РОЗВИТОК ФІЗКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ ЗВО В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Анотація

У статті розглядається питання розвитку фізкультурної компетенції студентів закладів вищої освіти, що перебувають сьогодні в умовах дистанційного навчання, зокрема на Херсонщині, що є зоною активних бойових дій. Розглянуто низку актуальних питань, викликів та обмежень, пов’язаних з організацією фізичного виховання в онлайн-форматі в умовах воєнного стану. Автори дослідження репрезентують ефективні методичні підходи та інструменти, що сприяють збереженню та розвитку фізкультурної компетенції студентів у сучасних екстремальних умовах. Зазначено, що традиційна методологічна складова організації освітнього процесу та проведення занять із фізичного виховання стикається зі значними перешкодами в умовах воєнного стану на Херсонщині, що характеризується нестабільним інтернет-зв’язком, частими перебоями в електропостачанні, психологічним стресом та обмеженими можливостями для активної фізичної діяльності. Дослідження висвітлює психофізичні труднощі, з якими стикаються студенти, і підкреслює важливість адаптації занять і використання цифрових платформ, мобільних додатків і комунікаційної підтримки. Автори наголошують на необхідності створення освітнього та мотиваційного середовища, де фізична активність була би невід’ємною частиною повсякденного життя учасників освітнього процесу. У статті зауважено, що формат дистанційного навчання фактично унеможливлює заміну традиційних занять, а може ефективно доповнити їх у межах змішаного навчання, що сприятиме заохоченню здобувачів освіти до самостійного та вмотивованого навчання. У дослідженні підкреслено, що успішний розвиток фізкультурної компетенції залежить зокрема від педагогічної майстерності та цифрової компетентності викладачів, взаємодії учасників освітнього процесу в інтерактивному форматі, індивідуалізації завдань і наявності технічної та психоемоційної підтримки. Особливу увагу приділено пошуку інноваційних рішень, що мінімізують негативний вплив війни на фізичний розвиток і психічне здоров’я студентів, сприяючи формуванню їхньої життєстійкості. Запропоновано рекомендації щодо оптимізації онлайн-занять, інтеграції елементів гейміфікації та створення персоналізованих програм. Підкреслено роль викладачів у підтримці психологічної стійкості студентів та наданні їм практичних порад щодо збереження фізичної активності. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на вивчення довгострокового впливу дистанційного фізичного виховання на рухову активність, фізичне здоров’я та психоемоційний стан студентів закладів вищої освіти.