РЕАБІЛІТАЦІЯ ЛЮДЕЙ З РОЗУМОВОЮ ВІДСТАЛІСТЮ ШЛЯХОМ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ У ВОДІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31891/pcs.2024.4.26

Ключові слова:

реабілітація, вода, вплив, досвід

Анотація

Люди з інтелектуальними вадами сприймаються як одна з найбільш ізольованих соціальних груп. Це пов'язано з тим, що їх зовнішній вигляд і поведінка можуть відрізнятися від загальноприйнятих норм. В основному це залежить від ступеня інвалідності, яка визначає розумові здібності. Одне з найбільш новаторських визначень спеціальної освіти було створено Марією Гжегожевською, яка першою включила динамічне розуміння інвалідності як риси, яка не перешкоджає повністю розвитку в будь-якій сфері життя. Вона побачила в людей з обмеженими можливостями потенціал, який, завдяки відповідним умовам реабілітації, дозволяє максимально реалізувати свій потенціал. Реабілітаційні заняття мають навчально-оздоровчий характер і використовуються в різних формах. Як відомо, будь-яка фізична активність позитивно впливає на здоров’я та якість життя як людей працездатного віку, так і людей з обмеженими можливостями. Тому з роками фізична активність все частіше використовується як один із засобів реабілітації. Безсумнівною перевагою застосування реабілітації у формі фізичних навантажень є їх різноманітність, що дозволяє адаптувати заняття як до ступеня інвалідності, так і до індивідуальних уподобань. Специфічною формою, яка відносно рідко зустрічається у людей з розумовою недостатністю, є фізична активність у воді. Діяльність у водному середовищі може здійснюватися різними способами, завдяки чому терапія, окрім користі для здоров’я, також розвиває самовпевненість, навички міжособистісного спілкування та незалежність. Їх також можна легко модифікувати, що дозволяє найкраще адаптувати їх до вподобань учасників. Рухова активність у воді відкриває багато можливостей для форм і методів роботи з людьми з інтелектуальною недостатністю, тому в даному дослідженні аналізується її використання в реабілітації. Охарактеризовано інтелектуальну недостатність та її класифікацію, а також велике значення реабілітації. Також описано, що таке рухова активність у воді, види терапії та важливі фактори, що впливають на проведення занять. Було враховано переваги для опікунів та учасників водних розваг, а також обговорено результати досліджень, проведених на людях з інтелектуальною недостатністю.

Посилання

Becker B.E., Cole A.J. (2011). Comprehensive Aquatic Therapy. Third Edition, Washington State University Publishing. s. (12-19).

Biel L. (2015). Integracja sensoryczna. Skuteczne strategie w terapii dzieci i nastolatków. Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego. s. (4-15).

Bordner R. Kids’ Core: Core Strengthening Program for Children. s. (56-70).

Borkowska M., Wagh K. (2016). Integracja sensoryczna na co dzień. Warszawa: Wydawnictwo Lekarskie PZWL. s. (36 - 41).

Filipowicz M., Ogonowska-Słodownik A. (2018). Ai Chi - metoda terapii w wodzie. [W:] Rehabilitacja w praktyce. Akademia Wychowania Fizycznego Józefa Piłsudskiego w Warszawie, Wydział Rehabilitacji. s. (42 - 50).

Gałczyk M., Van Damme – Ostapowicz K., Kimszal E. (2016). Zarys powstania rehabilitacji na świecie oraz jej twórcy w Polsce. Polski Przegląd Nauk o Zdrowiu. s. (85-89).

Hutny K., Ogonowska-Słodownik A. (2017). Integracja sensoryczna w wodzie. [W:] Rehabilitacja w praktyce. Akademia Wychowania Fizycznego Józefa Piłsudskiego w Warszawie, Wydział Rehabilitacji. s. (14-22).

Kirejczyk, K. (1981). Upośledzenie umysłowe - Pedagogika.. Warszawa: Wydawnictwo PWN. s. (26-40).

Konno J., Sova R. (2017). Aqua therapy & Ai Chi workshops. Aquaforma. Warszawa. s. (46-61).

Kowalik S. (2009). Kultura fizyczna osób z niepełnosprawnością. Dostosowana aktywność ruchowa. Gdańsk: Gdańskie Wydawnictwo Psychologiczne. s. (106-109).

Lipkowski O. (1984). Pedagogika specjalna (zarys). Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. s. (103-111).

Miłkowski K., Walicka - Cupryś K., Chmiel E. (2015). Podstawy terapii w wodzie. Wybrane metody i koncepcje. [W:] Pop T. (red.), Rehabilitacja. Rzeszów: Bonus Liber. s. (12-19).

Morcinek U. (2011). Pedagogika specjalna. Szczecin: Wydawca Szczecińska Szkoła Wyższa Collegium Balticum. s. (6-13).

Morig M. Sensory Processing and Motor Planning. (http://www. atri.org/articles/Morig-Sensory%20Processing16.pdf, dostęp: 01.01.2025).

Nowotny J. (2005). Podstawy fizjoterapii. Kraków: Wydawnictwo Kasper. s. (117-125).

Pietrusik K. (2008). Formy aktywności fizycznej w środowisku wodnym wykorzystywane w kreacji zdrowia. Aktywność ruchowa ludzi w różnym wieku. s. (32-35).

Radzymińska A., Kos A., Bułatowicz I., Struensee M., Janowiak-Maciejewska K., Styczyńska H., Kazimierczak U., Zukow W. (2013). Pływanie jako forma rehabilitacji osób z urazem rdzenia kręgowego na wysokości C7, Fornal of Helth Sciences. s. (135-152).

Sova R. (2002) Ai Chi - what is it?. (https://link.gale.com/apps/doc/A92026892/AONE?u=unigd&sid=AONE&xid=6326bb1f,

Weber-Nowakowska, K., Gębska, M., & Żyżniewska-Banaszak, E. (2013). Watsu - nowoczesna metoda znajdująca zastosowanie w fizjoterapii, odnowie biologicznej i sporcie. Pomeranian Journal of Life Sciences. s. 26-35)

Zagórski T. (2008). Watsu – nowy wymiar rehabilitacji w wodzie. Rehabilitacja w praktyce. Wydawca Elamed. s. (35-53).

##submission.downloads##

Опубліковано

26.12.2024

Як цитувати

ЦИГАНОВСЬКА N., КОВАЛЬСЬКІ D., БАТУЛІН D., СКАЛЬСЬКІ D. W., & МАЙСТРУК M. (2024). РЕАБІЛІТАЦІЯ ЛЮДЕЙ З РОЗУМОВОЮ ВІДСТАЛІСТЮ ШЛЯХОМ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ У ВОДІ. PHYSICAL CULTURE AND SPORT: SCIENTIFIC PERSPECTIVE, (4), 183–194. https://doi.org/10.31891/pcs.2024.4.26