ФІЗИЧНА ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ ТА ВІДЧУТТЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ В ГІРСЬКОМУ ТУРИЗМІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31891/pcs.2024.1.80

Ключові слова:

здоров'я, спосіб життя, фізична підготовленість, гірський туризм

Анотація

До найважливіших факторів, які суттєво впливають на здоров'я та тривалість життя, відноситься фізична підготовленість (ФП). Фізична підготовка є однією з основних складових здорового способу життя. Існує поширена думка, що фізична підготовленість є однією з найважливіших категорій, які визначають правильне функціонування організму людини. Після п'ятого десятиліття життя відчуваються його труднощі. Знижується фізична працездатність і психічний стан. Труднощі з концентрацією та засвоєнням нової інформації викликають занепокоєння. Тому вам слід подбати про свій фізичний і психічний стан, оскільки це подовжує період вашої фізичної форми. Ведення активного способу життя має багато переваг. Переваги фізичної активності очевидні. Регулярна фізична активність є дуже сильним біологічним стимулятором і є однією з головних детермінант фізичного та психічного здоров’я людини. Його оптимальний рівень стимулює розвиток, задовольняє моторні потреби, зміцнює роботу серця, покращує гнучкість м'язів і суглобів, зміцнює м'язи і кістки. Звичайно, фізична активність пов’язана з дуже різноманітними витратами енергії, залежно від інтенсивності руху/фізичних вправ, їх тривалості, температури навколишнього середовища та маси тіла людини, яка виконує фізичні вправи.   Фізична підготовленість людей похилого віку визначає моторику всього організму, а також його самостійність у виконанні різних видів діяльності. Було доведено, що фізично підготовлені люди, порівняно з малоактивними людьми, насолоджуються кращим самопочуттям і менше схильні до психічних або фізичних розладів, таких як поганий настрій або головний біль.

Фізична підготовленість людини похилого віку залежить, наприклад, від її способу життя та фізичної активності, якою вона займалася на ранніх етапах життя. Навіть у людей зі зниженою фізичною формою його можна збільшити, займаючись туризмом, який стимулює фізичну активність. За допомогою туризму літні люди можуть реалізувати свої захоплення та мрії, розширити свою систему цінностей, спираючись на культурний та естетичний досвід. Вони можуть урізноманітнити своє життя, відірвавшись від повсякденної рутини і часто самотності. Туризм дозволяє отримати нову інформацію про світ, завдяки чому ви розвиваєтесь і краще усвідомлюєте своє оточення, зміцнюючи почуття цінності та впевненість у собі. Завдяки туристичній діяльності літні люди старіють повільніше і довше залишаються у формі. Можна сказати, що це форма терапії, яка активізує мислення, сприяє встановленню міжособистісних контактів, запобігає самотності. Туризм має бути постійним елементом здорового та активного способу життя літніх людей.

Посилання

Denek K. (1989). Krajoznawstwo i turystyka w wychowaniu dzieci i młodzieży szkolnej. Warszawa: Wydawnictwo PTTK „Kraj”.

Denisiuk L., Milceroova H. (1962). Rozwój sprawności motorycznej dzieci i młodzieży w wieku szkolnym. Warszawa Państwowe Zakłady Wydawnictw Szkolnych.

Drabik J. (1995). Aktywność fizyczna w edukacji zdrowotnej społeczeństwa cz. I. Wydawnictwo Uczelniane Gdańsk.

Gierat T.W. (2013). Organizacja i zalecane formy turystyki dla osób starszych. W: J. Matejek, E. Zdebska (red.), Senior w rodzinie i instytucji społecznej. Kraków: Iris Studio.

Gorbaniuk J., Chuchra M. (2018) Aktywność fizyczna kobiet i mężczyzn w czasie wolnym od pracy, roczniki teologiczne, Lublin.

Howley E T, Franks B D. (1997). Health Fitness Instructors. Handbook: Champaign, III, Human Kinetics.

Kubińska Z., Pańczuk A. (2018). Potrzeby zdrowotne realizowane przez aktywność fizyczną osób starszych, Rozprawy Społeczne, 12(1).

Kuński H.(1999). Profil wydolności (sprawności) prozdrowotnej w indywidualizacji treningu zdrowotnego osób dorosłych. ZG TKKF, Warszawa.

Migasiewicz J.(2006).Wybrane przejawy sprawności motorycznej dziewcząt i chłopców w wieku 7-18 lat na tle ich rozwoju morfologicznego. Praca habilitacyjna AWF we Wrocławiu, Wrocław.

Mucha B., Mucha M. (2021) Aktywność fizyczna w dobie pandemii Covid-19 [w:] W. Nowak, K. Szalonka, Zdrowie i styl życia. Ekonomiczne i społeczne i zdrowotne skutki pandemii, Wrocław.

Niedostateczny poziom aktywności fizycznej w Polsce jako zagrożenie i wyzwanie dla zdrowia publicznego, Raport Komitetu Zdrowia Publicznego Polskiej Akademii Nauk pod red., W. Drygas M. Gajewska T. Zdrojewski (2021), Narodowy Instytut Zdrowia Publicznego – Państwowy Zakład Higieny Warszawa.

Osiński W. (2011). Teoria wychowania fizycznego. Wydawnictwo AWF, Poznań.

Pilis A., Pilis K., Pilis W. (2010). Rola turystyki w życiu ludzi starszych, Prace Naukowe Akademii im. Jana Długosza w Częstochowie Seria: Kultura Fizyczna 2010, z. IX.

Portal Tatrzański https://portaltatrzanski.pl/publicystyka/felietony/senior-w-tatrach,1146

Skripko A., Biczykso G. (2017) Aktywność fizyczna oraz formy spędzania czasu wolnego dzieci i młodzieży, Gorzów-Kalisz.

Szopa J., Mleczko E., Żak S. (2000). Podstawy Antropomotoryki, Wydawnictwo Naukowe PWN Warszawa – Kraków.

Żukowska-Kowalska K., Jóźków P., Mędraś M. (2005). Medyczne aspekty turystyki i rekreacji. Wrocław: Wydawnictwo AWF.

##submission.downloads##

Опубліковано

28.03.2024

Як цитувати

ЧАРНЕЦЬКИЙ D., ЦИГАНОВСЬКА N., СКАЛЬСКІ D. W., КОВАЛЬСЬКИЙ D. ., & ПАВЛЮК Y. (2024). ФІЗИЧНА ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ ТА ВІДЧУТТЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ В ГІРСЬКОМУ ТУРИЗМІ. PHYSICAL CULTURE AND SPORT: SCIENTIFIC PERSPECTIVE, 2(1), 267–274. https://doi.org/10.31891/pcs.2024.1.80