ПРОБЛЕМА ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ДІТЕЙ З НАСЛІДКАМИ ДИСПЛАЗІЇ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБУ

Анотація

На сьогоднішній день дисплазія кульшового суглоба є досить поширеною патологією, яка зустрічається у новонароджених. Дисплазія кульшового суглобу є вродженою патологією формування суглобу, що зумовлює подальший можливий підвивих або вивих голівки стегна, це вада розвитку, яка захоплює всі компоненти суглобу (зв’язки, капсули, головку стегнової кістки, вертлюг, тощо). Мета дослідження: теоретично обґрунтувати особливості застосування фізичної терапії дітей з наслідками дисплазії кульшового суглоба. Методи дослідження. В роботі були застосовані методи теоретичного рівня дослідження: аналіз, порівняння, індукція, дедукція, систематизація та узагальнення науково-методичної літератури. Результати роботи.  Застосування засобів фізичної терапії позитивно впливають на дітей першого року життя при дисплазії кульшового суглобу, проаналізовані дослідження показали, що у дітей спостерігається зміцнення м’язів нижніх кінцівок, збільшення рухливості та амплітуди активного руху у гомілково-стопних суглобах, покращення рівноваги. Дослідження підтвердили, що необхідний періодичний контроль із метою своєчасної діагностики неповної корекції і профілактики рецидиву. Терапевтичні вправи відіграють важливу роль в наданні нижнім кінцівкам лікувального положення, збільшення амплітуди руху в кульшовому суглобі, відновленні рухових функцій у дітей. Оптимізація фізичної терапії спрямована нормалізацію рухових функцій, оволодіння руховими навичками.  Висновки. Таким чином, дисплазія кульшового суглоба може призвести до серйозних порушень у розвитку та функціонуванні суглоба, а без належного лікування викликати хронічні болі та обмеження рухливості в подальшому житті. Рання діагностика та застосування ефективних методів фізичної терапії допомагають запобігти прогресуванню захворювання, знижують необхідність хірургічного втручання та сприяють нормалізації функцій суглоба.