СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ АДАПТИВНОГО СПОРТУ ТА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В УКРАЇНІ: КОНЦЕПЦІЯ ГІБРИДНОЇ МОДЕЛІ

Анотація

У статті обґрунтовується концепція гібридної української моделі розвитку адаптивної фізкультурно-спортивної діяльності, що поєднує міжнародні стандарти з українськими реаліями. Війна в Україні зумовила безпрецедентне зростання кількості ветеранів та осіб з інвалідністю, що актуалізувало потребу у створенні системної моделі розвитку адаптивного спорту та фізичного виховання.

Метою статті є наукове обґрунтування гібридної української моделі розвитку адаптивної фізкультурно-спортивної діяльності, яка інтегрує міжнародні стандарти (ICF, Кодекс класифікації IPC, рамки тренерської підготовки) з урахуванням специфічних українських.

Проаналізовано міжнародний досвід Канади, Польщі, Литви, Японії та Південної Кореї, які мають власні національні моделі розвитку адаптивного спорту та  фізичного виховання. У Канаді адаптивний спорт інтегрований у національну стратегію Active Living, у Польщі та Литві поєднується державна підтримка з активністю місцевих громад, у Японії реалізовано стратегічний план розвитку спорту та фізичного виховання з акцентом на інноваційні технології, у Південній Кореї адаптивний спорт інтегрований у систему охорони здоров’я. Українська модель має спиратися на міжнародні стандарти (WHO, 2001; IPC, 2024; ICCE, 2013), але враховувати національні умови: високу кількість ветеранів, обмежене фінансування та регіональні дисбаланси. Запропонована архітектура включає управлінсько-фінансовий, освітньо-кадровий, інфраструктурний та соціально-інтеграційний блоки. Логіко-структурна схема передбачає перетворення ресурсів у процеси та результати, що ведуть до кінцевих наслідків – покращення здоров’я, соціальної інтеграції й сумісності з міжнародною системою. Впровадження моделі дозволить забезпечити сталість програм й інтегрувати українську систему адаптивної фізкультурно-спортивної діяльності у міжнародний простір.