ВПЛИВ ВПРАВИ ЗІ СПІННІНГОМ ТА ПЛАВАННЯМ НА МЕТАБОЛІЧНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПАРАМЕТРИ У ПАЦІЄНТКИ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 1 ТИПУ – КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК

Анотація

Огляд спеціалізованої літератури підкреслює важливу роль регулярної фізичної активності у покращенні чутливості до інсуліну, глікемічного контролю та загального функціонального стану у пацієнтів з цукровим діабетом 1 типу (ЦД1). Аеробні вправи, що виконуються регулярно та адаптовані до індивідуальних можливостей, сприяють регуляції метаболізму глюкози, покращенню кардіореспіраторної підготовки та покращенню якості життя. У цьому дослідженні взяла участь 17-річна пацієнтка, у якої у віці 10 років діагностували ЦД1 і проходила базально-болюсний режим інсулінотерапії. Програма втручання проводилася протягом чотирьох місяців і складалася з двох видів аеробної активності: спінінг (два заняття на тиждень, по 45 хвилин кожне, з інтенсивністю 60–75% від максимальної частоти серцевих скорочень) та плавання (два заняття на тиждень, по 40 хвилин кожне). Робоча гіпотеза полягала в тому, що послідовне включення цих вправ помірної інтенсивності призведе до покращення метаболічного контролю, що відобразиться у зниженні рівня глюкози в крові та глікованого гемоглобіну (HbA1c), а також у функціональній спроможності, що проявляється у зниженні частоти серцевих скорочень у стані спокою, без збільшення ризику гіпоглікемії. HbA1c є показником середнього рівня глюкози в крові протягом попередніх 2-3 місяців і є важливим для оцінки метаболічного контролю. Результати продемонстрували значне покращення аналізованих параметрів після періоду втручання. Дослідження робить висновок, що регулярна, контрольована та індивідуалізована фізична активність сприяє оптимізації метаболічного контролю, зниженню рівня HbA1c, підвищенню толерантності до фізичних навантажень та покращенню ліпідного профілю, причому поєднання спінінгу та плавання виявилося ефективним та безпечним для пацієнтів з цукровим діабетом 1 типу.