СПОРТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ДЖЕРЕЛО СТРЕСУ ДЛЯ ГРУПОВИХ ТА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ТРЕНУВАНЬ
DOI:
https://doi.org/10.31891/pcs.2024.4.4Ключові слова:
плавання, стрес, тренування, група, індивідуальні заняттяАнотація
Ця робота була зосереджена на вивченні джерел стресу, що виникають у плавців під час старту через відмінності в методиці підготовки – індивідуальної та командної. Дослідження проводилося на групі з 35 діючих і колишніх гравців. У дослідженні взяли участь 18 жінок і 17 чоловіків. Інструментом, використаним для проведення дослідження, є анкета, що розрізняє джерела та стратегії боротьби зі стресом у спорті, створена доктором Мареком Аншелем. Анкета складається з 98 питань - 16 стосуються ідентифікації стресорів, а решта 82 вказують на прийняті стратегії боротьби з ними. Результати дослідження показали схожість і відмінності як у джерелах, так і в способах вирішення складних ситуацій через тип тренінгу, що використовується, і гендерний поділ. Подібність була відмічена в основному джерелі стресу, яким визначено суперника та/або умови під час зльоту. Такі результати мали місце як за типом підготовки, так і за статтю гравців. Найбільш часто прийняті стратегії подолання стресу серед індивідуально підготовлених спортсменів були визначені як AP-B, тобто стиль, задіяний на когнітивному рівні. Це означає, що згадані гравці вирішують складну ситуацію шляхом пошуку активних шляхів вирішення ситуації. Гравці, які тренуються в команді, переважно обирають стиль AV-C, тобто стиль уникнення на когнітивному рівні. Цей стиль характеризується знаходженням стресора в зовнішніх факторах, наприклад, звинувачення рефері в дискваліфікації.
Посилання
Anshel, M. (2014) Applied Health Fitness Psychology. Human Kinetics.
(s. 116–124)
Bartkowiak, E. (2003) Pływanie Sportowe. Podstawy Teoretyczne, Sportowa Technika Pływania, Motoryczność. Warszawa, Centralny Ośrodek Sportu. (s. 64–82).
Dawidziuk K. i in.(2011) Stres jako źródło wypalenia zawodowego. J Public Heal Nurs Med Resue. (s. 26-29).
Dudek, B., Koniarek, J., Szymczak, W. (2007) Stres związany z pracą a teoria zachowania zasobów Stevana Hobfolla/Work-related stress and the conservation of resources theory by Stevan Hobfoll. Med Pr. (s. 317-325).
Grygorczuk, A. (2008) Pojęcie stresu w medycynie i psychologii. Psychiatria. (s. 111-115).
Hobfoll, S. (2011) Teoria ochrony zasobów: jej wpływ na stres, zdrowie i odporność. Oxford Univ Press. (s. 127-147).
Kaczmarska, A., Curyło-Sikora, P. (2016) Problematyka stresu-przegląd koncepcji Stress issues-a concept overview. Hygiena Public Health, 51(4). (s. 317-321).
Kornacka, A. (2007) Relacje pomiędzy trenerem a sportowcem (2007) Akademia Wychowania Fizycznego we Wrocławiu. Strzelectwo sportowe (Nowoczesne rozwiązania szkoleniowe) (s. 58–69).
Koszyk, R. (2018) Radzenie sobie ze stresem studentów uprawiających sport wyczynowo. Uniw Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie Wydz. Pedagog i Psychol. (s. 653-676).
Kowalski, D. (2014), Wpływ pływania na rozwój i stan zdolności motorycznych u młodzieży gimnazjalnej. Poznań i Bydgoszcz, Ośrodek Rekreacji, Sportu i Edukacji w Poznaniu (s. 19–25).
Lelek-Kratiuk, M. (2019) Poczucie koherencji – rozum i wiara w walce z przemocą w związku intymnym. Fides Et Ratio. (s. 322-326).
Łosiak, W. (2007) Natura stresu: spojrzenie z perspektywy ewolucyjnej. Wydawnictwo Uniwesytetu Jagiellońskiego (s. 50–56).
Łubkowska, W. (2015) Ewolucja programu w zakresie konkurencji pływackich oraz udział polskich pływaków w nowożytnych igrzyskach olimpijskich. Uniw Szczeciński. 1(s. 65-80).
Michniewicz, I., Michniewicz, R. (2016) Starożytna historia pływania Ancient history of swimming. Life Mov / Ratow Wodne Rzeczpospolitej. (s. 4-17).
Moska, W. i in. (2018) Pływanie Jako Wieloaspektowa Aktywność Fizyczna.; Gdańsk i Starogard Gdański, Pomorska Szkoła Wyższa w Starogardzie Gdańskim. (s. 13-24).
Pęczak-Graczyk, A. i in. (2017) Pływanie jako czynnik zdrowia. Swimming as a health factor. W. Napierała, M., Skaliy, A. (red) Stan, perspektywy i rozwój ratownictwa, kultury fizycznej i sportu w XXI wieku Bydgoszcz.(s. 102-111).,
Piekarska, J. (2010) Temperamentalne uwarunkowania inteligencji emocjonalnej. Wydawnictwo Naukowe Scholar. 21 (s. 55-76).
Skalski S. (2018) Choroba jako źródło stresu. Wybrane koncepcje stresu psychologicznego i radzenia sobie ze stresem. Wydaw Exante. 8 (s. 11-22).
Skarżyński M. (2019) Pływanie - historia, style, sport i rekreacja. (s. 158-160).
Waleriańczyk, W., Stolarski, M. (2020) Dwuwymiarowy Kwestionariusz perfekcjonizmu w sporcie. Uniw Warsz Wydz Psychol. (s. 25–30)
Wnuk, M. i in. (2013). Przegląd koncepcji jakości życia w naukach społecznych. Review of quality of life conceptions in social sciences. Hygeia Public Health. 48 (s. 10–16).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Наталія ЦИГАНОВСЬКА, Даміан КОВАЛЬСЬКІ, Даріуш В. СКАЛЬСЬКІ, Вячеслав ГОНЧАР, Євген ПАВЛЮК
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
