ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ ТА АЛГОРИТМИ НЕВІДКЛАДНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ГОСТРИХ ВЕГЕТАТИВНИХ ПОРУШЕННЯХ У ВЕТЕРАНІВ З НАСЛІДКАМИ СПІНАЛЬНОЇ ТРАВМИ
DOI:
https://doi.org/10.31891/pcs.2026.2.14Ключові слова:
автономна дисрефлексія, ветерани, мінно-вибухова травма, спинний мозок, домедична допомога, фізична терапіяАнотація
Стаття присвячена дослідженню актуальної проблеми менеджменту автономної дисрефлексії у ветеранів із мінно-вибуховими ушкодженнями хребта та спинного мозку в практиці фізичної терапії. В умовах повномасштабної збройної агресії проти України частка травм хребта у структурі політравми може сягати 34 %, що зумовлює необхідність імплементації міжнародних протоколів з реабілітації осіб зі спінальною травмою та їх адаптації до специфічних умов воєнного стану з урахуванням національних стандартів реабілітаційної допомоги.
У роботі розкрито патоморфологічну специфіку травм, спричинених дією вибухової хвилі, які характеризуються дифузним аксональним ураженням та тривалим нейрозапаленням. Доведено, що ці особливості формують у ветеранів унікальний вегетативний профіль із низьким порогом збудливості, де мінімальні подразники здатні спровокувати неконтрольовану симпатичну активацію. Систематизовано діагностичні маркери автономної дисрефлексії, де основним критерієм визначено раптове зростання систолічного артеріального тиску на 20 мм рт. ст. і більше від базового рівня пацієнта. Це дозволяє фізичному терапевту об’єктивно визначити початок кризу та відрізнити його від фізіологічної відповіді організму на фізичне навантаження. Окрему увагу приділено диференціальній діагностиці дисрефлексії з проявами посттравматичного стресового розладу. Визначено, що основним диференційним показником є характер серцевого ритму – парадоксальна брадикардія при автономній дисрефлексії на противагу тахікардії при тривожних станах.
Обґрунтовано алгоритм невідкладної допомоги, що включає негайне припинення вправ, надання пацієнту сидячого положення та системний пошук тригерів. Проаналізовано ризики застосування функціональної електростимуляції та інтенсивної вертикалізації. Запропоновано комплекс превентивних стратегій, що включають механічну компресію та навчання пацієнтів через впровадження ідентифікаційних карток автономної дисрефлексії. Рекомендації спрямовані на підвищення безпеки та ефективності реабілітаційного процесу для ветеранів із наслідками спінальної травми.
Посилання
Furlan, J. C., Gulasingam, S., Craven, B. C. (2019). Epidemiology of War-Related Spinal Cord Injury Among Combatants: A Systematic Review. Global Spine J, 9(5), 545558. DOI: https://doi.org/10.1177/2192568218776914
Zozulia, I. S., Volosovets, A. O., & Zozulia, A. I. (2024). Travma khrebta ta spynnoho mozku. Nadannia nevidkladnoi dopomohy [Spinal cord and spine injury. Providing emergency care]. Medytsyna Nevidkladnykh Staniv [Emergency Medicine], 20(6), 30–35. DOI: https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.164.254724
Ministry of Health of Ukraine. (2025). Nadannia reabilitatsiinoi dopomohy pry travmakh spynnoho mozku: Standart reabilitatsiinoi dopomohy [Providing rehabilitation care for spinal cord injuries: Standard of rehabilitation care] (Order No. 1601). URL: https://moz.gov.ua/storage/uploads/5fae5d05-b698-4261-9ce7-d88a2d9b233c/dn_1601_20102025_dod.pdf
Norris, C., Weatherbee, J., Murphy, S. et al. (2023). A closed-body preclinical model to investigate blast-induced spinal cord injury. Front Mol Neurosci, 16, 1199732. DOI: https://doi.org/10.3389/fnmol.2023.1199732
Valenti, D., Norris, C., Yuan, M. et al. (2024). Alterations in Endogenous Stem Cell Populations in the Acute Phase of Blast-Induced Spinal Cord Injury. J Integr Neurosci, 23(10), 192. DOI: https://doi.org/10.31083/j.jin2310192.
Trueblood, C. T., Singh, A., Cusimano, M. A., Hou, S. (2024). Autonomic Dysreflexia in Spinal Cord Injury: Mechanisms and Prospective Therapeutic Targets. Neuroscientist, 30(5), 597611. DOI: https://doi.org/10.1177/10738584231217455
Rabadi, M. H., Aston, C. (2016). Evaluate the impact of neurogenic bladder in veterans with traumatic spinal cord injury. J Spinal Cord Med, 39(2), 175179. DOI: https://doi.org/10.1179/2045772315Y.0000000039
Wecht, J. M., Harel, N. Y., Guest, J. et al. (2020). Cardiovascular Autonomic Dysfunction in Spinal Cord Injury: Epidemiology, Diagnosis, and Management. Semin Neurol, 40(5), 550559. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0040-1713885
Paralyzed Veterans of America. (2023). Management of autonomic dysreflexia in adults with spinal cord injury: Clinical practice guideline. URL: https://pva.org/wp-content/uploads/2023/01/Autonomic-Dysreflexia-CPG-COMBINED_v2.pdf
Krassioukov, A., Sun, E., Querée, M., & Eng, J. J. (2025). Autonomic dysreflexia and other autonomic dysfunctions following spinal cord injury. In J. J. Eng et al. (Eds.), Spinal Cord Injury Rehabilitation Evidence (pp. 1–90). URL: https://scireproject.com/wp-content/uploads/2025/08/Autonomic-Dysreflexia-Following-SCI_2025.pdf
Robinow, Z., Close, L., Riordan M. (2024). Comparison of Direct Penetrating Versus Blast Injuries Following Gunshot Wounds to the Spine. Neurotrauma Reports, 5, 12121221. DOI: https://doi.org/10.1089/neur.2024.0154
Stevens, A. R., Belli, A., Ahmed, Z. (2024). Neurotrauma From Injury to Repair: Clinical Perspectives, Cellular Mechanisms and Promoting Regeneration of the Injured Brain and Spinal Cord. Biomedicines, 12(3), 643. DOI: https://doi.org/10.3390/biomedicines12030643
O'Reilly, M. L., Wulf, M. J., Connors, T. M. et al. (2025). NF-κB inhibition attenuates sympathetic hyperreflexia and concomitant development of autonomic dysreflexia and immune dysfunction after spinal cord injury. Commun Biol, 8(1), 787. DOI: https://doi.org/10.1038/s42003-025-08237-y
Tsuda, S., Golam, M., Hou, J. et al. (2024). Reduction of epinephrine in the lumbar spinal cord following repetitive blast-induced traumatic brain injury in rats. Neural Regen Res, 19(7), 15481552. DOI: https://doi.org/10.4103/1673-5374.385838
Wecht, J.M., Krassioukov, A.V., Alexander, M. et al. (2021). International Standards to document Autonomic Function following SCI (ISAFSCI): Second Edition. Top Spinal Cord Inj Rehabil, 27(2), 2349. DOI: https://doi.org/10.46292/sci2702-23
Solinsky, R., Linsenmeyer, T. A. (2019). Anxiety masquerading as autonomic dysreflexia. J Spinal Cord Med, 42(5), 639642. DOI: https://doi.org/10.1080/10790268.2018.1518763
Duvall, J. R., Mathew, P. G., Robertson, C. E. (2019). Headache Attributed to Autonomic Dysreflexia: Clinical Presentation, Pathophysiology, and Treatment. Curr Pain Headache Rep, 23, 80. DOI: https://doi.org/10.1007/s11916-019-0818-5
Guest, J., Datta, N., Jimsheleishvili, G. Gater, D. R. Jr. (2022). Pathophysiology, Classification and Comorbidities after Traumatic Spinal Cord Injury. J. Pers. Med, 12, 1126. DOI: https://doi.org/10.3390/jpm12071126
Gorgey, A. S., Khalil, R. E., Carter, W. et al. (2023). Effects of two different paradigms of electrical stimulation exercise on cardio-metabolic risk factors after spinal cord injury. A randomized clinical trial. Front Neurol, 14, 1254760. DOI: https://doi.org/10.3389/fneur.2023.1254760
Harman, K. A., DeVeau, K. M., Squair, J. W. et al. (2021). Effects of early exercise training on the severity of autonomic dysreflexia following incomplete spinal cord injury in rodents. Physiol Rep, 9(15), e14969. DOI: https://doi.org/10.14814/phy2.14969
Groot, M., Swartz, J., Hastings, J. (2019). Comparison of abdominal compression devices in persons with abdominal paralysis due to spinal cord injury. Spinal Cord Ser Cases, 5. DOI: https://doi.org/10.1038/s41394-019-0176-x
Bigford, G. E., Betancourt, L. F., Charlifue, S., Nash, M. S. (2023). Therapeutic Lifestyle Intervention Targeting Enhanced Cardiometabolic Health and Function for Persons with Chronic Spinal Cord Injury in Caregiver/Care-Receiver Co-Treatment: A Study Protocol of a Multisite Randomized Controlled Trial. Int J Environ Res Public Health, 20, 6819. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph20196819
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ірина КАЛЬОНОВА, Олена БЕССАРАБОВА
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
