СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ФІЗИЧНИХ ВПРАВ У ФІЗИЧНІЙ ТЕРАПІЇ ТА ЕРГОТЕРАПІЇ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ НАУКОВИЙ АНАЛІЗ

Анотація

У статті здійснено порівняльно-аналітичний огляд сучасних теоретичних підходів до навчання фізичних вправ у фізичній терапії та ерготерапії, що є ключовим компонентом відновлення рухових і функціональних можливостей пацієнтів після неврологічних та ортопедичних порушень. Розглянуто еволюцію концепцій навчання рухових дій – від традиційного повторювального тренування до сучасних моделей, орієнтованих на формування адаптивних рухових стратегій та інтеграцію принципів моторного навчання. Акцент зроблено на механізмах нейропластичності, сенсомоторної адаптації та ролі варіативності завдань у формуванні стійких навичок.

Особлива увага приділена порівнянню традиційних методів відновлення рухів із сучасними концепціями, що ґрунтуються на функціонально орієнтованому навчанні, поступовому зменшенні зовнішнього контролю та стимуляції самоконтролю пацієнта. Проаналізовано дослідження щодо використання технологій біологічного зворотного зв’язку, роботизованих систем та віртуальних середовищ у процесі реабілітації, підкреслено значення правильного поєднання педагогічних та біомеханічних принципів.

На основі аналізу сучасних наукових публікацій, включно з роботами українських науковців (Байляк М. та ін., 2025; Керестей В. та ін., 2024; Малярова Ю., та ін., 2024; Рубан Л., Місюра В. 2021) та міжнародних дослідників (Maier М. et al., 2019; Winterbottom L.  Nilsen D., 2024), узагальнено провідні принципи ефективного навчання рухових дій: активна участь пацієнта, орієнтація на функціональні завдання, варіативність умов виконання, поступове зменшення зовнішніх підказок, формування самоконтролю та індивідуалізація програм реабілітації.

Встановлено, що інтеграція сучасних принципів моторного навчання у програми фізичної терапії та ерготерапії підвищує ефективність реабілітаційного процесу, сприяє формуванню самостійності пацієнтів, покращує переносимість навичок у повсякденне життя та забезпечує довготривале збереження результатів. Отримані узагальнення можуть бути використані при підготовці фахівців з фізичної терапії та ерготерапії, розробці клінічних протоколів та методичних рекомендацій для відновлювальних програм у різних медичних закладах.