ВПЛИВ ШВИДКІСНО-СИЛОВИХ ВПРАВ НА ФІЗИЧНИЙ СТАН ТА РІВЕНЬ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ РЕЗЕРВІВ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ

Анотація

У статті розглядається вплив вправ швидкісно-силового спрямування, зокрема метальних вправ у легкій атлетиці, на морфо-функціональний стан, адаптаційний потенціал і функціональні резерви серцево-судинної системи у юнаків віком 18–20 років. Актуальність теми зумовлена необхідністю пошуку ефективних засобів фізичного виховання, які здатні не лише покращувати рівень фізичної підготовленості, але й позитивно впливати на показники соматичного здоров’я та адаптаційні можливості організму молоді.
Метою дослідження було з’ясування особливостей фізичного стану та функціонування серцево-судинної системи у студентів, які займаються метальними видами легкої атлетики, порівняно з їх ровесниками, які відвідують лише заняття з фізичної культури в групах загальної фізичної підготовки. У дослідженні взяли участь 30 юнаків: 15 метальників зі спортивним стажем до 2 років та 15 студентів контрольної групи. Оцінювалися показники фізичного розвитку, сила м’язів, функціональний стан серцево-судинної системи та її резервів у стані спокою, після навантаження (проба Мартіне) та через 5 хвилин відновлення.
Результати показали, що студенти-спортсмени-метальники мали достовірно вищі показники ваги, зросту, життєвої ємності легень, сили кисті, а також кращу динаміку гемодинамічних реакцій. У них спостерігалася тенденція до економізації кровообігу, кращі показники індексу фізичного стану та більш ефективне відновлення після фізичного навантаження. Адаптаційний потенціал у метальників вказував на напруження регуляторних систем, що можна пояснити інтенсивністю тренувального процесу.
Отримані дані свідчать про те, що швидкісно-силові вправи позитивно впливають на функціональні резерви серцево-судинної системи, рівень фізичного стану та соматичного здоров’я, і можуть бути ефективним засобом фізичного виховання юнаків.