ПЛАВАННЯ ІЗ ЗАВ’ЯЗАНИМИ ОЧИМА ТА КІНЕМАТИЧНІ ЗНАЧЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31891/pcs.2023.4.14Ключові слова:
тест з плавання, контроль підготовки плавання, техніка плавання, плавання із зав’язаними очимаАнотація
Стосунки між людиною та водою створюють унікальні, вічні та нерозривні стосунки. Ми народжуємося у воді, вона всередині нас протягом усього життя, ми повинні вживати її щодня, щоб вижити. Тому людина перебуває в симбіотичних стосунках з водою. Пересування у водному середовищі передбачає природне збереження навичок плавання та пірнання з внутрішньоутробного періоду. Малюки інстинктивно рухаються у воді, затримують дихання під водою, відкривають очі під водою і навіть можуть триматися на воді на спині. Уміння плавати як засіб пересування у воді можна порівняти з умінням ходити - пересуватися по суші - обидва закладені в розвитку людини. Плавання - це вид фізичної активності, який, розвиваючись з раннього віку, всебічно розвиває моторику. Уміння плавати сприймається як велика цінність, насамперед через безпечне користування водоймами, а також через його профілактичну та корекційну функцію при порушеннях постави, благотворний вплив на працездатність усіх анатомічних систем і підвищення загальної ефективності тіло.
Оволодіння спортивною технікою - це багатоетапний навчальний процес, темп якого залежить від рухових якостей, особливо координації, будови тіла і, звичайно, мотивації. Досягнення найвищого, майстерного рівня техніки відбувається на змагальному рівні плавання. Змагальну підготовку дітей забезпечують школи та спортивні підрозділи, а також спортивні школи та підрозділи. Програма навчання спортивного плавання починається з основ плавання в першому класі початкової школи. Після першого етапу підготовки (направленого базового) діти повинні в основному плавати всіма чотирма стилями на початковому рівні техніки: на спині, кролем, брасом і дельфіном. Наступний етап – комплексний період у 9-12 років, під час якого учні 3-5 класів вдосконалюють техніку окремих стилів, відбувається комплексна підготовка до плавання, підвищується працездатність організму. У VI-VIII класах плавці підготовлені до навчання на найвищому рівні за рахунок найбільш зручного розвивального моменту для тренувальних адаптацій та індивідуалізації техніки плавання. Початкова школа закінчується цілеспрямованим етапом спортивної підготовки, а в середній школі починається спеціалізований етап підготовки до спортивної першості. Найталановитіші спортсмени продовжують спортивну кар'єру в старшому віці, якщо вони заздалегідь грамотно підготовлені, і в цей період досягають найкращих результатів і успішно виступають на змаганнях.
Посилання
Gładykowska-Rzeczycka J. (1994) Anatomia człowieka tom II, Gdańsk, AWFiS Gdańsk, str.54-65.
Ignasiak Z. (2008) Anatomia narządów wewnętrznych i układu nerwowego człowieka, Wrocław, Elsevier Urban& Partner Wrocław str. 34-38.
Szczęsna-Kaczmarek A. (2009) Fizjologia człowieka Zagadnienia wybrane, Gdańsk, AWFiS Gdańsk, str.78-84.
W. Starosta (2015) Kinestezja nowa metoda doskonalenia najwyższej jakości ruchów, Warszawa, Instytut Sportu w Warszawie, str.45-50.
Sadowski, W. (2021) Wpływ wzmocnienia po-aktywacyjnego mięśni kończyn dolnych i górnych na wynik sportowy w pływaniu stylem dowolnym, Katowice, AWF Katowice str.67-70.
Starosta W. (2003) Motoryczne zdolności koordynacyjne Znaczenie, struktura, uwarunkowania, kształtowanie, Warszawa, Instytut Sportu w Warszawie str.51-55.
Żurowska, A. (2008) Porównanie wybranych aspektów sportu pływackiego osób pełnosprawnych i niepełnosprawnych, Wrocław: WZSN „Start” Wrocław, str.23-27.
Piechowiak, D. (2021) Płynąc w basenie czuję się pewniej niż chodząc po podłodze, Wrocław: AZS, str.43-50.
Meszka R. (2019) Wywiad z Wojciechem Makowskim. Widzieć czy nie widzieć, Fithero str.23-40.
How do visually impaired swimmers know where their opponents are?, World Para Swimming 2017, str.90-94.
Y. Kohda, Mental health status and related factors among visually impaired athletes, Sports Med. Open, 2019, doi: 10.14740/jocmr3984, str.65-67.
B. Le Toquin, The Relationship Between Visual Function and Performance in Para Swimming, Sports Med. Open 2022, doi: 10.1186/s40798-022-00412-3, str.32-35.
L. A. Molone, Effects of visual impairment on stroke parameters in Paralympic swimmers, Sports Med. Open, 2001, doi: 10.1097/00005768-200112000-00019, str.21-25.
Bryan Le Toquin, Is the visual impairment origin a performance factor? Analysis of international-level para swimmers and para athletes, Sports Med. Open, 2022, doi: 10.1080/02640414.2021.1999618, str.19-24.
Wbudowany egzoszkielet, czujniki tętna i imitacja skóry rekina. Oto inteligentny kombinezon pływacki, Focus 202, str.59-65.
J.B. Taylor Freestyle race pacing strategies (400 m) of elite able-bodied swimmers and swimmers with disability at major international championships, Sports Med. Open, 2016, 10.1080/02640414.2016.1142108, str.26-28.
