ВЕГЕТАТИВНА ТА НЕЙРОГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ЛЮДИНИ
DOI:
https://doi.org/10.31891/pcs.2026.1.12Ключові слова:
центральна нервова система, вегетативна регуляція, нейрогуморальні механізми, адаптація, сенсомоторна реакція, здобувачі вищої освітиАнотація
У статті проведено комплексне дослідження механізмів вегетативної та нейрогуморальної регуляції функціонального стану центральної нервової системи (ЦНС) людини, що є важливим аспектом вивчення адаптаційних можливостей організму до сучасних умов життєдіяльності. Теоретичний аналіз засвідчує, що ЦНС виконує провідну інтегративну роль у координації діяльності органів і систем, підтримання гомеостазу та формуванні адаптаційних реакцій. Ефективність її функціонування значною мірою визначається узгодженою взаємодією вегетативної нервової системи та гуморальних механізмів регуляції.
Емпірична частина дослідження була реалізована за участю 36 здобувачів освіти (18 юнаків та 18 дівчат) віком 18–20 років, які віднесені до основної групи з фізичного виховання. Вибір даної вікової категорії обумовлений завершенням формування стійких фізіологічних стереотипів та особливою чутливістю регуляторних систем до навчальних і психоемоційних навантажень. Оцінка функціонального стану здійснювалась за допомогою неінвазивних експрес-методів, що дозволяють обʼєктивно характеризувати регуляторні можливості організму без застосування складного медичного обладнання.
Результати аналіз показників серцево-судинної системи у стані спокою засвідчили стабільність гемодинамічних параметрів та переважання нормотонічного типу регуляції у більшості респондентів. Адекватний приріст ЧСС (+11,7 уд/хв⁻¹) під час ортостатичної проби виявив збережену здатність симпатичного відділу до оперативної мобілізації ресурсів, що забезпечує стабільність мозкового кровообігу та підтримання функціонального стану ЦНС при зміні положення тіла в просторі. Показники дихальних проб Штанге (41,62,4 с) та Генчі (26,81,9 с) підтверджують достатню резистентність нервових центрів до гіпоксії. Психофізіологічний аналіз відобразив оптимальний рівень збудливості кори головного мозку (середній латентний період – 2429 мс), проте зафіксована індивідуальна варіабельність показників вказує на ознаки функціональної втоми у частини обстежених, імовірно спричиненої кумулятивним ефектом навчального стресу та психоемоційним напруженням.
Доведено, що комплексна діагностика вегетативного та нейрогуморального статусу є об’єктивним інструментом моніторингу здоров’я молоді. Доведено інформативність використаних методів для скринінгових досліджень, що дозволяє рекомендувати їх для впровадження в освітній процес з метою раннього виявлення ознак дезадаптації.
Посилання
Dudnyk, O. (2010) Funktsionalna orhanizatsiia psykhofiziolohichnykh staniv orhanizmu liudyny v umovakh napruzhenoi miazovoi diialnosti [monohrafiia]. 129s.
Zaporozhets, T., Sanyk, O. (2023) Dyzrehuliatsiia avtonomnoi nervovoi systemy v osib molodoho viku z nadlyshkovoiu masoiu tila. Naukovi zapysky NaUKMA. Biolohiia i ekolohiia, 6. 33-40.
Kvasnytsia, I., Kvasnytsia, O., Biletska H. (2025). Anatomo-fiziolohichni osnovy adaptatsii dykhalnoi systemy liudyny do zmin funktsionalnoho stanu orhanizmu. Physical Culture and Sport: Scientific Perspective, 3, 144-152.
Kvasnytsia, I., Kvasnytsia, O., Kravchuk L. (2025). Intehralna otsinka funktsionalnoho stanu sertsevo-sudynnoi systemy fizychno aktyvnoi studentskoi molodi. Physical Culture and Sport: Scientific Perspective, 2, 301-307.
Tarovyk, N., Korobeinikov, H. (2014) Funktsionalnyi stan tsentralnoi nervovoi systemy u pidlitkiv z riznym rivnem rukhovoi aktyvnosti. Visnyk Cherkaskoho universytetu, 36 (329), 116-123.
Feketa, V., Kivezhdi, K., Savka, Yu., Raiko, O., Bernada, V. (2010) Dynamika funktsionalnoho stanu avtonomnoi nervovoi systemy pry tryvalykh fizychnykh navantazhenniakh u osib z riznymy typamy hemodynamiky. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia Biolohiia, 27, 158–162.
Khrabra, S., Vakulenko, L., Barladyn, O., Hrushko, V., Veremchuk, O. (2022). Osoblyvosti funktsionalnoho stanu vehetatyvnoi nervovoi systemy shkoliariv 10-16 rokiv z porushenniamy postavy. Naukovyi chasopys Ukrainskoho derzhavnoho universytetu imeni Mykhaila Drahomanova. Seriia 15, (6(151), 169-172
Kolesnyk, A., Barna, C., Kashuba, L., Biriukova, T., Rudenko, T., Khrabrа, S. (2022) The Neurovegetative Status of Children 5-7 Years Old. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 13(4), 421-435. https://doi.org/10.18662/brain/13.4/396.
Latyshev, M., Lopatenko, G., Shandryhos, V., Yarmoliuk, O., Pryimak, M., & Kvasnytsia, I. (2024). Computer vision technologies for human pose estimation in exercise: accuracy and practicality. Society. Integration. Education. Proceedings of the International Scientific Conference, 2, 626-636. https://doi.org/10.17770/sie2024vol2.7842
McEwen, B., Eiland, L., Hunter, R., Miller, M. (2011) Stress and anxiety: Structural plasticity and epigenetic regulation as a consequence of stres. Neuropharmacology, 62(1), 3–12. doi: 10.1016/j.neuropharm.2011.07.014
Tretyak, Т., Коfan, І., Znanetska, О., Boyechko, F., Severynovska, О. (2021). Neurophysiological mechanisms and features of autonomic support of productive cognitive activity of intuitive type in young adults. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 12(2), 181–191. doi:10.15421/022126
Weissman, D., Mendes, W. (2022) Correlation of sympathetic and parasympathetic nervous system activity during rest and acute stress tasks. Int J Psychophysiol, 162:60–68. doi: 10.1016/j.ijpsycho.2021.01.015
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ірина КВАСНИЦЯ, Олег КВАСНИЦЯ, Людмила КРАВЧУК

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.



