МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД ДО ЛІКУВАННЯ ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ: ДІАГНОСТИКА, ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ ТА РАННЯ РЕАБІЛІТАЦІЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОРТЕЗУВАННЯ. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.31891/pcs.2025.1(1).124Ключові слова:
інсульт, інтенсивна терапія, діагностичне дослідження, реабілітація, фізична терапія, ортезування, локалізація функцій в коріАнотація
Ішемічний інсульт спричиняється внаслідок припинення або зменшення перфузії мозкових артеріальних судин. Інсульти є основною причиною важкої та стійкої втрати працездатності, втрати здоров’я та значних економічних витрат суспільства. Лікування ішемічного інсульту складається з терапії, яка призводить до поліпшення перфузії головного мозку в зоні ішемії і терапії, яка зменшує наслідки інсульту. Важливу роль у процесі лікування відіграє діагностика, рання реабілітація пацієнтів, що включає догляд, фізичну терапію та ортезування. Мета дослідження – проаналізувати різні методи лікування та реабілітації пацієнтів після ішемічного інсульту та їх вплив на покращення функціональних можливостей хворого. При гострому ішемічному інсульті основною метою реперфузійної терапії є швидке відновлення мозкового кровотоку до ішемізованої тканини мозку, яка знаходиться під загрозою інфаркту мозку. Для ефективного і безпечного виконання втручань необхідна рання всебічна діагностика характеру інсульту та стану хворого. У сучасну епоху лікування інсульту все більше пацієнтів виживає з різним ступенем інвалідності. Комплексна програма реабілітації має вирішальне значення для оптимізації постінсультних результатів. Розуміння природного перебігу відновлення після інсульту та застосування мультидисциплінарного підходу підвищить шанси на успішну реабілітацію. Метою реабілітації є, серед іншого, поліпшення рухової функції верхніх і нижніх кінцівок, зменшення афазії, поліпшення функції дихальних м'язів, зменшення парезу м'язів глотки і гортані, зменшення або усунення болю і поліпшення самопочуття пацієнта. У даній статті проведено огляд сучасних досягнень у лікуванні гострого ішемічного інсульту, починаючи з догоспітального етапу та у відділенні невідкладної допомоги, з подальшим стаціонарним лікуванням та ранньою реабілітацією. Рання діагностика, інтенсивна терапія та забезпечення ранньої і комплексної реабілітації мають вирішальне значення у відновленні працездатності хворого, профілактиці повторного інсульту, розвитку ускладнень та покращенню якості життя пацієнта.
Посилання
Lozano, R.; Naghavi, M.; Foreman, K.; Lim, S.; Shibuya, K.; Aboyans, V.; Abraham, J.; Adair, T.; Aggarwal, R.; Ahn, S.Y.; et al. Global and regional mortality from 235 causes of death for 20 age groups in 1990 and 2010: A systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2010. Lancet 2012, 380, 2095–2128.
Virani, S.S.; Alonso, A.; Aparicio, H.J.; Benjamin, E.J.; Bittencourt, M.S.; Callaway, C.W.; Carson, A.P.; Chamberlain, A.M.; Cheng, S.; Delling, F.N.; et al. Heart Disease and Stroke Statistics-2021 Update: A Report From the American Heart Association. Circulation 2021, 143, e254–e743.
Virani, S.S.; Alonso, A.; Benjamin, E.J.; Bittencourt, M.S.; Callaway, C.W.; Carson, A.P.; Chamberlain, A.M.; Chang, A.R.; Cheng, S.; Delling, F.N.; et al. Heart Disease and Stroke Statistics-2020 Update: A Report From the American Heart Association. Circulation 2020, 141, e139–e596.
Musuka, T.D.; Wilton, S.B.; Traboulsi, M.; Hill, M.D. Diagnosis and management of acute ischemic stroke: Speed is critical. Can. Med. Assoc. J. 2015, 187, 887–893.
Kwolek A. Rehabilitacja neurologiczna. W: Rehabilitacja medyczna. Elsevier Urban &Partner, Wrocław 2013; 19-59.
Grysiewicz RA, Thomas K, Pandey DK. Epidemiologia udaru niedokrwiennego i krwotocznego: częstość występowania, chorobowość, śmiertelność i czynniki ryzyka. Neurologia po dyplomie. 2009; 4(2): 18–30.
Feyissa, A.M.; Hasan, T.F.; Meschia, J.F. Stroke-related epilepsy. Eur. J. Neurol. 2019, 26, 18-e3.
Park, J.-H.; Ovbiagele, B. Optimal combination secondary prevention drug treatment and stroke outcomes. Neurology 2015, 84, 50–56.
Amarenco, P.; Lavallée, P.C.; Labreuche, J.; Albers, G.W.; Bornstein, N.M.; Canhão, P.; Caplan, L.R.; Donnan, G.A.; Ferro, J.; Hennerici, M.G.; et al. One-Year Risk of Stroke after Transient Ischemic Attack or Minor Stroke. N. Engl. J. Med. 2016, 374, 1533–1542.
Balami, J.S.; Hadley, G.; Sutherland, B.A.; Karbalai, H.; Buchan, A.M. The exact science of stroke thrombolysis and the quiet art of patient selection. Brain 2013, 136, 3528–3553.
Campbell, B.C.V.; Majoie, C.B.L.M.; Albers, G.W.; Menon, B.K.; Yassi, N.; Sharma, G.; van Zwam, W.H.; van Oostenbrugge, R.J.; Demchuk, A.M.; Guillemin, F.; et al. Penumbral imaging and functional outcome in patients with anterior circulation ischaemic stroke treated with endovascular thrombectomy versus medical therapy: A meta-analysis of individual patient-level data. Lancet Neurol. 2019, 18, 46–55.
Saver, J.L. Time is brain–quantified. Stroke 2006, 37, 263–266.
Hasan, T.F.; Rabinstein, A.A.; Middlebrooks, E.; Haranhalli, N.; Silliman, S.L.; Meschia, J.F.; Tawk, R.G. Diagnosis and Management of Acute Ischemic Stroke. Mayo Clin. Proc. 2018, 93, 523–538.
Perez de la Ossa, N.; Carrera, D.; Gorchs, M.; Querol, M.; Millan, M.; Gomis, M.; Dorado, L.; Lopez-Cancio, E.; Hernandez-Perez, M.; Chicharro, V.; et al. Design and validation of a prehospital stroke scale to predict large arterial occlusion: The rapid arterial occlusion evaluation scale. Stroke 2014, 45, 87–91.
McMullan, J.T.; Katz, B.; Broderick, J.; Schmit, P.; Sucharew, H.; Adeoye, O. Prospective Prehospital Evaluation of the Cincinnati Stroke Triage Assessment Tool. Prehospital Emerg. Care 2017, 21, 481–488.
Kidwell, C.S.; Starkman, S.; Eckstein, M.; Weems, K.; Saver, J.L. Identifying stroke in the field. Prospective validation of the Los Angeles prehospital stroke screen (LAPSS). Stroke 2000, 31, 71–76.
Warlow C, Sudlow C, Dennis M, Wardlaw J, Sanercock P. Stroke. Lancet. 2003; 362(9391): 1211–1224.
Lin, C.B.; Peterson, E.D.; Smith, E.E.; Saver, J.L.; Liang, L.; Xian, Y.; Olson, D.M.; Shah, B.R.; Hernandez, A.F.; Schwamm, L.H.; et al. Emergency Medical Service Hospital Prenotification Is Associated With Improved Evaluation and Treatment of Acute Ischemic Stroke. Circ. Cardiovasc. Qual. Outcomes 2012, 5, 514–522.
Casaubon, L.K.; Boulanger, J.-M.; Blacquiere, D.; Boucher, S.; Brown, K.; Goddard, T.; Gordon, J.; Horton, M.; LaLonde, J.; Larivière, C.; et al. Canadian Stroke Best Practice Recommendations: Hyperacute Stroke Care Guidelines, Update 2015. Int. J. Stroke 2015, 10, 924–940.
Coutts, S.B.; Wein, T.H.; Lindsay, M.P.; Buck, B.; Cote, R.; Ellis, P.; Foley, N.; Hill, M.D.; Jaspers, S.; Jin, A.Y.; et al. Canadian Stroke Best Practice Recommendations: Secondary Prevention of Stroke Guidelines, Update 2014. Int. J. Stroke 2014, 10, 282–291.
Powers, W. J., Rabinstein, A. A., Ackerson, T., Adeoye, O. M., Bambakidis, N. C., Becker, K., Biller, J., Brown, M., Demaerschalk, B. M., Hoh, B., et al. (2019). Guidelines for the early management of patients with acute ischemic stroke: 2019 update to the 2018 guidelines for the early management of acute ischemic stroke: A guideline for healthcare professionals from the American Heart Association/American Stroke Association. Stroke, 50(12), e344–e418.
Barber, A. P., Hill, M., Eliasziw, M., Demchuk, A. M., Pexman, J. H. W., Hudon, M. E., Tomanek, A., Frayne, R., & Buchan, A. (2005). Imaging of the brain in acute ischaemic stroke: Comparison of computed tomography and magnetic resonance diffusion-weighted imaging. Journal of Neurology, Neurosurgery & Psychiatry, 76(11), 1528–1533.
Wardlaw, J. M., & Mielke, O. (2005). Early signs of brain infarction at CT: Observer reliability and outcome after thrombolytic treatment – Systematic review. Radiology, 235(2), 444–453.
National Institute of Neurological Disorders and Stroke rt-PA Stroke Study Group. (1995). Tissue plasminogen activator for acute ischemic stroke. New England Journal of Medicine, 333(24), 1581–1587.
Sarraj, A., Hassan, A., Savitz, S. I., Grotta, J. C., Cai, C., Parsha, K., Farrell, C. M., Imam, B., Sitton, C. W., Reddy, S. T., et al. (2018). Endovascular thrombectomy for mild strokes: How low should we go? Stroke, 49(9), 2398–2405.
Zhu, H. F., Newcommon, N. N., Cooper, M. E., Green, T. L., Seal, B., Klein, G., Weir, N. U., Coutts, S. B., Watson, T., & Barber, P. A., et al. (2009). Impact of a stroke unit on length of hospital stay and in-hospital case fatality. Stroke, 40(1), 18–23.
Candelise, L., Gattinoni, M., Bersano, A., Micieli, G., Sterzi, R., & Morabito, A. (2007). Stroke-unit care for acute stroke patients: An observational follow-up study. Lancet, 369(9558), 299–305.
Belagaje, S. R. (2017). Stroke rehabilitation. Continuum, 23(1), 238–253.
Langhorne, P., Coupar, F., & Pollock, A. (2009). Motor recovery after stroke: A systematic review. Lancet Neurology, 8(8), 741–754.
van de Port, I. G., Wood-Dauphinee, S., Lindeman, E., & Kwakkel, G. (2007). Effects of exercise training programs on walking competency after stroke: A systematic review. American Journal of Physical Medicine & Rehabilitation, 86(11), 935–951.
Govender, P., & Kalra, L. (2007). Benefits of occupational therapy in stroke rehabilitation. Expert Review of Neurotherapeutics, 7(8), 1013–1019.
Kwakkel, G., Kollen, B., & Lindeman, E. (2004). Understanding the pattern of functional recovery after stroke: Facts and theories. Restorative Neurology and Neuroscience, 22(3–5), 281–299.
Murphy, T. H., & Corbett, D. (2009). Plasticity during stroke recovery: From synapse to behaviour. Nature Reviews Neuroscience, 10(12), 861–872.
Bernhardt, J., Thuy, M. N., Collier, J. M., & Legg, L. A. (2009). Very early versus delayed mobilisation after stroke. Cochrane Database of Systematic Reviews, 2009, CD006187.
Dromerick, A. W., Lang, C. E., Birkenmeier, R. L., Wagner, J. M., Miller, J. P., Videen, T. O., Powers, W. J., Wolf, S. L., & Edwards, D. F. (2009). Very early constraint-induced movement during stroke rehabilitation (VECTORS): A single-center RCT. Neurology, 73(3), 195–201.
Stroke Unit Trialists’ Collaboration. (2007). Organised inpatient (stroke unit) care for stroke. Cochrane Database of Systematic Reviews, 2007, CD000197.
Fearon, P., Langhorne, P., & Early Supported Discharge Trialists. (2005). Services for reducing duration of hospital care for acute stroke patients. Cochrane Database of Systematic Reviews, 2005, CD000443.
Geerts, W. H., Pineo, G. F., Heit, J. A., Bergqvist, D., Lassen, M. R., Colwell, C. W., et al. (2004). Prevention of venous thromboembolism: The seventh ACCP conference on antithrombotic and thrombolytic therapy. Chest, 126(3), 338–400.
Soliman, H. M., Melot, C., & Vincent, J. L. (2001). Sedative and analgesic practice in the intensive care unit: The results of a European survey. British Journal of Anaesthesia, 87(2), 186–192.
Zenz, M., & Willweber-Strumpf, A. (1993). Opiophobia and cancer pain in Europe. Lancet, 341(8843), 1075–1076.
Backnoja, M. (2003). Defining neuropathic pain. Anesthesia & Analgesia, 97, 785–790.
Pop, T., Dudek, J., Drużbicki, M., & Zajkiewicz, K. (2006). Wpływ zmian zwyrodnieniowych w stawach barkowych u chorych po udarze mózgu na powrót funkcji kończyny górnej. Ortopedia Traumatologia Rehabilitacja, 6(6), 658–662.
Al-Hussain, F., & Yoo, W. K. (2013). Neural plasticity and hemispatial neglect in stroke. Journal of the Pakistan Medical Association, 63(10), 1299–1301.
Kwolek, A., & Zuber, A. (2002). Charakterystyka chodu osób z niedowładem połowiczym po udarze mózgu. Neurologia i Neurochirurgia Polska, 36(2), 337–347.
Kwolek, A. (1996). Możliwości zastosowania zastępczego sprzężenia zwrotnego w rehabilitacji chorych z uszkodzeniem ośrodkowego układu nerwowego. Fizjoterapia, 4(1–2), 30–34.
Olney, S. J., & Martin, C. S. (1997). Rehabilitation; physical therapy for stroke. In Cerebrovascular Diseases (pp. 747–750). San Diego: Academic Press.
Marangolo, P., & Caltagirone, C. (2013). Options to enhance recovery from aphasia by means of non-invasive brain stimulation and action observation therapy. Expert Review of Neurotherapeutics, 22, 456–463.
Mattioli, F., Ambrosi, C., Mascaro, L., Scarpazza, C., Pasquali, P., Frugoni, M., et al. (2013). Early aphasia rehabilitation is associated with functional reactivation of the left inferior frontal gyrus: A pilot study. Stroke, 5, 345–352.
Seniów, J., & Członkowska, A. (2003). Poznawcze i emocjonalne konsekwencje udaru mózgu w aspekcie procesu rehabilitacji. Rehabilitacja Medyczna, 7(1), 9–14.
Rahman, H. M., Kittel-Ouimet, T., Saad, M., Kenne, J. P., & Archambault, P. S. (2012). Development and control of a robotic exoskeleton for shoulder, elbow and forearm movement assistance. Applied Bionics and Biomechanics, 9(3), 275–292.
Zhu, Y., Yang, Y.-J., Gu, Y.-H., Xie, B., & Jin, H.-Z. (2013). Efficiency of repetitive transcranial magnetic stimulation on rehabilitation of motor function in patients with stroke: A systematic review. Chinese Journal of Tissue Engineering Research, 17(50), 8758–8768.
Abo, M. (2013). Repetitive transcranial magnetic stimulation and rehabilitation. Rinsho Shinkeigaku, 53(11), 1264–1266.
Hao, Z., Wang, D., Zeng, Y., & Liu, M. (2013). Repetitive transcranial magnetic stimulation for improving function after stroke. São Paulo Medical Journal, 131(6), 440–442.
Song, F. J., Jaing, S. H., Zheng, S. L., Ye, T. S., Zhang, H., et al. (2013). Electroacupuncture for post-stroke urinary incontinence: A multi-center randomized controlled study. Zhongguo Zhen Jiu, 33(9), 769–773.
Jung, J., Cho, K., Shim, S., Yu, J., & Kang, H. (2012). The effect of integrated visual and auditory stimulus speed on gait of individuals with stroke. Journal of Physical Therapy Science, 24(9), 881–883.
Heuschling, A., Gazagnes, M. D., & Hatem, S. M. (2013). Stroke: From primary care to rehabilitation. Revue Médicale de Bruxelles, 34(4), 205–210.
Зозуля, І. С., Зозуля, А. І., & Волосовець, А. О. (2017). Деякі напрямки поліпшення надання медичної допомоги при мозковому інсульті. Український вісник психоневрології, 25(1), 84–85.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Андрій ГОЛЯЧЕНКО, Ігор МИСУЛА, Микола МАЙСТРУК, Тетяна БАКАЛЮК
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
