ВАЖЛИВІСТЬ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДЛЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ТА СПІВПРАЦІ У СПОРТИВНОМУ ТРЕНЕРСТВІ

Анотація

Ця стаття розглядає іншомовну компетентність (FLC) як критичний, багатовимірний компонент професійного профілю сучасних спортивних тренерів. У глобалізованому спорті володіння англійською мовою як lingua franca є абсолютною необхідністю для ефективної міжкультурної комунікації, професійної мобільності та доступу до міжнародних наукових ресурсів. Незважаючи на впровадження Content and Language Integrated Learning (CLIL) та English for Specific Purposes (ESP) у вищій освіті, сучасні підходи переважно орієнтовані на студентів бакалаврату. Відповідно, існує системний розрив щодо безперервного мовного розвитку практикуючих фахівців, що підкреслюється відсутністю чітких вимог до FLC у професійному стандарті тренера в Україні.

Щоб усунути цю емпіричну прогалину, дослідження аналізує експертні інтерв’ю з дванадцятьма тренерами національних збірних команд. Кількісні результати демонструють майже повний консенсус щодо необхідності англійської мови: тренери оцінили її важливість у середньому на 9,08 із 10. Якісно дослідження визначає сфери застосування FLC з високим рівнем відповідальності: орієнтація на великих змаганнях, координація спільних тренувальних зборів, отримання регуляторних ліцензій та взаємодія з рецензованими науковими публікаціями у сфері спорту. На основі цих результатів дослідження представляє функціональну матрицю, що класифікує спеціалізовані мовні інструменти, необхідні тренерам, у шість окремих доменів: технічна та біомеханічна лексика, тактична мова, міжособистісна та психологічна комунікація, медична лексика, адміністративний жаргон і дискурс зв’язків із громадськістю. Дослідження доходить висновку, що оновлення національних професійних стандартів із чітким включенням FLC є необхідним. Крім того, університети та спортивні федерації повинні співпрацювати для розроблення спеціалізованих програм безперервного професійного розвитку, адаптованих для дорослих у середовищі високих досягнень. Подальші дослідження мають зосередитися на розробленні стандартизованих діагностичних інструментів для оцінювання доменно-специфічного рівня мовної компетентності серед практикуючих тренерів.