МОТОРНА АКТИВНІСТЬ ЯК ВИКЛИК СУЧАСНОСТІ – ВИБРАНІ ПИТАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31891/pcs.2023.3.24Ключові слова:
фізична активність, висококваліфіковані спортсмени, Дегуманізація спортивного життяАнотація
В онтологічному сенсі сучасність – це спосіб існування когось або чогось. Сучасність у праксеологічному розумінні — це галузь наукових досліджень, яка займається методами всіх навмисних людських дій. Сучасність в аксіологічному розумінні є наукою про цінності. Якщо фізична активність піддається поглибленому дослідженню та аналізу, то вона характеризується чітким дуалізмом в онтологічному сенсі, що є наслідком потреб. З одного боку, фізична активність покращує фізичний стан людини і зміцнює організм, а з іншого – викликає ріст і регенерацію нейронів, що покращує інтелектуальні процеси, тобто сприйняття людини. Лише поєднання фізичної активності та науки може принести очікуваний виховний ефект на будь-якому рівні освіти. У прагматичному сенсі спортивні результати індивіда чи команди є чітко визначеною метою фізичної активності. Це часто призводить до використання методів навчання або підтримки зовнішніми продуктами, тобто хімічними речовинами, а також медичними та харчовими продуктами, які використовують, серед іншого, біологічні форми, такі як переливання крові. Ефекти наступні: з аксіологічної точки зору фізична активність спрямовує дію, виключаючи всі інші цінності, крім успіху. Успіх створює реальність, він породжується міждисциплінарними проблемами з можливістю порушення здоров’я людини в ім’я ідеї перемоги понад усе. Такий успіх може призвести до дегуманізації спорту та дегуманізації людей. Поняття гуманізму та чесної гри поступово втрачається. Вищенаведені питання формують основу для дослідження, яке стає дослідницьким викликом.
Посилання
Słownik języka polskiego PWN on-line https://sjp.pwn.pl/
Demel M., Pedagogika zdrowia, WSiP, Warszawa 1980. 3. Drabik J., Aktywność fizyczna w edukacji zdrowotnej społeczeństwa, Wyd. AWF, Gdańsk, s. 19-21.
Przewęda R., Promocja zdrowia poprzez wychowanie fizyczne, (w:) Karski J.K. (red.), Promocja zdrowia, Ignis, Warszawa 1999, s. 201.
Siciński A., Styl życia, kultura, wybór. Szkice, IFiS PAN, Warszawa 2002, s.21.
Żukowska Z., Styl życia a zagrożenia zdrowia jednostki i społeczeństwa w rozwijającej się cywilizacji, (w:) Pedagogika społeczna, t. 2, Marynowicz-Hetka E. (red.), Wyd. Naukowe PAN, Warszawa 2007, s. 534-552.
Kultura fizyczna i kultura zdrowotna współczesnego człowieka - podstawy teoretyczne i znaczenie praktyczne, red. Kaźmierczak A., Maszorek-Szymala A., Uniwersytet Łódzki, Łódź 2008, s.10-19. Kaźmierczak A., Maszorek-Szymala A., Dębowska E., Uniwersytet Łódzki, Łódź 2008, s.10-19.
Zembura P., Korcz A., Nałęcz H., Cieśla E. (2022). Wyniki Polskiego Raportu Aktywności Fizycznej Dzieci i Młodzieży za rok 2022. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19 (7), 4276.
Tomporowska J., Jaworska U., Skalski D.W., Dębski S. S. , Pedagogika specjalna. Wybrane zagadnienia, Pomorska Szkoła Wyższa, Starogard Gdański 2022, s.107-110.
Rymarczyk K., Plastyczność mózgu dziecka - aktywność fizyczna szansą na zwiększenie potencjału rozwojowego dzieci i poprawę wyników w nauce, WSiP, Warszawa 2017, s. 31-35; s. 37.
Ramachandran V. S. , Neuronauka o podstawach człowieczeństwa, UW, Warszawa 2017, s. 135.
Nelson A. J. , Effects of exercise training on dendrite morphology in the cardiorespiratory and locomotor centres of the mature rat brain, Journal of Applied Physiology, 2010, 108(6), 1582-1590.
http://whwtwt.ps:f/n/.worwgw/.cloenatreninntg/dPiusbalbicilaittiieosn.sc/ oBmr/apinrBogrireafminsg.ssh/tdmysllexia.html /dostęp 11.01.2023/.
S.S. Dębski, Multidynamiczna interdyscyplinarna analityka sensoryczno-poznawcza [w:] Zdrowie, fizjoterapia, kultura fizyczna i pedagogika, Politechnika Pomorska w Starogardzie Gdańskim przy współudziale Lwowskiego Państwowego Uniwersytetu Kultury Fizycznej im. Iwana Boberskiego we Lwowie, Starogard Gdański-Lwów 2022, s. 34-41.
S.S. Dębski, Kwestie bezpieczeństwa zdrowotnego w polskich normach prawnych. Anomalia wobec Konstytucji [w:] Rehabilitacja i wychowanie fizyczne oraz rekreacyjne aspekty rozwoju człowieka, Zeszyt naukowy nr 8, Równe, 2021, s. 150.
Raport o stanie aktywności fizycznej dzieci i młodzieży w Polsce w ramach projektu Global Matrix 4.0. Dokument wspierający polityki i programy w zakresie aktywności fizycznej dzieci i młodzieży w samorządach i administracji rządowej, URM, Warszawa 2022.
Globalny Sojusz na rzecz Aktywnych i Zdrowych Dzieci (2021). Matryca globalna 4.0. Global Alliance for Active Healthy Children. https:// www.activehealthykids.org/4-0/
Aubert S., Barnes, J. D., & Demchenko, I. (2022). Wyniki karty aktywności fizycznej Global Matrix 4.0 dla dzieci i młodzieży: wyniki i analiza z 57 krajów. Journal of Physical Activity and Health.
Wytyczne WHO 2020 dotyczące aktywności fizycznej i siedzącego trybu życia dzieci i młodzieży w wieku 5-17 lat: synteza dowodów. International Journal of Behavioural Nutrition and Physical Activity, 17(1).