ФІЗИЧНА АКТИВНІСТЬ ЖІНОК СТАРШЕ 65 РОКІВ
DOI:
https://doi.org/10.31891/pcs.2023.3.19Ключові слова:
спорт, здоров'я, люди похилого віку, освітаАнотація
Еволюція цивілізації та прогрес медицини сприяли продовженню життя людини. Колись невідомі методи лікування та сучасна фармацевтика значно розширюють можливості людини підтримувати фізичну форму в області серцево-судинної, дихальної та опорно-рухового апарату. Ці зміни викликають помітну зміну підходу до життя, а також бажання брати активну участь у багатьох групових заходах, на які раніше не знаходилося часу через тягар інших професійних обов'язків. Можна помітити, що багато людей залишають виконання своїх рішень і пристрастей до пенсійного віку. Щоб ці плани втілилися в життя, треба бути до цього належним чином підготовленим не лише морально, а й фізично. На пізніх етапах життя ми використовуємо набуту ефективність. На жаль, цей стан не дається нам на все життя. Як і в будь-якому живому організмі, після 21 року починаються процеси старіння, які на початковій стадії непомітні. Після п'ятого десятиліття життя відчуваються його труднощі [14]. Знижується фізична працездатність і психічний стан. Докучають труднощі з концентрацією та засвоєнням нової інформації. Тому слід подбати про свій фізичний і психічний стан, оскільки це подовжує період тренування. Тенденція рухової активності позитивно впливає на здоров’я, відновлення фізичних і психічних сил. Систематичні заняття фізичною культурою є необхідною умовою правильного фізичного і психічного розвитку, міцного здоров’я, важливим аспектом профілактики цивілізаційних хвороб, а також важливою елемент у лікуванні захворювань і розладів. Численні дослідження також доводять, що правильно дозована фізична активність здатна суттєво зменшити негативний вплив процесу старіння та зберегти фізичне, психічне та соціальне здоров’я якомога довше [7]. Заняття різними формами фізичної активності також дають можливість познайомитися з новими людьми, а отже, більшу визначеність у соціальних контактах [4].
Посилання
Bodys-Cupak I, Grochowska A, Prochowska M. (2012). Aktywność fizyczna gimnazjalistów a wybrane wyznaczniki ich stanu zdrowia. Probl Hig Epidemiol, s.776-778.
Czarnecki D., Tsyhanovska N., Skalski D. W., Psychologiczne rozumienie ryzyka w sportach ekstremalnych. Wybrane zagadnienia, Poznań-Charków 2023, s.51-53.
Giedl-Pieprzyca A., Kisielewska I. (2010). Ciąża i połóg: ćwiczenia w wodzie, JET, Kraków, s.145.
Góreczka A., Garczyński W. (2017). Motywy podejmowania aktywności fizycznej – przegląd literatury, „Heath and Sport”, s.123-125.
Guszkowska M. (2005). Aktywność ruchowa a przebieg transakcji stresowej u młodzieży. Wydawnictwo AWF, Warszawa, s.201-203.
Hallal P. C., Victoria C. G., Azavedo M. R., Wells J. C. K. (2006). Adolescent physical activity and Heath. A systematic review, Sports Medicine, No. 36, s.54.
Kaźmierczak U., Radzimińska A., Dzierżanowski M. i in. (2015) Korzyści z podejmowania regularnej aktywności fizycznej przez osoby starsze = The benefits of regular physical activity for the elderly, Journal of Education, Health and Sport, Vol. 5, No. 1, s.97-101.
Kozdroń E. (2008). Rekreacja ruchowa jako składnik zdrowego stylu życia. Minimum aktywności ruchowej (w:) Podstawy teorii i metodyki rekreacji ruchowej. Podręcznik dla instruktora rekreacji ruchowej, red. E. Kozdroń, Towarzystwo Krzewienia Kultury Fizycznej, Warszawa, s.144-147.
Marcinkowski J. (2004). Aktywność fizyczna człowieka ważnym czynnikiem w kształtowaniu postaw prozdrowotnych (w:) Aktywność fizyczna potrzebą twórczego życia, red. J. Czerwiński, Olsztyńska Szkoła Wyższa, Olsztyn, s. 41.
Makuch R., Mucha D., Janiszewska R.,Ambroży T., Mochocki P, Mucha T, (2017).Aktywność fizyczna kobiet wieku 18-65 lat, Security, Economy & Law,s.156.
Niedostateczny poziom aktywności fizycznej w Polsce jako zagrożenie i wyzwanie dla zdrowia publicznego, Raport Komitetu Zdrowia Publicznego Polskiej Akademii Nauk pod red., W. Drygas M. Gajewska T. Zdrojewski (2021), Narodowy Instytut Zdrowia Publicznego – Państwowy Zakład Higieny Warszawa, s.137-139.
Osiński W. (2003) Antropomotoryka, AWF, Poznań, s.121.
Szukiewicz D., Truszczyńska A. (2012). Fizjoterapia w ginekologii i położnictwie, Wydawnictwo Lekarskie PZWL, Warszawa.
Wieczorkowska-Tobis K. (2008). Zmiany narządowe w procesie starzenia, Pathophysiology, nr 1.
Woynarowska B. (2007). Edukacja zdrowotna, PWN, Warszawa, s.21.
Wojtyła A., Biliński P., i. Bojar, Wojtyła K. (2011). Aktywność fizyczna młodzieży gimnazjalnej w Polsce. „Problemy Higieny i Epidemiologii”, s.167-169.
Żukowska Z. (2008). Aktywność fizyczna w prozdrowotnym stylu życia współczesnego człowieka, [w:] Kultura fizyczna i zdrowotna współczesnego człowieka, A. Kaźmierczak, A. Maszorek-Szymal, E. Dębowska (red.), WUŁ, Łódź, s.86.