МОНІТОРИНГ ПСИХОФІЗИЧНОГО СТАНУ СТУДЕНТІВ, ЯКІ НАВЧАЮТЬСЯ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 017 ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА І СПОРТ
DOI:
https://doi.org/10.31891/pcs.2024.1.65Ключові слова:
здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня, інтероцептивне усвідомлення, процес фізичного виховання, соматичні заняттяАнотація
З огляду на те, що в процесі підготовки фахівців фізичного виховання і спорту у здобувачів вищої освіти все більший відсоток часу відводиться на онлайн-навчання, потреба у розвитку інтероцептивного усвідомлення тільки зростає. Соматичні заняття проводяться і очно, і офлайн. Кількість бажаючих залежить від майстерності викладача і пропускної спроможності тренувальної зали. На одному очному соматичному занятті можуть бути присутні 1-3 академічні групи. Кількість учасників соматичних онлайн занять залежить тільки від програмного забезпечення, тобто значно більше (наприклад, для спілкування у програмі «Zoom» може бути до 500 студентів). Мета дослідження — оцінити «навичку не турбуватися» (третій домен інтероцептивного усвідомлення, MAIA-2ukr) студентів 1 курсу Факультету здоров'я, фізичного виховання і спорту Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. В роботі було детально проаналізовано науково-методичну літературу та доступні інтернет-джерела з обраної тематики, а також оцінено і статистично опрацьовано показники третього домену шкали MAIA-2ukr. В дослідженні взяли участь 50 студентів 1 курсу Факультету здоров'я, фізичного виховання і спорту. В результаті отримано нові показники підшкали Not-Worrying «навички не турбуватися», яка оцінює схильність не хвилюватися, або не переживати емоційний дистрес, відчуваючи біль, або незручність, для студентів 1 курсу Факультету здоров'я, фізичного виховання і спорту, необхідні для подальшого аналізу і синтезу показників інтероцептивного усвідомлення здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня. Отримані дані вказують на те, що значна кількість студентів — 22% завжди засмучуються, коли відчувають фізичний біль; 24% доволі часто починають хвилюватися, що щось не так, якщо відчувають будь-яку незручність; 26%, помічаючи незручність у своєму тілі, доволі рідко турбуються про це; 28% доволі часто можуть залишатися спокійним і не хвилюватися, коли відчувають незручність або біль; 26%, відчуваючи незручність або біль, доволі рідко не турбуються про це.
Практична цінність результатів полягає у тому, що отримані дані можуть використовуватися для вдосконалення процесу фізичного виховання студентів.
Посилання
Bortnyk, k. (2020). The Feldenkrais method as an innovative tool for teaching the art of dance to students of theater high schools. Current issues of the humanities, 1(29), 216-221. (In Ukrainian).
Holovach I. (2023). Somatic lessons as a means of improving students' psychophysical condition. Physical Culture and Sport: Scientific Perspective, 2, 187–192. (In Ukrainian).
Holovach I., Biletska V., Tsykoza Y. (2023) Somatic lessons as a means of improving the psycho-physical state of students. Monitoring of the second domain MAIA-2ukr. Physical Culture and Sport: Scientific Perspective, № 3, 17-24. (In Ukrainian).
Pavlyuk, T. (2018). Somatic practices in modern ballroom choreography. Culture and modernity, 1, 97-102. (In Ukrainian).
Voloshchenko Y. (2023). Interoceptive awareness. verification of the adaptation of the Ukrainian version of the multidimensional assessment of interoceptive awareness (version 2) questionnaire among first-year students of Borys Grinchenko Kyiv University. Sports science and human health, 1(9), 68-90. (In Ukrainian).
Voloshchenko Y. (2022). Somatic movement education. Modern research methods: a systematic review. Sports science and human health, 2 (8), 22-51. (In Ukrainian).
Ahmadi, H., Adib, H., Selk-Ghaffari, M., Shafizad, M., Moradi, S., Madani, Z., ... & Mahmoodi, A. (2020). Comparison of the effects of the Feldenkrais method versus core stability exercise in the management of chronic low back pain: a randomised control trial. Clinical Rehabilitation, 34(12), 1449-1457.
Ashcroft, R. E. (2008). The declaration of Helsinki. The Oxford textbook of clinical research ethics, 141-148.
Ferentzi, E., Olaru, G., Geiger, M., Vig, L., Köteles, F., & Wilhelm, O. (2021). Examining the factor structure and validity of the multidimensional assessment of interoceptive awareness. Journal of Personality Assessment, 103(5), 675-684.
Fujino, H. (2019). Further validation of the Japanese version of the Multidimensional Assessment of Interoceptive Awareness. BMC Research Notes, 12, 1-6.
Machorrinho, J., Veiga, G., Fernandes, J., Mehling, W., & Marmeleira, J. (2019). Multidimensional assessment of interoceptive awareness: Psychometric properties of the Portuguese version. Perceptual and motor skills, 126(1), 87-105.
Mehling, W. E., Acree, M., Stewart, A., Silas, J., & Jones, A. (2018). The multidimensional assessment of interoceptive awareness, version 2 (MAIA-2). PloS one, 13(12), e0208034.
Montoya-Hurtado, O., Gómez-Jaramillo, N., Bermúdez-Jaimes, G., Correa-Ortiz, L., Cañón, S., Juárez-Vela, R., ... & Criado-Gutiérrez, J. (2023). Psychometric Properties of the Multidimensional Assessment of Interoceptive Awareness (MAIA) Questionnaire in Colombian University Students. Journal of Clinical Medicine, 12(8), 2937.
Paparo, S. A. (2021). Singing with awareness: A phenomenology of singers’ experience with the Feldenkrais Method. Research Studies in Music Education, 1321103X211020642.
Ranđelović, M., Jokic, B., & Purić, D. (2023). Are dimensions of interoceptive awareness the same for everyone? Serbian validation of MAIA-2 in samples with differing mind-body practice experience.
Multidimensional assessment of interoceptive awareness (MAIA), version 2, Ukrainian. (2022). Retrieved from https://osher.ucsf.edu/sites/osher.ucsf.edu/files/inline-files/MAIA-2-Ukrainian%5B2022%5D.pdf.
