ВПЛИВ ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ НА ЗНИЖЕННЯ СТРЕСУ ТА РЕГУЛЯЦІЮ ЕМОЦІЙ

Автор(и)

  • Наталія ЦИГАНОВСЬКА Харківська державна академія культури https://orcid.org/0000-0001-8168-4245
  • В Даріуш СКАЛЬСЬКІ Академія фізичного виховання і спорту імені Єнджея Снядецького в Гданську https://orcid.org/0000-0003-3280-3724
  • Домініка ФІЛІПКОВСЬКА Академія фізичного виховання і спорту імені Єнджея Снядецького в Гданську https://orcid.org/0009-0006-0036-2337
  • Пауліна КРЕФТ Академія фізичного виховання і спорту імені Єнджея Снядецького в Гданську https://orcid.org/0000-0002-6474-0601

DOI:

https://doi.org/10.31891/pcs.2025.1(1).106

Ключові слова:

мозок, стрес, нервова система, хронічний стрес, фізична активність, кортизол, розумова працездатність, префронтальна кора, емоції, дієта, концентрація, гормони

Анотація

Хронічний стрес є одним з основних факторів, що впливають на функціонування нервової системи та здатність приймати рішення. Тривале напруження призводить до надмірної активації гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі, в результаті чого підвищується рівень кортизолу. Високий рівень негативного гормону впливає на ключову структуру мозку, відповідальну за пам'ять і концентрацію, що може призвести до труднощів в обробці інформації та обмеження здатності до навчання. Однак хронічний стрес впливає на префронтальну кору головного мозку, яка відповідає за емоційний контроль і процеси прийняття рішень. Люди, які піддаються тривалому стресу, схильні приймати імпульсивні рішення, часто засновані на емоціях. Дослідження показують, що хронічний стрес зменшує об'єм префронтальної кори, що ще більше погіршує здатність аналізувати ситуації. Під час стресу підвищується активність мигдалеподібного тіла, яке відповідає за тривожність та емоційні реакції. Надмірна активність цієї структури викликає підвищену чутливість до загроз, що може призвести до надмірної обережності або уникнення прийняття рішень, в результаті чого люди в стані стресу частіше відчувають вагання при прийнятті рішень, прокрастинацію і труднощі у виборі оптимальних рішень. Тривалий стрес негативно впливає на такі гормони, як дофамін і серотонін. Дефіцит цих гормонів може призвести до погіршення настрою, підвищення тривожності та зниження мотивації до дії. Знижена активність нервових тканин зменшує здатність ризикувати та оцінювати потенційні вигоди. Особливо це стосується симпатичної нервової системи, яка при хронічній активації викликає підвищену м'язову напругу, проблеми зі сном і хронічну втому. Втомлений організм менш працездатний, що негативно впливає на ефективність прийняття рішень і здатність логічно мислити. Регулярна фізична активність допомагає регулювати рівень кортизолу і збільшує вироблення ендорфінів, покращуючи настрій і когнітивні функції. Техніки релаксації, такі як медитація або тренування з усвідомленості, допомагають контролювати емоції і знижують надмірну реактивність мигдалеподібного тіла. Продуктивність мозку залежить від багатьох факторів. Набагато краще, якщо ми забезпечимо його відповідними поживними речовинами, які підтримують його роботу і захищають від дегенеративних змін. Однак відповідна дієта, багата на магній, омега-3 кислоти і антиоксиданти, підтримує функціонування нервової системи і покращує здатність до концентрації.

Посилання

[PDF] bibliotekanauki.pl

Wysocki, J. (2013). Procesy decyzyjne w sporcie. Wydawnictwo AWF Katowice. (s. 55-90).

Przybylski, J. (2014). Psychologiczne podstawy treningu sportowego. Wydawnictwo AWF Wrocław. (s. 56-78).

Heszen, I. (2013). Psychologia stresu. Wydawnictwo Naukowe PWN. (s. 45-50).

Olszewski, P. (2007). Psychologia w rehabilitacji sportowej. Wydawnictwo AWF Kraków. (s. 98-132).

https://alphavit.pl/kwasy-omega-3-jak-wplywaja-na-mozg-serce-i-zdrowie-ogolne-n-186.html

Blecharz, J. (2013). Psychologia w sporcie i ćwiczeniach fizycznych. AWF Kraków. (s. 45-78).

Wałach-Bista, Z. (2019). Psychologia sportu w praktyce. Wydawnictwo Difin. (s. 12-45).

Siekańska, M. (2002). Osobowość, a sukces sportowy. Wydawnictwo AWF Kraków. (s. 89-120).

Staniszewski,W. (2006). Psychologia sportu. Wydawnictwo PWN. (s. 101-130).

Tsyhanovska N., Skalski D. W., Filipkowska D., Kreft P. (2024). Aktywność fizyczna jako profilaktyka stresu z uwzględnieniem czynników fizykalnych zdrowia. [w:] Tsyhanovska N. (Цигановська Н.), Skalski D. W. (Скальскі Д. B.), Czarnecki D. (Чарнецькі Д.) [Redakcja naukowa (Наукове редагування)], Kultura fizyczna i bezpieczeństwo w aktualizowaniu wartości zdrowia. Wybrane aspekty. Monografia (Фізична культура і безпека у актуалізації цінності здоров’я. Вибрані аспекти. Монографiя), Pomorska Szkoła Wyższa w Starogardzie Gdańskim przy udziale: Charkowskiej Państwowej Akademii Kultury w Charkowie (Поморська Школа Вища у Старогарді Гданському за участю: Харківської державної академії культури у Харкові), Starogard Gdański – Charków (Старогард Гданський - Харків), 2024. (s. 2-4).

Tsyhanovska N., Skalski D. W., Kowalski D. (2024), Nawyki zdrowotne i rola mózgu człowieka jako źródło siły fizycznej. [w:] Physical Culture and Sport: Scientific Perspective, Tom 2, NR 1. (2024), 210–218. https://doi.org/10.31891/pcs.2024.1.71, ISSN 2786-6645. (s. 2-5).

https://novaosvita.com/wp-content/uploads/2024/08/InnTheoryMethPract-Kyiv-Feb2024_v2.pdf#page=160

Tsyhanovska N., Skalski D. W., Paladiichuk A., Filipkowska D. (2024). Taneczny fitness jako forma sprawności fizycznej i wpływ emocji na stres. [w:] Південноукраїнські мистецькі студії - Науковий журнал Випуск 1 (4), Міністерство освіти і науки україни, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, Одеса, Видавничий дім «Гельветика» 2024. (s. 3-6).

Kowalski, M., & Tarczyński, M. (2012). Psychologia sportu: Aspekty motywacyjne i emocjonalne. Wydawnictwo Naukowe PWN. (s. 101-125).

Czechowski,M. (2008). Motywacja w sporcie. Wydawnictwo Akademickie Żak. (s. 34-66).

Blecharz, J., & Siekańska, M. (2004). Praktyczna psychologia sportu. Wydawnictwo AWF Kraków. (s. 27-75).

Król, Z., & Król, A. (2017). Psychologia w sporcie i rehabilitacji. Wydawnictwo Lekarskie PZWL. (s. 90-130).

Łuczak, K., & Makieła, Z. (2008). Psychologia w sporcie wyczynowym. Wydawnictwo AWF Wrocław. (s. 55-85).

Zawisza, M. (2011). Psychologia sportu – wprowadzenie do tematu. Wydawnictwo AWF Poznań. (s. 30-50).

Pilewicz, J., & Kosmatka, J. (2015). Psychologiczne aspekty treningu sportowego. Wydawnictwo AWF Kraków. (s. 60-95).

Hagner, W. (2016). Trening mentalny w sporcie wyczynowym. Wydawnictwo Sportowe. (s. 72-101).

Chmiel, Z. (2018). Psychologia motywacji i osiągania celów w sporcie. Wydawnictwo Naukowe PWN. (s. 44-76).

Zawisza, M., & Wałach - Bista, Z. (2009). Psychologia w sporcie: Wybrane zagadnienia. Wydawnictwo Difin. (s. 55-83).

Karwowski, M. (2011). Psychologia sportu: Wyzwania w treningu i rywalizacji. Wydawnictwo Naukowe PWN. (s. 105-134)

Duda, J. L., & Ntoumanis, N. (2016). Psychologia motywacji w sporcie. Wydawnictwo SAGE. (s. 45-77).

Kaczmarek, S. (2014). Psychologia emocji w sporcie. Wydawnictwo Naukowe UAM. (s. 58-85).

Kowalski, P. (2016). Motywacja i jej rola w sporcie wyczynowym. Wydawnictwo AWF Warszawa. (s. 34-67).

Nowak, A. (2020). Psychologia rywalizacji sportowej. Wydawnictwo Difin. (s. 20-55).

Lewandowski, M. (2011). Strategie radzenia sobie ze stresem w sporcie. Wydawnictwo AWF Poznań. (s. 78-101).

Zielińska, K. (2018). Rola trenera w kształtowaniu psychiki sportowca. Wydawnictwo AWF Gdańsk. (s. 50-82).

Wójcik, T. (2015). Psychologia osiągnięć sportowych. Wydawnictwo AWF Katowice. (s. 90-120).

Malinowski, R. (2017). Psychologiczne aspekty przygotowania mentalnego sportowców. Wydawnictwo AWF Warszawa. (s. 22-60).

Dąbrowska, E. (2021). Znaczenie koncentracji w sporcie wyczynowym. Wydawnictwo Difin. (s. 15-48).

Kamiński, Ł. (2009). Emocje i ich wpływ na wyniki sportowe. Wydawnictwo AWF Poznań. (s. 67-95).

Nowicka, B. (2015). Psychologia treningu motorycznego. Wydawnictwo AWF Kraków. (s. 40-78).

##submission.downloads##

Опубліковано

27.03.2025

Як цитувати

ЦИГАНОВСЬКА N., СКАЛЬСЬКІ D. W., ФІЛІПКОВСЬКА D., & КРЕФТ P. (2025). ВПЛИВ ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ НА ЗНИЖЕННЯ СТРЕСУ ТА РЕГУЛЯЦІЮ ЕМОЦІЙ. PHYSICAL CULTURE AND SPORT: SCIENTIFIC PERSPECTIVE, 2(1), 213–320. https://doi.org/10.31891/pcs.2025.1(1).106