МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ЗАЛУЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ДО ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ І СПОРТОМ

Анотація

У статті здійснено аналіз сучасного міжнародного досвіду залучення населення до занять фізичною культурою і спортом. Розглянуто основні моделі та механізми популяризації фізичної активності у країнах Європи, Північної Америки, Азії та Океанії. Проаналізовано державні програми, стратегії, інфраструктурні та соціальні підходи, спрямовані на підвищення рівня рухової активності населення. Визначено особливості реалізації концепції «Sport for All», роль міжсекторної взаємодії, цифрових технологій, інформаційних кампаній та інклюзивних практик у формуванні активного способу життя.

У дослідженні використано методи теоретичного аналізу та узагальнення наукової літератури, порівняльного аналізу, контент-аналізу міжнародних і національних нормативно-правових документів, статистичних звітів та наукових публікацій, а також системного аналізу. Проаналізовано сучасні статистичні показники рівня фізичної активності населення у Швеції, Німеччині, Великій Британії, Фінляндії, США, Канаді, Японії, Південній Кореї, Австралії та Новій Зеландії.

Встановлено, що найбільш ефективними є моделі, які поєднують державну підтримку, розвиток спортивної інфраструктури, діяльність громадських організацій, освітні програми та використання цифрових інструментів. Водночас навіть у країнах із високим рівнем соціально-економічного розвитку спостерігається проблема недостатньої фізичної активності населення, що потребує комплексного підходу до формування мотивації та створення доступного середовища для занять фізичною культурою і спортом.

Обґрунтовано, що для України особливо актуальним є впровадження міжнародного досвіду з урахуванням сучасних викликів, пов’язаних із воєнним станом, зниженням рівня рухової активності населення та обмеженим доступом до спортивної інфраструктури. Визначено перспективні напрями вдосконалення державної політики у сфері фізичної культури і спорту, зокрема розвиток масового спорту, інтеграцію фізичної активності у систему освіти та охорони здоров’я, а також розширення інклюзивних і цифрових практик.