МОДЕЛЮВАННЯ ТЕХНІКО-ТАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ДЗЮДОЇСТІВ 19-21 РОКІВ СЕРЕДНІХ ВАГОВИХ КАТЕГОРІЙ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація

В статті досліджено аналіз змагальної діяльності дзюдоїстів 19-21 років середніх вагових категорій з метою розробки моделей техніко-тактичної підготовки. Було проаналізовано 60 змагальних сутичок дзюдоїстів 19-21 років  вагових категорій до 60 кг та до 66 кг. Аналізувалися показники дзюдоїстів контрольної (30 сутичок) та експериментальної (30 сутичок) груп на чемпіонаті України серед юніорів та юніорок (U21), 2022 р., чемпіонаті України серед дорослих, 2022 р. Фіксувались наступні показники: кількість реальних спроб виконати технічну дію; кількість результативних технічних дій: оцінених суддями, як пів-перемоги; кількість результативних технічних дій: оцінених суддями, як чиста перемога; відсоток застосування технічної дії від загальної кількості технічних дій; ефективність атакуючих дій (%); кількість зауважень; кількість дискваліфікацій; кількість та відсоток суточок, що закінчились у відведений час; кількість та відсоток суточок, що закінчились достроково; кількість та відсоток суточок, що закінчились у додатковий час; кількість комбінацій технічних дій; кількість контратак. Встановлено, що у спортсменів обох груп більшість сутичок завершилась достроково. Це говорить про те, що сутички є досить динамічними та потребують активізації спортсмена з перших хвилин боротьби. Характер зауважень можна пояснити застосуванням вичікувальної тактики для реалізації контратак. Встановлено, що під час сутичок спортсмени застосовують більше контратак ніж комбінаційної техніки, яка пов’язана з наступальною тактикою. Також встановлено, що сутичка в дзюдо в основному відбувається в положенні стойка. Виявлено, що в сутичках кидок через спину з колін із всіх технічних дій застосовується найбільшу кількість разів. Такі кидки, як через спину, передня підніжка з колін, зачеп зсередини під однойменну ногу, прогин взагалі не мають ефективності. Також виявлено кидки, які є досить ефективними при малій кількості застосування в сутичці: кидок з упором гомілки в стегно, підхват та кидок розворотом руками. Причому, аналіз змагальної діяльності дозволив встановити, що при виконанні кидку з упором гомілки в стегно дзюдоїсти часто потрапляють на утримання. На основі аналізу змагальної діяльності дзюдоїстів 19-21 років середніх вагових категорій було розроблено моделі техніко-тактичної підготовки наступальної та контратакуючої тактики. Обидві моделі включали: вдосконалення кидків, які відрізняють високою ефективністю під час змагань  (кидок з упором гомілки в стегно, підхват та кидок розворотом руками), вдосконалення кидку, який в сутичці застосовується найбільшу кількість разів  але має досить низьку ефективність (кидок через спину з колін). Відмінність моделей була у тому, що модель наступальної тактики додатково ще включала вдосконалення комбінаційної техніки, вдосконалення витривалості, а модель контратакуючої тактики – вдосконалення контратакуючої  техніки, вдосконалення координаційних здібностей.