ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ГІДРОТЕРАПІЇ РІЗНИХ ТЕМПЕРАТУР ЗАДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ СПОРТСМЕНІВ
DOI:
https://doi.org/10.31891/pcs.2024.1.36Ключові слова:
відновлення, вправи, гарячий, перетренування, процедури, термотерапія, холодна водаАнотація
В статті розглянуті особливості використання гідротерапії різних температур задля відновлення професійних спортсменів. Визнано, що в сучасній спортивній медицині та реабілітації спортсменів використовується цілий комплекс методик кріо та термотерапії – крижані компреси, гідромасажі, ванни, теплові пакети, інфрачервоні лампи, парафіновий віск і льодовий масаж. Крім того, контрастні ванни, теплі та холодні компреси також довели власну ефективність у лікуванні травм, але на даний час все активніше використовуються для відновлення після тренувань. Доведено, що з середини ХХ ст. сформувалась загальна думка, що застосування холодного льоду або занурення у воду знижує температуру шкіри, підшкірної тканини та м’язів. Показано, що термотерапія підвищує температуру тканини, еластичність м’язів, посилює місцевий кровоток, збільшує вироблення метаболітів і зменшують спазм м’язів. Ще одним напрямом використання даної терапії стало відновлення нервової системи. За даними МкАрді, В. Кетч, Ф. Кетч під час фізичних вправ відбувається зниження парасимпатичної та збільшення симпатичної активності. Яке, в свою чергу, викликає вивільнення норадреналіну та адреналіну (симпатичне збудження), збільшує скорочення міокарда та прискорює частоту серцевих скорочень. Крім того, відбувається розширення судин у скелетних та серцевому м’язах та збільшення кровообігу. Після фізичного навантаження симпатична активність залишається високою, проте організоване адекватне відновленням спричиняє відповідне повернення у стан спокою. Однак, високо інтенсивні, із значним навантаженням, обсягом тренування без необхідного відпочинку є системою, висока симпатична активність буде постійною. Що приведе до перетренованості, навіть при відсутності ознак та симптомів. Зроблені висновки, що використання терапії контрастним впливом гарячою і холодною водою при гострих травмах основана на передбачуваних фізіологічних ефектах для відновлення організму після фізичних навантажень. Незважаючи на популярність занурення у гарячу та холодну воду як способу відновлення спортсменів, зафіксовано малу кількість досліджень цієї теми. Знаходимо різноманітні вказівки щодо тривалості проведення процедур в кожному температурному режимі води, системи їх повторення, власне температури, використання підводних струменів, часу адаптації до контрастної терапії тощо. Отже, перспективи подальших розвідок на дану тему досить актуальні. Потрібні подальші дослідження співвідношення тривалості гарячої та холодної процедури. Необхідно перевірити відповідний режим контрастного лікування, тривалість і оптимальну температуру води, щоб перевірити його ефективність як методу відновлення.
Посилання
Mackinnon, L.T. Hooper, S., 1991. Overtraining. National Sports Research Program, State of the art review; no.26. Canberra: Australian Sports Commission.
Cochrane D. Alternating hot and cold water immersion for athlete recovery: A review. Physical Therapy in Sport. №5 (2004) С. 26–32.
Ślaga J., Gizińska M., Rutkowski R., Rąglewska P., Balkó Š., Straburzyńska-Lupa A. Using hydrotherapy at different temperatures for promoting recovery in professional athletes. Trends in sport sciences. Vol. 2 (25). 2018. 57-67.
Prentice W.E., 1999. Therapeutic Modalities in Sports Medicine, fourth ed., WCB/McGraw-Hill, Boston, USA.
Brukner, P., Khan, K., 2001. Clinical Review of Sports Medicine, second ed., McGraw-Hill, Roseville, NSW.
McArdle, W.D., Katch, F.I., Katch, V.L., 2001. Exercise Physiology: Energy, Nutrition, and Human Performance, fifth ed., Lippincott Williams and Wilkins, Philadelphia.
Bell A.T., Horton P.G. The uses and abuse of hydrotherapy in athletics: a review. Athletic Training 22 (2), 1987. Р. 115–119.
Higgins D., Kaminski T.W. Contrast therapy does not cause fluctuations in human gastrocnemius intramuscular temperature. Journal of Athletic Training. 1998. 33 (4). Р. 336–340.
Enwemeka, C.S., Allen, C., Avila, P., Bina, J., Konrade, J., Munns, S., 2002. Soft tissue thermodynamics before, during, and after cold pack therapy. Medicine and Science in Sports and Exercise 34 (1), 45–50.
Hartvickson, K., 1962. Ice therapy is spasticity. Acta Neurologica Scandinavica 38, 79–84.
Myrer, J.W., Draper, D.O., Durrant, E., 1994. Contrast therapy and intramuscular temperature in the human leg. Journal of Athletic Training 29 (4), 318–322.
Myrer, J.W., Measom, G., Durrant, E., Fellingham, G.W., 1997. Cold- and hot-pack contrast therapy: subcutaneous and intramuscular temperature change. Journal of Athletic Training 32 (3), 238–241.
Calder A. Accelerating adaptation to training. Australian Strength and Conditioning Association National Conference and Trade Show (Gold Coast, Australia), 1995. 68–73.
Clarkson, P.P.M., Sayers, S.P., 1999. Etiology of exercise-induced muscle
damage. Canadian Journal of Applied Physiology 24 (3), 234 – 248.
Clarkson, P.P.M., Sayers, S.P., 1999. Etiology of exercise-induced muscle
damage. Canadian Journal of Applied Physiology 24 (3), 234 – 248.
Clarkson, P.P.M., Sayers, S.P., 1999. Etiology of exercise-induced muscle
damage. Canadian Journal of Applied Physiology 24 (3), 234 – 248.
Clarkson, P.P.M., Sayers, S.P., 1999. Etiology of exercise-induced muscle
damage. Canadian Journal of Applied Physiology 24 (3), 234 – 248.
Clarkson, P.P.M., Sayers, S.P., 1999. Etiology of exercise-induced muscle
damage. Canadian Journal of Applied Physiology 24 (3), 234 – 248.
Clarkson, P.P.M., Sayers, S.P., 1999. Etiology of exercise-induced muscle
damage. Canadian Journal of Applied Physiology 24 (3), 234 – 248.
References
Armstrong, R.B., 1984. Mechanisms of exercise-induced delayed onset
muscle soreness: a brief review. Medicine and Science in Sports and
Exercise 16, 529–538.
Armstrong, R.B., 1990. Initial events in exercise induced muscular injury.
Medicine and Science in Sports and Exercise 22, 429–435.
Bahr, R., 1992. Excess postexercise oxygen consumption—magnitude,
mechanisms, and practical implications. Acta Physiologica Scandina-
vica 144 (Suppl. 605), 1–43.
References
Armstrong, R.B., 1984. Mechanisms of exercise-induced delayed onset
muscle soreness: a brief review. Medicine and Science in Sports and
Exercise 16, 529–538.
Armstrong, R.B., 1990. Initial events in exercise induced muscular injury.
Medicine and Science in Sports and Exercise 22, 429–435.
Bahr, R., 1992. Excess postexercise oxygen consumption—magnitude,
mechanisms, and practical implications. Acta Physiologica Scandina-
vica 144 (Suppl. 605), 1–43.
References
Armstrong, R.B., 1984. Mechanisms of exercise-induced delayed onset
muscle soreness: a brief review. Medicine and Science in Sports and
Exercise 16, 529–538.
Armstrong, R.B., 1990. Initial events in exercise induced muscular injury.
Medicine and Science in Sports and Exercise 22, 429–435.
Bahr, R., 1992. Excess postexercise oxygen consumption—magnitude,
mechanisms, and practical implications. Acta Physiologica Scandina-
vica 144 (Suppl. 605), 1–43.
References
Armstrong, R.B., 1984. Mechanisms of exercise-induced delayed onset
muscle soreness: a brief review. Medicine and Science in Sports and
Exercise 16, 529–538.
Armstrong, R.B., 1990. Initial events in exercise induced muscular injury.
Medicine and Science in Sports and Exercise 22, 429–435.
Bahr, R., 1992. Excess postexercise oxygen consumption—magnitude,
mechanisms, and practical implications. Acta Physiologica Scandina-
vica 144 (Suppl. 605), 1–43.
References
Armstrong, R.B., 1984. Mechanisms of exercise-induced delayed onset
muscle soreness: a brief review. Medicine and Science in Sports and
Exercise 16, 529–538.
Armstrong, R.B., 1990. Initial events in exercise induced muscular injury.
Medicine and Science in Sports and Exercise 22, 429–435.
Bahr, R., 1992. Excess postexercise oxygen consumption—magnitude,
mechanisms, and practical implications. Acta Physiologica Scandina-
vica 144 (Suppl. 605), 1–43.
References
Armstrong, R.B., 1984. Mechanisms of exercise-induced delayed onset
muscle soreness: a brief review. Medicine and Science in Sports and
Exercise 16, 529–538.
Armstrong, R.B., 1990. Initial events in exercise induced muscular injury.
Medicine and Science in Sports and Exercise 22, 429–435.
Bahr, R., 1992. Excess postexercise oxygen consumption—magnitude,
mechanisms, and practical implications. Acta Physiologica Scandina-
vica 144 (Suppl. 605), 1–43.
References
Armstrong, R.B., 1984. Mechanisms of exercise-induced delayed onset
muscle soreness: a brief review. Medicine and Science in Sports and
Exercise 16, 529–538.
Armstrong, R.B., 1990. Initial events in exercise induced muscular injury.
Medicine and Science in Sports and Exercise 22, 429–435.
Bahr, R., 1992. Excess postexercise oxygen consumption—magnitude,
mechanisms, and practical implications. Acta Physiologica Scandina-
vica 144 (Suppl. 605), 1–43.Hahn, A.G., 1994. Training, recovery and overtraining—the role of the autonomic nervous system. Sports Coach, 29–30.
Флоатінг що робити. https://mist.home.cx.ua/ukraincyam/floating-shho-robiti.htmlCalder, A., 1995. Accelerating adaptation to training. Australian Strength and Conditioning Association National Conference and Trade Show (Gold Coast, Australia), 68–73.
Calder A., 1996. Recovery training. In: Reaburn, P., Jenkins, D. (Eds.), Training for Speed and Endurance, Allen and Unwin, Sydney.
Using hydrotherapy at different temperatures for promoting
recovery in professional athletes
Using hydrotherapy at different temperatures for promoting
recovery in professional athletes
Using hydrotherapy at different temperatures for promoting
recovery in professional athletes
TRENDS IN SPORT SCIENCES
Vol. 2(25)
INVITED REVIEW
TRENDS in
Sport Sciences
TRENDS IN SPORT SCIENCES
Vol. 2(25)
INVITED REVIEW
TRENDS in
Sport Sciences
Gieremek, K., 1990. Effects of underwater massage on the responsiveness of the motoric neural system. Biology of Sport (1), 53–63.
Іванченко О. З., Сливко Е. І., Мельнікова О. З. Тривале гальмування H-рефлексу камбалоподібного м'яза людини, викликане скороченнями м'язів нижніх кінцівок. Вісн. Запоріз. нац. ун-ту. 2010. №1. С. 88–95.
Clarkson, P.P.M., Sayers, S.P., 1999. Etiology of exercise-induced muscle damage. Canadian Journal of Applied Physiology 24 (3), 234–248.
Armstrong, R.B., 1984. Mechanisms of exercise-induced delayed onset muscle soreness: a brief review. Medicine and Science in Sports and Exercise 16, 529–538.
Smith L.L. Acute inflammation: the underlying mechanism in delayed onset muscle soreness? Medicine and Science in Sports and Exercise 23 (5). 1991. Р. 542–551.
Friden J., Lieber R. Structural and mechanical basis of exerciseinduced muscle injury. Medicine and Science in Sports and Exercise 24 (5). 1992. Р. 521–530.
McHugh M.P., Connolly D.A.J., Eston R.G., Gleim G.W. Exercise-induced muscle damage and potential mechanisms for the repeated bout effect. Sports Medicine. 27 (3). 1999. Р. 157–170.
Kuligowski L.A., Lephart S.M., Giannantoni F.P., Blanc R.O. Effect of whirpool therapy on the signs and symptoms of delayed-onset muscle soreness. Journal of Athletic Training 33 (3). 1998. Р. 222–228.
Easton R., Peters D. Effects of cold water immersion on the symptoms of exercise-induced muscle damage. Journal of Sports Sciences 13 (7). 1999. Р. 231–238.