ПРОФІЛАКТИКА ПРОФЕСІЙНО ЗУМОВЛЕНИХ ПОРУШЕНЬ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ У ФІЗИЧНИХ ТЕРАПЕВТІВ: БІОМЕХАНІЧНІ ТА ЕРГОНОМІЧНІ ПІДХОДИ

Abstrakt

Ушкодження опорно-рухового апарату, пов’язані з професійною діяльністю, суттєво знижують якість життя фізичних терапевтів, і можуть призводити до каскадних негативних наслідків як для індивідуальної клінічної практики фахівця, так і для професії в цілому. Водночас, сьогодні існує брак даних щодо біомеханічних ризиків ушкоджень опорно-рухового апарату пов’язаних із роботою фізичних терапевтів, а також ергономічних стратегій їх профілактики. Мета. Проаналізувати та систематизувати дані щодо біомеханічних та ергономічних аспектів професійної діяльності фізичних терапевтів, що асоціюються з ризиками ушкоджень опорно-рухового апарату а також ефективних ергономічних стратегій профілактики цих станів. У статті розглядаються біомеханічні та ергономічні характеристики професійної діяльності фізичних терапевтів з огляду на ризики ушкоджень опорно-рухового апарату. Узагальнено дані щодо поширеності таких порушень, анатомічних ділянок, що ушкоджуються найчастіше, основних чинників ризику, та професійних завдань, які мають найбільший вплив на формування надмірного біомеханічного навантаження. Окреслено значення ергономічного й біомеханічного аналізу для кількісного оцінювання професійних ризиків. Окрему увагу приділено біомеханічним та ергономічним стратегіям профілактики ушкоджень опорно-рухового апарату зумовлених професійною діяльністю фізичних терапевтів. Визначено, що до основних ергономічних підходів у цьому контексті належать раціональна організація робочого простору, використання обладнання з можливістю регулювання висоти, застосування допоміжних засобів для переміщення пацієнтів, дотримання безпечних рухових стратегій, оптимізація режиму праці та відпочинку, а також формування ергономічної обізнаності фахівців та культури безпеки праці. Матеріали статті можуть бути використані для методичного забезпечення професійної підготовки фізичних терапевтів, а також для розроблення заходів профілактики ушкоджень опорно-рухового апарату пов’язаних із професійною діяльністю фізичних терапевтів.