ЕФЕКТИВНІСТЬ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ОСІБ З ТРАНСТІБІАЛЬНОЮ АМПУТАЦІЄЮ В ПЕРІОД ПІДГОТОВКИ ДО ПРОТЕЗУВАННЯ

Автор(и)

  • Тетяна ОДИНЕЦЬ Комунальний заклад вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради https://orcid.org/0000-0001-8613-8470
  • Анна БАСАНСЬКА Комунальний заклад вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради https://orcid.org/0009-0000-3556-9430
  • Дарʼя СОЛЯНИК Національний університет «Запорізька політехніка» https://orcid.org/0000-0001-9619-8223

DOI:

https://doi.org/10.31891/pcs.2026.2.13

Ключові слова:

травми, фізична терапія, функціональний стан, гомілка, ампутація

Анотація

Проблема реабілітації осіб із транстібіальною ампутацією нижньої кінцівки є однією з ключових у сучасній фізичній терапії та медичній реабілітації. Ампутаційні втручання, що переважно є наслідком судинних захворювань, травм або ускладнень цукрового діабету, супроводжуються значними функціональними порушеннями опорно-рухового апарату, змінами біомеханіки ходьби, а також психоемоційними труднощами, які ускладнюють процес адаптації до нових умов життя. Мета дослідження: розробити програму  поліпшення функціонального стану пацієнтів з транстібіальною ампутацією в період підготовки до протезування. Методи дослідження. В роботі були застосовані методи теоретичного рівня дослідження: аналіз, порівняння, індукція, дедукція, систематизація та узагальнення науково-методичної літератури, емпіричні методи та методи математичної статистики. Результати роботи. За результатами 10-метрового тесту ходи час подолання дистанції в ЕГ зменшився з 8,90 ± 1,18 до 7,10 ± 1,15 с (p<0,05), тоді як у КГ – лише з 8,53 ± 1,21 до 8,23 ± 1,21 с (p>0,05), що свідчить про покращення швидкісних характеристик ходи у пацієнтів експериментальної групи, що може бути зумовлено зростанням сили м’язів нижньої кінцівки, підвищенням стійкості опори та вдосконаленням координації рухів. Особливо виражені зміни зафіксовано у 6-хвилинному тесті ходи. Пацієнти ЕГ збільшили пройдену дистанцію з 400,37 ± 2,50 до 510,37 ± 2,61 м (p<0,05), тоді як у КГ зростання було незначним – з 410,20 ± 1,66 до 430,20 ± 1,66 м (p>0,05), що свідчить про суттєве підвищення загальної витривалості та толерантності до фізичного навантаження внаслідок цілеспрямованого тренування ходи та кардіореспіраторної підготовки. Висновки. Фізична терапія після ампутації нижньої кінцівки представляє собою комплексний, поетапний процес, що поєднує об’єктивну діагностику, мануальні і фізіотерапевтичні методи, цілеспрямовані рухові тренування, підготовку до протезування та освітню роботу. Інтеграція стандартних і сучасних методів із урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта дозволяє підвищити ефективність реабілітації, скоротити терміни адаптації до протеза і покращити функціонування пацієнта.

Посилання

Bedi, H. S., Dhiman, S., & Singh, R. (2021). Rehabilitation strategies and outcome measures following transtibial amputation: A systematic review. Journal of Clinical Orthopaedics and Trauma, 17, 234–242.

Devan, H., Hale, L., Hempel, D., Smith, C., & Perry, M. A. (2018). Modifiable factors associated with participation in life situations for adults with lower limb amputation: A systematic review. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation, 99(11), 2301–2311.

Devinuwara, K., Dworak-Kula, A., & O'Connor, R. J. (2018). Rehabilitation and prosthetics post-amputation. Orthopaedics and Trauma, 32(4), 234–240.

Esquenazi, A. (2004). Amputation rehabilitation and prosthetic restoration: From surgery to community reintegration. Disability and Rehabilitation, 26, 831–836.

Esquenazi, A., & DiGiacomo, R. (2001). Rehabilitation after amputation. Journal of the American Podiatric Medical Association, 91(1), 13–22.

Fergason, J., Keeling, J. J., & Bluman, E. M. (2010). Recent advances in lower extremity amputations and prosthetics for the combat injured patient. Foot and Ankle Clinics, 15(1), 151–174.

Firth, G. B., Masquijo, J. J., & Kontio, K. (2011). Transtibial Ertl amputation for children and adolescents: A case series and literature review. Journal of Children’s Orthopaedics, 5(5), 357–362.

Fortington, L. V., Rommers, G. M., Postema, K., van Netten, J. J., Geertzen, J. H. B., & Dijkstra, P. U. (2013). Lower limb amputation and prosthetic rehabilitation in the Netherlands: A systematic review. Disability and Rehabilitation, 35(23), 1910–1917.

Karim, A. M., Li, J., Panhwar, M. S., Arshad, S., Shalabi, S., Mena-Hurtado, C., Aronow, H. D., Secemsky, E. A., & Shishehbor, M. H. (2022). Impact of malnutrition and frailty on mortality and major amputation in patients with CLTI. Catheterization and Cardiovascular Interventions, 99(4), 1300–1309.

Kerver, N., van der Schaaf, M., Geertzen, J. H. B., Postema, K., & Dijkstra, P. U. (2020). Exercise therapy for people with a lower limb amputation: A systematic review. Disability and Rehabilitation, 42(19), 2836–2849.

Simsir, I. Y., Sengoz Coskun, N. S., Akcay, Y. Y., & Cetinkalp, S. (2022). The relationship between blood hypoxia-inducible factor-1α, fetuin-A, fibrinogen, homocysteine, and amputation level. International Journal of Lower Extremity Wounds, 21(4), 405–413.

Sions, J. M., Horne, J. R., Coyle, C., & Hicks, G. E. (2018). Prevalence of comorbid conditions and functional mobility outcomes in persons with lower-limb amputation: A systematic review. Physical Therapy, 98(10), 848–858.

Wong, C. K., Chen, C. C., & Blackwell, W. M. (2015). Effectiveness of physical therapy interventions on mobility in lower limb amputees: A systematic review. Prosthetics and Orthotics International, 39(6), 437–449.

Завантаження

Опубліковано

28.05.2026

Як цитувати

ЕФЕКТИВНІСТЬ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ОСІБ З ТРАНСТІБІАЛЬНОЮ АМПУТАЦІЄЮ В ПЕРІОД ПІДГОТОВКИ ДО ПРОТЕЗУВАННЯ. (2026). PHYSICAL CULTURE AND SPORT: SCIENTIFIC PERSPECTIVE, 2, 118-124. https://doi.org/10.31891/pcs.2026.2.13