ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ ІГРОВОЇ СИСТЕМИ У ФІЗИЧНІЙ ТЕРАПІЇ ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ
DOI:
https://doi.org/10.31891/pcs.2024.2.4Ключові слова:
інсульт, верхня кінцівка, ігрова реабілітаційна система, фізична терапіяАнотація
На сьогоднішній день в Україні, як і в інших країнах світу, є тенденція до зростання кількості неврологічних захворювань, в структурі яких гостре порушення мозкового кровообігу є найбільш актуальним та соціально значущим. Мета дослідження: визначити ефективність реабілітаційної ігрової системи у ерготерапії пацієнтів після ішемічного інсульту. Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, функціональні тести оцінювання пацієнтів (MOCA, Фугл-Мейер, Box&blocks, 9 hole peg test), педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати роботи. Результат тестування пацієнтів за Монреальською шкалою оцінки когнітивних функцій достовірно поліпшився упродовж дослідження на 9,65 балів (p < 0,001) у пацієнтів з ішемічним інсультом. Упродовж дослідження показники тесту Фугл-Мейра достовірно поліпшилися на 21,42 бали (p<0,001) у пацієнтів з ішемічним інсультом переважно за рахунок моторних навичок верхньої кінцівки, поліпшення рухової симетрії та координації. Результат тесту 9 hole peg test для ураженої кінцівки пацієнта з ішемічним інсультом вірогідно поліпшився на 10,72 секунди (p<0,05), водночас для неураженої кінцівки – на 12,85 секунд (p < 0,05), що було статистично достовірно. За результатами повторного аналізу показників Box&Block тесту не вдалося зафіксувати вірогідні зміни за цим тестом для жодної з кінцівок, зокрема показник для ураженої кінцівки поліпшився на 6,22 блоків (p >0,05), для неураженої – на 10,07 блоків (p>0,05).Висновки. Таким чином, ігрові реабілітаційні системи є ефективними інструментами для поліпшення моторних функцій, координації та когнітивних процесів у пацієнтів з ішемічним інсультом. Вони також можуть забезпечити нові можливості для дослідження моторного навчання та нейропластичності в контексті реабілітації.
Посилання
Almhdawi K.A., Mathiowetz V.G., White M. & delMas R.C. (2016). Efficacy of Occupational Therapy Task-oriented Approach in Upper Extremity Post-stroke Rehabilitation. Occup Ther Int. Vol. 23(4), 444-456. DOI: 10.1002/oti.1447
Charles D., Holmes D., Charles T. & McDonough S. (2020). Virtual Reality Design for Stroke Rehabilitation. Adv Exp Med Biol. Vol. 1235, 53-87.
Cheng Y.Y., Shu J.H., Hsu H.C., Liang Y., Chang S.T. & Kao C.L. (2017). The Impact of Rehabilitation Frequencies in the First Year after Stroke on the Risk of Recurrent Stroke and Mortality. J Stroke Cerebrovasc Dis. Vol. 26(12), 2755-2762. DOI: 10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.
Ikbali Afsar S., Mirzayev I., Umit Yemisci O. & Cosar Saracgil S.N. (2018). Virtual Reality in Upper Extremity Rehabilitation of Stroke Patients: A Randomized Controlled Trial. J Stroke Cerebrovasc Dis. Vol. 27(12), 3473-3478.
Paul F.M.J. Verschure, Francisco Páscoa dos Santos & Vivek Sharma. (2023). Redefining stroke rehabilitation: Mobilizing the embodied goal-oriented brain. Current Opinion in Neurobiology. Vol. 83.
Tieri G., Morone G., Paolucci S. & Iosa M. Expert Rev Med Devices. (2018). Virtual reality in cognitive and motor rehabilitation: facts, fiction and fallacies. Vol. 15(2), 107-117.
Wang L., Chen J.L., Wong A.M.K., Liang K.C. & Tseng K.C. Game-Based Virtual Reality System for Upper Limb Rehabilitation After Stroke in a Clinical Environment: Systematic Review and Meta-Analysis. Games Health J. Vol. 11(5), 277-297.
