ТЕСТ 4Х25М ЯК ІНСТРУМЕНТ КОНТРОЛЮ ІНТЕНСИВНОСТІ ТА МОНІТОРИНГУ АДАПТИВНИХ ЗМІН УЧАСНИКА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31891/pcs.2024.1.78

Ключові слова:

акваареобіка, тестування плавання, контроль підготовки плавання, техніка плавання

Анотація

У сучасному змагальному спорті найбільш точним інструментом контролю інтенсивності та моніторингу адаптаційних змін спортсмена як тренувального впливу є проведення тестів з плавання. Ці тести не тільки показують точні зміни в аеробному та анаеробному метаболізмі, але також необхідні для визначення різних зон інтенсивності та оцінки індивідуальних варіацій техніки. Хоча визначити дистанцію спринту порівняно легко шляхом аналізу дистанції, пройденої до максимальної швидкості, при інтенсивності витривалості висока точність є основою ефективності вузькоспеціалізованої програми тренувань. Щоб контролювати тренувальний ефект плавців, необхідно стартувати на змаганнях. Від плавця вимагається стимуляція систем, органів і механізмів, які беруть участь у стартовому зусиллі. Крім проміжних вимірювань, все частіше використовується моніторинг зі зміною швидкості в окремих фазах: старт, заплив, поворот і фініш. Істотні відмінності є результатом поділу на змагання та дистанції. Тест 4x25 м — це інструмент, який використовується для оцінки та контролю змін в індивідуальній техніці плавання. Специфіка цього тесту полягає в меншій стомлюваності та меншій відстані. Тест визначає потенціал техніки плавання, тобто максимальні технічні можливості плавця. Випробування 4х25 метрів проводяться у 25-метровому басейні. Завдання плавця — подолати дистанцію 25 м з поступово зростаючою швидкістю. Важливо, щоб при першому повторенні отриманий час не був меншим приблизно на 4-6 секунд, ніж очікуваний під час останнього. Різниці мають бути рівними, приблизно від 1,0 секунди до 1,5 секунди. Кожна спроба повторення має відбуватися в циклі тривалістю 45 секунд після відскоку від стінки басейну. Це дає можливість точно вимірювати техніку пересування по поверхні. Контроль є важливим елементом управління навчальним процесом, він дає інформацію про виконання та результати навчання. Завдяки цьому також можна оцінити стан підготовки гравців і внести будь-які корективи в програму. Дуже важливим для ефективності тренування є відповідний підбір навантажень до індивідуальних схильностей спортсмена. Контроль підготовки повинен забезпечувати набір достовірної інформації для оптимізації навчального процесу. Це також важливий елемент управління навчальним процесом, дає інформацію про реалізацію та результати навчання.

Посилання

Adach, Z., & Naczk, M. (2019). Fizjologia Wysiłku I Treningu Fizycznego. W J. Górski (Red.), Fizjologia Wysiłku I Treningu Fizycznego. Warszawa: PZWL Wydawnictwo Lekarskie. s.105–120.

Kosmol A., Słomiński P., Hűbner-Woźniak E., Nowicka K. (2003) Wykorzystanie wyników badań diagnostycznych i analizy obciążeń w kierowaniu treningiem (na przykładzie pływania), [w:] Śledziewski D., Karwacki A. (red.) Szkolenie uzdolnionej sportowo młodzieży w polskim systemie edukacyjnym, Warszawa, PTNKF, s. 69-87.

Kreft P., Skalski D.W., Pęczak-Graczyk A.I., Makar P. Obciążenia treningowe w bezpośrednim przygotowaniu startowym w pływaniu. Gdańsk : Akademia Wychowania Fizycznego i Sportu im. Jędrzeja Śniadeckiego, 202. s. 189-203.

Kreft P, Makar P, Pęczak-Graczyk A.I., Skalski D., Stanula A. Porównanie stanu wytrenowania wysokokwalifikowanej zawodniczki na podstawie wyników testu mleczanowego 8x100m. Gdańsk : Wydawnictwo Uczelniane Akademii Wychowania Fizycznego i Sportu im. Jędrzeja Śniadeckiego, 2020. s.56-65.

Ljach W., Witkowski Z. Metrologiczne podstawy kompleksowej kontroli w sporcie, Biała Podlaska, AWF. 200. s.34-50.

Makar P., Kreft P., Skalski D.W., Pęczak-Graczyk A.I., Kowalski D. Wytrzymałość w pływaniu jako baza do budowania wyniku sportowego. Gdańsk : Akademia Wychowania Fizycznego i Sportu im. Jędrzeja Śniadeckiego, 2021 s. 205-219.

Makar P. Wpływ obciążeń treningowych na zmienność indywid alnej techniki w rocznym cyklu szkolenia 16-18 letnich pływaków AZS-AWFIS w Gdańsku, Gdańsk. 2006. s.20-32.

Prus G. Trening sportowy, Katowice 2003. s.30-41.

Siewierski M., Słomiński P., Białecki R.Kontrola stanu wytrenowania a dobór obciążeń treningowych. Przyczynek do optymalizacji obciążeń treningowych na przykładzie kadry narodowej i olimpijskiej w pływaniu, Kultura Fizyczna, nr 9-12, s. 2006, 48-52.

Słomiński P. Efektywność procesu treningu mistrzyni i mistrza świata i Europy w pływaniu w cyklu olimpijskim do Igrzysk Olimpijskich w Pekinie , Rozprawa doktorska, Warszawa AWF. 2008. s.17-29.

Sozański H. Kontrola treningu, jego efektów adaptacyjnych i walki sportowej, Sport Wyczynowy, nr 7. 1996. s.48-60.

Ważny Z. Kontrola efektów potreningowych, Warszawa, RCMSzKFiS 1995. s.47-59.

Ważny Z. Rozważania na temat metodyki treningu sportowego, Sport Wyczynowy, nr 6-7. 2004. s.12-18.

Wojcieszak I. (1985). Wydolnościowe testy specjalne, Warszawa, Wdrożenia.

Ważny Z. Rozważania na temat metodyki treningu sportowego, Sport Wyczynowy, nr 6-7.2004,s.38-52.

Ważny Z. Kontrola efektów potreningowych, Warszawa, RCMSzKFiS. 1995. s.10-16.

##submission.downloads##

Опубліковано

28.03.2024

Як цитувати

КРЕФТ P. ., ФІЛІПКОВСЬКА D., ЦИГАНОВСЬКА N., & СКАЛЬСКІ D. W. . (2024). ТЕСТ 4Х25М ЯК ІНСТРУМЕНТ КОНТРОЛЮ ІНТЕНСИВНОСТІ ТА МОНІТОРИНГУ АДАПТИВНИХ ЗМІН УЧАСНИКА. PHYSICAL CULTURE AND SPORT: SCIENTIFIC PERSPECTIVE, 2(1), 256–260. https://doi.org/10.31891/pcs.2024.1.78