ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ СПОРТСМЕНІВ ІГРОВИХ ВИДІВ СПОРТУ ПІСЛЯ АРТРОСКОПІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ТРАВМ КОЛІННОГО СУГЛОБА

Автор(и)

  • Тетяна ОДИНЕЦЬ Комунальний заклад вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради https://orcid.org/0000-0001-8613-8470
  • Катерина БАНДУРІНА Комунальний заклад вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради https://orcid.org/0000-0002-5684-7433
  • Ельдар ШЕВЧЕНКО Комунальний заклад вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради https://orcid.org/0009-0000-0520-131X

DOI:

https://doi.org/10.31891/pcs.2024.3.13

Ключові слова:

травми, фізична терапія, баланс-тренінг, футболісти

Анотація

Травми колінного суглоба є однією з найпоширеніших проблем серед спортсменів ігрових видів спорту, таких як футбол, баскетбол, гандбол та волейбол. Враховуючи високі навантаження на опорно-руховий апарат під час швидких переміщень, стрибків і раптових змін напрямку руху, спортсмени цих видів часто зазнають пошкоджень структур коліна, включаючи меніски, зв'язки та хрящі. Мета дослідження: розробити програму  поліпшення функціонального стану колінного суглоба у спортсменів ігрових видів спорту після артроскопічного лікування та експериментально оцінити її ефективність. Методи дослідження. В роботі були застосовані методи теоретичного рівня дослідження: аналіз, порівняння, індукція, дедукція, систематизація та узагальнення науково-методичної літератури, педагогічний експеримент, медико-біологічні методи, методи математичної статистики. Результати роботи. Наприкінці дослідження показник згинання колінного суглоба у спортсменів основної групи був істотно вищим порівняно з контрольною групою на 25,74 градуса (р<0,001), а розгинання – на 14,30 градусів (р<0,001). У контрольній групі зміни сили згиначів колінного суглоба не були статистично значущими, з покращенням на 0,35 бала (р>0,05), тоді як сила розгиначів зросла на 0,25 бала (р>0,05). В основній групі спостерігалося достовірне поліпшення сили згиначів колінного суглоба на 1,82 бала (р<0,001), а сила розгиначів – на 1,90 бала (р<0,001). Наприкінці дослідження після операції больові відчуття в обох групах стали близькими до нормальних показників, однак в основній групі рівень больового синдрому був достовірно нижчим, ніж у контрольній. Висновки. Таким чином, Результати дослідження свідчать про важливість застосування спеціалізованих програм фізичної реабілітації для досягнення оптимальних результатів у відновленні спортсменів після артроскопічних операцій.

Посилання

Antonio, K., Sven, E. P., Samuel, G., Vikram, K., Takeshi, O., & David, A. P. (2021). Tegner level is predictive for successful return to sport 2 years after anterior cruciate ligament reconstruction. Knee Surgery, Sports Traumatology, Arthroscopy, 29(9), 3010–3016.

Ariel, N. R., Robert, F. L., & Andrew, G. G. (2022). Combined meniscus repair and anterior cruciate ligament reconstruction. Journal of Orthopaedic Surgery and Research, 38(3), 670–672.

Bandy, W. D., & Irion, J. M. (1994). The effect of time on static stretch on the flexibility of the hamstring muscles. Physical Therapy, 74(9), 845–850.

Bronwyn, D., Geoffrey, V., & Iain, R. (2014). Physical principles demonstrate that the biceps femoris muscle relative to the other hamstring muscles exerts the most force: Implications for hamstring muscle strain injuries. Journal of Sports Science & Medicine, 4(3), 371–377.

Chilan, B. G. L., & Marco, K. D. (2019). Biological enhancements for anterior cruciate ligament reconstruction. Current Orthopaedic Practice, 27(6), 325–330.

Chun-De, L., Jau-Yih, T., Shih-Wei, H., Hung-Chou, C., Yen-Shuo, C., & Tsan-Hon, L. (2019). Preoperative range of motion and applications of continuous passive motion predict outcomes after knee arthroplasty in patients with arthritis. Knee Surgery, Sports Traumatology, Arthroscopy, 27(4), 1259–1269.

Clarkson, H., & Gilevich, G. (1989). Musculoskeletal assessment: Joint range of motion and manual muscle strength. Baltimore: Williams & Wilkins.

Clemens, M., Werner, K., Dominik, S., Christian, P., Leopold, H., Borys, F., Peter, A., Volker, A., & Matthias, K. (2022). Current standards of early rehabilitation after anterior cruciate ligament reconstruction in German-speaking countries: Differentiation based on tendon graft and concomitant injuries. Archives of Orthopaedic and Trauma Surgery, 29(7), 40–60.

Dias, J. M., Mazuquin, B. F., & Mostagi, F. Q. (2013). The effectiveness of postoperative physical therapy treatment in patients who have undergone arthroscopic partial meniscectomy: Systematic review with meta-analysis. Journal of Orthopaedic & Sports Physical Therapy, 43(8), 560–576.

George, K., Nikolaos, M., Ricard, P., David, T., Georgios, B., & Nicola, M. (2020). Neuroplasticity and anterior cruciate ligament injury. Journal of the American Academy of Orthopaedic Surgeons, 54(3), 275–280.

Завантаження

Опубліковано

26.09.2024

Як цитувати

ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ СПОРТСМЕНІВ ІГРОВИХ ВИДІВ СПОРТУ ПІСЛЯ АРТРОСКОПІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ТРАВМ КОЛІННОГО СУГЛОБА. (2024). PHYSICAL CULTURE AND SPORT: SCIENTIFIC PERSPECTIVE, 3, 83-87. https://doi.org/10.31891/pcs.2024.3.13