ВПЛИВ МОДИФІКОВАНОЇ ПРОГРАМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ НА СИЛУ М’ЯЗІВ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ У ДІТЕЙ З ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ
DOI:
https://doi.org/10.31891/pcs.2025.2.6Ключові слова:
церебральний параліч, фізична терапія, м’язова сила, ручне м’язове тестування, Lovett, діти, фізичні вправи та навантаженняАнотація
Мета дослідження – оцінити ефективність модифікованої програми фізичної терапії у покращенні сили м’язів верхньої кінцівки у дітей 6–12 років із церебральним паралічем (ЦП). До участі було залучено 60 дітей зі спастичним парезом верхньої кінцівки І–ІІІ рівня за класифікацією GMFCS, яких рандомізовано розподілено на основну (n=30) та контрольну (n=30) групи. Учасники основної групи проходили курс реабілітації за авторською модифікованою програмою фізичної терапії, яка передбачала структуроване дозування навантаження, застосування засобів нейром’язової активації, елементів сенсомоторного тренування та міжкурсової підтримки. Діти контрольної групи отримували традиційне фізіотерапевтичне втручання відповідно до загальноприйнятих протоколів у спеціалізованому медичному закладі.
Оцінювання сили м’язів верхньої кінцівки здійснювали за допомогою ручного м’язового тестування (ММТ) за Lovett до початку курсу та після його завершення. Кількісний аналіз показав достовірне зростання середніх балів сили в усіх зонах, які були протестовані, у дітей основної групи. Найбільш виражені прирости м’язової сили виявлено у проксимальних сегментах (дельтоподібний м’яз, двоголовий м’яз плеча) та рухах передпліччя (супінація і пронація). У контрольній групі також простежено позитивну динаміку, однак зміни були менш вираженими і статистично недостовірними у більшості м’язових груп.
Отримані результати підтверджують клінічну ефективність модифікованої програми фізичної терапії, що може бути рекомендована до впровадження в практику реабілітації дітей з ЦП. Запропонований підхід має потенціал для подальшої адаптації з урахуванням індивідуальних особливостей перебігу захворювання та рівня функціонування.
Посилання
Rosenbaum P., Paneth N., Leviton A., et al. A report: The definition and classification of cerebral palsy April 2006. Dev Med Child Neurol Suppl. 2007. Vol. 109. P. 8–14.
Korytko Z.I., Pryshliak M.O. Reabilitatsiini pidkhody do vidnovnoho likuvannia rukhovykh funktsii u ditei z tserebralnym paralichem na suchasnomu etapi. Rehabilitation and reacreation. 2024. Tom 18, № 3. S. 89–100. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.3.9.
Klingels K, Demeyere I, Jaspers E, et al. Upper limb impairments and their impact on activity measures in children with unilateral cerebral palsy. Eur J Paediatr Neurol. 2012. Vol. 16(5). Р. 475-484. https://doi.org/10.1016/j.ejpn.2011.12.008.
Cans C., Arnaud C., Novak I., et al. Rehabilitation for children with cerebral palsy: Evidence and gaps. Dev Med Child Neurol. 2021. Vol. 63(11). P. 1246–1252.
Damiano D.L., Abel M.F. Functional outcomes of strength training in spastic cerebral palsy. Arch Phys Med Rehabil. 1998. Vol. 79(2). P. 119–125.
Eliasson A. C., Krumlinde-Sundholm L., Rösblad B. et al. The Manual Ability Classification System (MACS) for children with cerebral palsy: Scale development and evidence of validity and reliability. Dev. Med. Child Neurol. 2006. Vol. 48(7). P. 549–554.
Novak I., Morgan C., Fahey M., et al. State of the Evidence Traffic Lights 2020: Systematic review of interventions for children with cerebral palsy. Dev Med Child Neurol. 2020. Vol. 62(11). P. 1253–1261.
Rosenbaum P., Gorter J. W. The ‘F-words’ in childhood disability: I swear this is how we should think! Child: Care, Health and Development. 2012. Vol. 38(4). P. 457–463.
Dodd K.J., Taylor N.F., Graham H.K. Strength training can have unexpected effects on the flexibility of children with cerebral palsy. J Pediatr Orthop. 2002. Vol. 22(6). P. 812–816.
Smania N., Picelli A., Munari D., et al. Rehabilitation procedures in the management of spasticity. Eur J Phys Rehabil Med. 2011. Vol. 46. P. 423–438.
Martyniuk V. V. Fizychna terapiia u ditei z dytyachym tserebralnym paralishem: suchasnyi stan ta perspektyvy. Fizychna reabilitatsiia ta zdorovia. 2020. № 1. S. 19–24.
Kuzmina O. S. Dyferentsiiovanyi pidkhid u fizychnii terapii ditei z DTsP. Nauka i osvita. 2021. № 2. S. 73–77.
Pryshliak M., Korytko Z. Approaches to assessing spasticity in the rehabilitation process of school-aged children with cerebral palsy with hemiparesis // The Science of Tomorrow: Innovative Approaches and Forecasts. Futurity Research Publishing, 2024. P. 113–117. URL: https://futurity-publishing.com/the-science-of-tomorrow-innovative-approaches-and-forecasts-archive.
Pryshliak M., Korytko Z. Otsinka efektyvnosti reabilitatsii ditei shkilnoho viku z dytyachym tserebralnym paralichem iz spastychnym hemiparezm. Health and Education. 2024;2:181–188. https://doi.org/10.32782/htalth-2024.2.23.
Korytko Z. Medyko-biolohichni osnovy rukhovoi aktyvnosti: navch. posib. Lviv : LDUFK im. Ivana Boberskoho, 2020. 223 s. http://repository.ldufk.edu.ua/handle/34606048/27946.
Lovett R. W. The treatment of infantile paralysis. Philadelphia: P. Blakiston’s Son & Co., 1912.
Knigavko V. H., Zaitseva O. V., Bondarenko M. A. ta in. Medychna informatyka: navch. posibnyk dlia studentiv med. un-tiv. Kharkiv: KNMU, 2020. 64 s.
Taylor N.F., Dodd K.J., Larkin H., et al. Progressive resistance training and mobility-related function in young people with cerebral palsy: a randomized controlled trial. Dev Med Child Neurol. 2021. Vol. 63(4). P. 470–477.
Anttila H., Autti-Rämö I., Suoranta J., Mäkelä M., Malmivaara A. Effectiveness of physical therapy interventions for children with cerebral palsy: a systematic review. BMC Pediatrics. 2008. Vol. 8. Article number: 14. https://doi.org/10.1186/1471-2431-8-14.
Mutlu A., Krosschell K., Spira D.G. Treadmill training with partial body-weight support in children with cerebral palsy: a systematic review. Dev Med Child Neurol. 2009. Vol. 51. P. 268–275.
Ketelaar M., Vermeer A., Helders P. Functional motor abilities of children with cerebral palsy: a systematic literature review of assessment measures. Clin Rehabil. 2001. Vol. 15(1). P. 92–104.
Smania N., Picelli A., Munari D., et al. Rehabilitation procedures in the management of spasticity. Eur J Phys Rehabil Med. 2011. Vol. 46. P. 423–438.
Fehlings D., Novak I., Berweck S., et al. Botulinum toxin assessment, intervention and follow-up for paediatric upper limb hypertonicity: International Consensus Statement. Eur J Paediatr Neurol. 2012. Vol. 14(1). P. 45–50.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Мирослав ПРИШЛЯК, Зоряна КОРИТКО
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
