РІВЕНЬ ТА ФОРМА АГРЕСІЇ СЕРЕД ФУТБОЛЬНИХ ФАНАТІВ У ПОЛЬЩІ
DOI:
https://doi.org/10.31891/pcs.2023.3.14Ключові слова:
агресія, психологія, футбол, кубіцеАнотація
Футбол – найпопулярніший вид спорту у світі. У неї грають мільйони людей по всьому світу, від найменших дітей до найстарших людей. Футбольні клуби витрачають десятки мільйонів євро на найкращих гравців, зірки футболу зрівняються зі славою найвідоміших акторів і співаків. Найцікавіші ігри збирають мільйони глядачів біля телевізорів і сотні тисяч уболівальників на трибунах. На фоні західноєвропейських клубів наш рідний, польський футбол виглядає таким блідим. Напіврозвалені стадіони, незграбні футболісти, регулярні вильоти польських клубів у попередніх кваліфікаціях єврокубків. Усе це відрізняє рівень польського футболу від найкращих європейських ліг. Тим не менш, у нас є хтось, хто робить нас відомими на всю Європу, футбольні вболівальники. Ними я буду займатися в магістерській роботі. У той час, коли у нас є фанати стрибків на лижах з трампліна, нібито найкраща волейбольна аудиторія у світі, а віднедавна фракція моторизованих уболівальників Формули-1, футбольні вболівальники налаштовані дуже негативно. Заворушення на стадіонах, груба поведінка та повсюдна агресія – так у ЗМІ представляють фан-спільноту Польщі. Тим не менш, футбольні вболівальники складають найцікавішу групу вболівальників з точки зору психологічних і соціологічних досліджень, тому, на мій погляд, варто приділити їм трохи часу. Психологи та соціологи намагаються наблизити нас до образу вболівальника, намагаються пояснити причини агресії серед субкультури футбольних уболівальників. Це досить проблема, з якою я також хотів мати справу у своїй роботі. Мета роботи – показати форми та рівень агресії футбольного вболівальника в Польщі, в тому числі пояснити, звідки береться агресія в цій соціальній групі, показати норми та принципи вболівальників, представити різні види агресії та ступінь їх розвитку. серед уболівальників. Для цього була використана література в галузі психології та соціології та проведено дослідження в групі з тридцяти футбольних уболівальників. Для дослідження було використано Psychological Aggression Syndrome Inventory.
Посилання
Argyle M., Psychologia stosunków międzyludzkich. Warszawa 1991. PWN. s. 73
Aronson E., Wilson T. D., Akert R. M., Psychologia społeczna. Serce i umysł. Poznań 1997, Wydawnictwo Zysk i S–ka. s. 57-65
Bielecki J., Metodologia. Kraków 1993, Instytut Technologiczny Księży Misjonarzy. s. 62-65
Brzeziński J., Metodologia badań psychologicznych. Warszawa 1997, Wydawnictwo Naukowe PWN. s. 87-89
Dudała J., Fani – chuligani: rzecz o polskich kinolach: studium socjologiczne. Warszawa 2004, Wydawnictwo Akademickie „Żak”. s. 54
Dziubiński Z., Sport a agresja. Warszawa, Wydawnictwo AW Warszawa 2007. s. 110-113
Jędrzejewski M., Młodzież a Subkultury. Warszawa 2003, Wydawnictwo „Żak”. s. 4 - 5
Kawula S., Podkultury młodzieżowe w środowiskach szkolnych i pozaszkolnych. Toruń 1999, Wydawnictwo Adam Marszałek. s. 21 - 23
Kawula S. (red.), Machel H., Podkultury młodzieżowe w środowiskach szkolnych i pozaszkolnych. Toruń 1999, Wydawnictwo Adam Marszałek. s. 20-25
Kawula S. (red.), Wasilewska A., Podkultury młodzieżowe w środowiskach szkolnych i pozaszkolnych. Toruń 1999, Wydawnictwo Adam Marszałek. s. 103-104
Kmicik-Baran K., Młodzież i przemoc. Mechanizmy socjologiczno-psychologiczne. Warszawa 1999, Wydawnictwo naukowe PWN. s. 36-38
Okoń W., Elementy dydaktyki Szkoły Wyższej. Warszawa 1971, Państwowe Wydawnictwo Naukowe. s. 52 - 56
Ostrowski M., Kibicom wstęp wzbroniony. [W:] Polityka nr. 22. Warszawa 2006. s. 96-99
Vasta R., Haith M., Miller S. A., Psychologia dziecka. Warszawa 1995, WSiP. s. 54 - 56
Zaczyński W., Poradnik autora prac seminaryjnych, dyplomowych i magisterskich. Warszawa 1995, Wydawnictwo „Żak”. s. 13-15
Zieliński R., Pamiętnik kibica. Wrocław 1993. s. 42-45
Zimbardo Ph. G., Ruch F. L., Psychologia i życie. Warszawa 1996, Wydawnictwo naukowe PWN. s. 71-73