ФУНКЦІОНАЛЬНА ОЦІНКА МОТОРНИХ ПОРУШЕНЬ У ДІТЕЙ ІЗ ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ У ФОРМІ СПАСТИЧНОГО ГЕМІПАРЕЗУ
DOI:
https://doi.org/10.31891/pcs.2025.3.32Ключові слова:
церебральний параліч, спастичний геміпарез, GMFCS, MACS, Box and Block, функціональна оцінка, фізична терапія, реабілітаційне плануванняАнотація
У статті представлено результати комплексної функціональної оцінки дітей віком 6–12 років із церебральним паралічем (ЦП) у формі спастичного геміпарезу, проведеної на підготовчому етапі до початку курсу фізичної терапії з метою формування індивідуально орієнтованої програми реабілітації.
Визначення вихідного рівня моторних порушень є ключовою передумовою побудови ефективної реабілітаційної програми, оскільки саме детальний аналіз структури рухових обмежень дає змогу сформувати цілі, засоби та пріоритети фізичної терапії відповідно до індивідуальних можливостей дитини.
Для об’єктивізації ступеня порушень загальної моторики та мануальних функцій використано стандартизовані класифікаційні системи GMFCS (Gross Motor Function Classification System) і MACS (Manual Ability Classification System), що забезпечують інтегральну оцінку рівня активності й участі в руховій діяльності. З метою кількісної характеристики мануальної спритності застосовано тест Box and Block, який дозволив визначити ступінь моторної асиметрії між паретичною та здоровою верхньою кінцівкою.
Аналіз отриманих даних дав змогу охарактеризувати типову структуру порушень у вибірці дітей із рівнями I–III за шкалами GMFCS і MACS та встановити взаємозв’язки між вираженістю мануальних дисфункцій, зниженням моторної спритності й асиметрією рухів. Статистично достовірних відмінностей між основною та контрольною групами не виявлено, що засвідчує їхню однорідність на стартовому етапі реабілітації.
Отримані результати підкреслюють діагностичну, прогностичну та практичну значущість глибокої функціональної оцінки, яка поєднує класифікаційні та кількісні методи дослідження. Такий підхід створює науково обґрунтовану основу для персоналізованого планування програм фізичної терапії, орієнтованих на цільове відновлення моторних функцій і підвищення якості життя дітей із ЦП.
Посилання
Himmelmann K., Hagberg G., Beckung E., Hagberg B., Uvebrant P. The changing panorama of cerebral palsy in Sweden. IX. Prevalence and origin in the birth-year period 1995–1998. Acta Paediatr. 2005;94(3):287–294.
Graham H. K., Rosenbaum P., Paneth N., Dan B., Lin J. P., Damiano D. L., et al. Cerebral palsy. Nat. Rev. Dis. Primers. 2016;2:15082. DOI: 10.1038/nrdp.2015.82.
Sakzewski L., Ziviani J., Boyd R. N. Systematic review and meta-analysis of therapeutic management of upper-limb dysfunction in children with congenital hemiplegia. Pediatrics. 2013;133(1):e175–204. DOI: 10.1542/peds.2012-0662.
Palisano R., Rosenbaum P., Bartlett D., Livingston M. Gross Motor Function Classification System – Expanded and Revised (GMFCS-E&R). CanChild Centre for Childhood Disability Research, McMaster University, 2008. 23 p.
Pryshlіak M., Korytko Z. Otsinka efektyvnosti reabilitatsii ditey shkilʹnoho viku z dyteyʹm tserebralʹnym paralichem iz spastychnym hemiparezom. Health and Education. 2024; 2: 181–188.https://doi.org/10.32782/htalth-2024.2.23.
Rosenbaum P., Paneth N., Leviton A., Goldstein M., Bax M., Damiano D., Dan B., Jacobsson B., & Cerebral Palsy Task Force. A report: The definition and classification of cerebral palsy. Developmental Medicine & Child Neurology. 2007. Vol. 49, Suppl. 109. P. 8–14.
Novak I., Cusick A., Lannin N. Assessment of participation in children with acquired brain injury: a systematic review of measurement properties. Dev. Med. Child Neurol. 2012;54(2):118–126. DOI: 10.1111/j.1469-8749.2011.04152.x.
Gorter J. W., Ketelaar M. Participation and activity in children with cerebral palsy. Developmental Medicine & Child Neurology. 2021. Vol. 63, Issue 3. P. 250–256.
Palisano R., Cameron D., Rosenbaum P., Walter S., Russell D. Stability of the Gross Motor Function Classification System. Dev. Med. Child Neurol. 2000;42(5):245–251.
Graham H. K., Rosenbaum P., Paneth N., et al. Cerebral palsy: Diagnosis, management and prognosis. The Lancet Neurology. 2021. Vol. 20, Issue 9. P. 732–746.
Rosenbaum P, Paneth N, Leviton A, et al. A report: The definition and classification of cerebral palsy April 2006. Developmental Medicine & Child Neurology Supplement. 2007;109:8–14.
Fehlings D, Novak I, Berweck S, et al. Evaluating interventions for children with cerebral palsy: Recommendations from an international expert panel. Developmental Medicine & Child Neurology. 2022;64(3):283–293.
Arner M, Eliasson AC, Nicklasson S, Sommerstein K, Hägglund G. Hand function in children with cerebral palsy: A population-based longitudinal study. BMC Neurology. 2021;21:300.
Boyd RN, Pliatsios V, Ziviani J, Sakzewski L. The role of physical activity, fitness, and exercise in pediatric rehabilitation: Focus on cerebral palsy. Physical Therapy Reviews. 2017;22(3–4):157–166.
Jackman M. A., Mroz T. M., Crawford S., et al. Assessment of motor dexterity in hemiparetic cerebral palsy: Reliability and validity of the Box and Block Test. Developmental Medicine & Child Neurology. 2022. Vol. 64, Issue 5. P. 556–563.
Damiano D. L., Alter K. E., Chambers H. G. Functional changes and motor learning in cerebral palsy: implications for therapy. Physical Medicine and Rehabilitation Clinics of North America. 2014. Vol. 25, Issue 1. P. 113–131.
Novak I., McIntyre S., Morgan C., Campbell L., Dark L., Morton N., et al. A systematic review of interventions for children with cerebral palsy: state of the evidence. Dev. Med. Child Neurol. 2013;55(10):885–910. DOI: 10.1111/dmcn.12246.
Verschuren O., Peterson M. D., Balemans A. C. J., Hurvitz E. A. Physical activity and fitness in children with cerebral palsy: A systematic review. Developmental Medicine & Child Neurology. 2022. Vol. 64, Issue 3. P. 256–267.
Pryshlіak M.O., Korytko Z.I. Vplyv modifitsovanoi programy fizychnoi terapii na sylu m’yaziv verkhnʹoi kinʹtsivky u ditey z tserebralʹnym paralichem. Physical culture and sports: a scientist's perspective. 2025: (2), 49–57. https://doi.org/10.31891/pcs.2025.2.6
Rosenbaum, P., Dan, B., & Paneth, N. The changing landscape of cerebral palsy: Implications for clinical practice and research. The Lancet Neurology. 2022:21(3), 211–223.
Smits D-W, Gorter JW, Ketelaar M, et al. Relationship between gross and fine motor capacity in children with cerebral palsy. Pediatric Physical Therapy. 2014;26(2):159–165.
Pryshliak M., & Korytko Z. Approaches to assessing spasticity in the rehabilitation process of school-aged children with cerebral palsy with hemiparesis. The Science of Tomorrow: Innovative Approaches and Forecasts. 2024: 113–117. Futurity Research Publishing. https://futurity-publishing.com/the-science-of-tomorrow-innovative-approaches-andforecasts-archive/.
Palisano R., Rosenbaum P., Walter S., Russell D., Wood E., Galuppi B. Development and reliability of a system to classify gross motor function in children with cerebral palsy. Developmental Medicine & Child Neurology. 1997. Vol. 39 (4). P. 214–223.
Eliasson A. C., Krumlinde-Sundholm L., Rösblad B., Beckung E., Arner M., Ohrvall A. M., Rosenbaum P. The Manual Ability Classification System (MACS) for children with cerebral palsy: scale development and evidence of validity and reliability. Dev. Med. Child Neurol. 2006;48(7):549–554. DOI: 10.1017/S0012162206001162.
Mathiowetz V., Volland G., Kashman N., Weber K. Adult norms for the Box and Block Test of manual dexterity. American Journal of Occupational Therapy. 1985. Vol. 39 (6). P. 386–391.
Novak, I., & Morgan, C. (2015). High quality intervention for children with cerebral palsy: Evidence and the challenge of translation. Frontiers in Neurology, 6, 258.
Sakzewski, L., Ziviani, J., & Boyd, R. (2013). The relationship between manual ability and participation in home, school, and community-based activities in children with unilateral cerebral palsy. Developmental Medicine & Child Neurology, 55(12), 1142–1148.
Palisano R. J., Rosenbaum P., Bartlett D., Livingston M. H. Gross Motor Function Classification System (GMFCS). London: Mac Keith Press, 2000. 23 с.
Korytko Z.I., Pryshlіak M.O. Reabilitatsiyni pidkhody do vidnovnoho likuvannya rukhovykh funktsii u ditey z tserebralnym paralichem na suchasnomu etapi. Rehabilitation and Recreation. 2024. Tom 18, № 3. S. 89–100. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.3.9.
Novak I., Morgan C., Adde L., et al. Early, accurate diagnosis and early intervention in cerebral palsy: Advances in diagnosis and treatment. JAMA Pediatrics. 2017; 171(9): 897–907. doi:10.1001/jamapediatrics.2017.1689.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Мирослав ПРИШЛЯК, Зоряна КОРИТКО
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
