ЕФЕКТИВНІСТЬ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ОСІБ З ЧЕРЕПНО-МОЗКОВИМИ ТРАВМАМИ В УМОВАХ СТАЦІОНАРУ
DOI:
https://doi.org/10.31891/pcs.2025.2.27Ключові слова:
черепно-мозкова травма, фізична терапія, реабілітація, біологічний зворотний зв’язок, стаціонарне лікування, рухове навчання, когнітивні функції, якість життяАнотація
У статті представлено результати дослідження ефективності авторської методики фізичної терапії для пацієнтів з черепно-мозковими травмами (ЧМТ) в умовах стаціонару. Розроблена методика базується на модульному принципі та включає три основні блоки: рухове навчання, координаційне навчання та когнітивне навчання з використанням комп’ютеризованих систем із біологічним зворотним зв’язком. Дослідження проводилось на базі Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону міста Вінниці за участю 30 пацієнтів чоловічої статі віком 20-35 років з легким ступенем ЧМТ і дифузними аксональними пошкодженнями. Учасників було розподілено на дві групи: контрольну (стандартна програма реабілітації) та експериментальну (авторська методика). Ефективність методики оцінювалась за показниками рівня болю (ВАШ), самооцінки функціонального стану (САН), тривожності (тест Спілберга-Ханіна), м’язової сили (Індекс Мотрісайті), рівня виснаження (шкала Борга), рівноваги (шкала Берга), неврологічного статусу (NOS-TBI), візуально-просторової орієнтації (Walking Corsi Tapping) та когнітивного функціонування (Rancho Los Amigos). Результати підтвердили статистично значущу перевагу авторської методики за всіма досліджуваними параметрами, зокрема зниження рівня болю на 69,1%, покращення функціонального стану на 62,8%, зниження рівня тривожності на 40,6%, покращення рівноваги на 87,8%, зниження неврологічного дефіциту на 50,9% та підвищення якості життя на 76,1%. Запропонована методика фізичної терапії демонструє високу ефективність у відновленні рухових, координаційних та когнітивних функцій пацієнтів з ЧМТ в умовах стаціонару. Індивідуальний підхід, активні вправи та систематичні тренування допомогли знизити біль пацієнтів, покращити координацію рухів та сприяли відновленню когнітивних функцій. Результати підтверджують важливість комплексного підходу до реабілітації пацієнтів з ЧМТ, який має включати роботу як з фізичними можливостями, так і з когнітивними функціями, враховуючи специфіку травматичних уражень головного мозку та їх багатофакторний вплив на організм людини.
Посилання
Pedachenko YeH, Shlapak IP, Huk AP, Pylypenko MM. Craniocerebral trauma: modern principles of emergency care. Kyiv: VARTA; 2007. 312 p. Ukrainian. URL: https://urgent.com.ua/ua/archive/2010/1%2820%29/article-305/cherepno-mozkova-travma-suchasni-principi-nevidkladnoyi-dopomogi-standarti-diagnostiki-ta-likuvannya (accessed: 09.10.2023).
Maas AI, Stocchetti N, Bullock R. Moderate and severe traumatic brain injury in adults. The Lancet Neurology. 2008;7(8):728-741. URL: https://doi.org/10.1016/S1474-4422(08)70164-9 (accessed: 09.10.2023).
Dewan MC, Rattani A, Gupta S, Baticulon RE, Hung YC, Punchak M, et al. Estimating the global incidence of traumatic brain injury. Journal of Neurosurgery. 2018;130(4):1080-1097. URL: https://doi.org/10.3171/2017.10.JNS17352 (accessed: 14.10.2023).
James SL, Spencer L, et al. Global, regional, and national burden of traumatic brain injury and spinal cord injury, 1990-2016: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016. The Lancet Neurology. 2019;18(1):56-87. URL: https://doi.org/10.1016/S1474-4422(18)30415-0 (accessed: 11.10.2023).
Cicerone KD, Goldin Y, Ganci K, Rosenbaum A, Wethe JV, Langenbahn DM, et al. Evidence-Based Cognitive Rehabilitation: Systematic Review of the Literature From 2009 Through 2014. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation. 2019;100(8):1515-1533. URL: https://doi.org/10.1016/j.apmr.2019.02.011 (accessed: 29.10.2023).
Young LA, Rule GT, Bocchieri RT, Burns JM. Biophysical mechanisms of traumatic brain injuries. Seminars in Neurology. 2015;35(1):5-11. URL: https://doi.org/10.1055/s-0035-1544242 (accessed: 29.10.2023).
Khan F, Baguley IJ, Cameron ID. Rehabilitation after traumatic brain injury. Medical Journal of Australia. 2003;178(6):290-295. URL: https://doi.org/10.5694/j.1326-5377.2003.tb05199.x (accessed: 29.10.2023).
Chernenko II. Features of rehabilitation of patients after combat traumatic brain injury. Psychiatry, Neurology and Medical Psychology. 2022;(20):19-24. URL: https://doi.org/10.26565/2312-5675-2022-20-03 (accessed: 17.11.2023). Ukrainian.
Rosolianka N. Current state of application of means and methods of physical rehabilitation of persons with traumatic brain injury. Sports Science of Ukraine. 2016;(5):46-49. URL: http://sportscience.ldufk.edu.ua/index.php/snu/article/view/453 (accessed: 17.11.2023). Ukrainian.
Kalnysh VV, Shvets AV, Horoliuk DO. Clinical and functional features of health recovery in persons with the consequences of traumatic brain injury after staying in the combat zone according to stabilographic research indicators. Ukrainian Journal of Occupational Health. 2018;(3):46-54. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2018_3_5 (accessed: 17.11.2023).
Bramlett HM, Dietrich WD. Pathophysiology of cerebral ischemia and brain trauma: similarities and differences. Journal of Cerebral Blood Flow & Metabolism. 2004;24(2):133-150. URL: https://doi.org/10.1097/01.WCB.0000111614.19196.04 (accessed: 20.10.2023).
McCauley SR, Wilde EA, Kelly TM, Weyand AM, Yallampalli R, Waldron EJ, et al. The Neurological Outcome Scale for Traumatic Brain Injury (NOS-TBI): II. Reliability and Convergent Validity. Journal of Neurotrauma. 2010;27(6):991-997. URL: https://doi.org/10.1089/neu.2009.1195 (accessed: 23.10.2023).
Downs S, Marquez J, Chiarelli P. The Berg Balance Scale has high intra- and inter-rater reliability but absolute reliability varies across the scale: a systematic review. Journal of Physiotherapy. 2013;59(2):93-99. URL: https://doi.org/10.1016/S1836-9553(13)70161-9 (accessed: 23.10.2023).
Piccardi L, Iaria G, Ricci M, Bianchini F, Zompanti L, Guariglia C. Walking in the Corsi test: which type of memory do you need? Neuroscience Letters. 2008;432(2):127-131. URL: https://doi.org/10.1016/j.neulet.2007.12.044 (accessed: 19.01.2024).
von Steinbüchel N, Wilson L, Gibbons H, Hawthorne G, Höfer S, Schmidt S, et al. Quality of Life after Brain Injury (QOLIBRI): scale validity and correlates of quality of life. Journal of Neurotrauma. 2010;27(7):1157-1165. URL: https://doi.org/10.1089/neu.2009.1077 (accessed: 11.03.2024).
Kalinkin KL. Physical rehabilitation of persons with traumatic brain disease [dissertation]. Kyiv: Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education; 2018. 225 p. URL: https://uacademic.info/ua/document/0419U002438 (accessed: 19.10.2023). Ukrainian.
Polinder S, Haagsma JA, van Klaveren D, Steyerberg EW, van Beeck EF. Health-related quality of life after TBI: a systematic review of the literature. Population Health Metrics. 2015;13:4. URL: https://doi.org/10.1186/s12963-015-0037-1 (accessed: 09.12.2023).
Gamito P, Oliveira J, Coelho C, Morais D, Lopes P, Pacheco J, et al. Cognitive training on stroke patients via virtual reality-based serious games. Disability and Rehabilitation. 2017;39(4):385-388. URL: https://doi.org/10.3109/09638288.2014.934925 (accessed: 27.10.2023).
Cantor J, Ashman T, Dams-O'Connor K, et al. Evaluation of the short-term executive plus intervention for executive dysfunction after traumatic brain injury: a randomized controlled trial with minimization. Arch Phys Med Rehabil. 2014;95(1):1-9. URL: https://doi.org/10.1016/j.apmr.2013.08.005 (accessed: 10.12.2023).
Dall'Acqua P, Johannes S, Mica L, et al. Functional and structural network recovery after mild traumatic brain injury: a 1-year longitudinal study. Front Hum Neurosci. 2017;11:280. URL: https://doi.org/10.3389/fnhum.2017.00280 (accessed: 27.01.2024).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Андрій ДЕМЕНКО, Катерина БАНДУРІНА
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
