ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ПІСЛЯ ПЕРЕЛОМУ СТЕГНА (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
DOI:
https://doi.org/10.31891/pcs.2023.2.15Ключові слова:
перелом, стегнова кістка, фізична терапія, ендопротезування, похилий вікАнотація
Зі збільшенням частки людей похилого віку в популяції збільшується частота переломів стегна, переважно в 90% випадків цей перелом стається саме в осіб старшої вікової групи. У цій категорії населення лікування травми становить серйозну проблему, так як відзначаються важкі ускладнення (в 25–30%), складний і тривалий відновлювальний період, висока смертність. У нашій країні протягом року після травми помирає до 24% хворих, і більше 50% отримують інвалідність при цьому цей показник не зменшується. Традиційно хірурги-ортопеди зосереджувалися на хірургічному лікуванні переломів стегна, однак останнім часом все більше усвідомлюють важливість післяопераційної реабілітації. Мета дослідження – узагальнення останніх рекомендацій щодо реабілітації хворих з переломами стегна після хірургічних втручань, які можна проводити під час госпіталізації та після виписки. Методи дослідження. В роботі були застосовані методи теоретичного рівня дослідження: аналіз, порівняння, індукція, дедукція, систематизація та узагальнення науково-методичної літератури. Результати роботи. Багато досліджень показали, що належна реабілітація після операції з перелому стегна може скоротити час перебування в лікарні та покращити клінічні результати. Для об’єктивної оцінки відновлення необхідна кількісна оцінка передопераційної і післяопераційної незалежності. Вимірювання показників передопераційної активності та їх порівняння з показниками післяопераційного спостереження може допомогти передбачити функціональні результати післяопераційної реабілітації Висновки. Післяопераційна реабілітація може покращити клінічні результати та якість життя пацієнтів з переломом стегна, однак через різноманітність методів дослідження та відмінності в результатах опублікованих досліджень недостатньо даних для переконливого обґрунтування цієї потенційної користі. Для фізичного терапевта вкрай важливо застосовувати індивідуальні підходи до реабілітації пацієнта та розуміти потенційні сильні та слабкі сторони різних варіантів втручання.
Посилання
Zaklady okhorony zdorovia ta zakhvoriuvanist naselennia Ukrainy u 2017 rotsi. Statystychnyi zbirnyk. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [Healthcare facilities and morbidity of the population of Ukraine in 2017. Statistical collection. State Statistics Service of Ukraine]. Kyiv, 2018. 109 s. [in Ukrainian]
Zakhvoriuvanist naselennia 1990-2017 roky. Statystychna informatsiia. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [Morbidity of the population 1990-2017. Statistical information. State Statistics Service of Ukraine]. Kyiv, 2019. [in Ukrainian]
Nahorna, A. M., Basanets, A. V. & Kononova, I. H. (2021). Stan zdorovia naselennia pratsezdatnoho viku ta efektyvnist funktsionuvannia systemy okhorony zdorovia Ukrainy [The state of health of the population of working age and the effectiveness of the functioning of the health care system of Ukraine]. Ukraina. Zdorovia natsii, № 1 (63), рр. 5–22. [in Ukrainian]
Australian and New Zealand Hip Fracture Registry (ANZHFR) Steering Group. URL: http://www.anzhfr.org/wp-content/uploads/2015/06/ANZ-Guideline-for-Hip-Fracture-Care.pdf.
Bech, R. D., Lauritsen, J., Ovesen, O., Overgaard S. The verbal rating scale is reliable for assessment of postoperative pain in hip fracture patients. URL: https://downloads.hindawi.com/archive/2015/676212.pdf.
Femoral Neck Hip Fracture. URL: https://www.physio-pedia.com/Femoral_Neck_Hip_Fracture?utm_source=physiopedia&utm_medium=search&utm_campaign=ongoing_internal.
Ftouh, S., Morga, A., Swift, C. Management of hip fracture in adults: summary of NICE guidance. URL: https://www.bmj.com/content/342/bmj.d3304.full.
Kristensen, M. T., Andersen, L. & Bech-Jensen, R. (2009). High intertester reliability of the cumulated ambulation score for the evaluation of basic mobility in patients with hip fracture. Clin Rehabil, Vol. 23, рр. 1116–1123.
Kristensen, M. T., Foss, N. B., Ekdahl, C., & Kehlet ,H. Prefracture functional level evaluated by the New Mobility Score predicts in-hospital outcome after hip fracture surgery. Acta Orthop. 2010. Vol. 81 P. 296–302.
Kristensen, M. T., Foss, N. B. & Kehlet H. Factors with independent influence on the ‘timed up and go’ test in patients with hip fracture. Physiother Res Int. 2009. Vol. 14. P. 30–41.
Latham, N. K, Harris, B. A, Bean, J. F, Heeren, T, Goodyear, C, Zawacki, S, Heislein, D. M, Mustafa, J, Pardasaney, P., Giorgetti, M., & Holt, N. (2014). Effect of a home-based exercise program on functional recovery following rehabilitation after hip fracture: a randomized clinical trial. Jama, Vol. 311(7), рр. 700–708.
LeBlanc, K. E., Muncie, Jr H. L & LeBlanc, L. L. (2014). Hip fracture: diagnosis, treatment, and secondary prevention. American family physician. Vol. 89 (12), рр. 945–951.
Leigheb, F., Vanhaecht, K. & Sermeus,W. (2013). The effect of care pathways for hip fractures: a systematic overview of secondary studies. Eur J Orthop Surg Traumatol, 23, рр.737–745.
Luciani, D., Cadossi, M., Mazzotti, A., Chiarello, E. & Giannini, S. (2013). The importance of rehabilitation after lower limb fractures in elderly osteoporotic patients. Aging clinical and experimental research. Vol. 25(1), рр. 113–115.
Mak, J. C., Cameron, I. D., March, L. M. (2010). Evidence-based guidelines for the management of hip fractures in older persons: an update. Med J Aust., Vol. 192, рр. 37–41.
Mangione, K. K, Craik, R. L, Palombaro, K. M, Tomlinson, S. S, & Hofmann, M. T. (2010). Home‐based leg‐strengthening exercise improves function 1 year after hip fracture: a randomized controlled study. Journal of the American Geriatrics Society., Vol. 58 (10), рр. 1911–1917.
Physio treatment Hip Protocol Available from URL:https://www.physiotherapy-treatment.com/Femoral-Neck-Fracture-Physiotherapy.html 46.
Pitzul, K. B., Wodchis, W. P., Carter, M. W., Kreder, H. J., Voth J. & Jaglal S. B. Post-acute pathways among hip fracture patients: a system-level analysis. URL: https://link.springer.com/article/10.1186/s12913-016-1524-1.
Postoperative Rehabilitation after Hip Fracture: A Literature Review. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7476786/#B6.
Scottish Intercollegiate Guidelines Network (SIGN). Management of hip fracture in older people. A national clinical guideline. URL: https://www.sign.ac.uk/assets/sign111.pdf.
Swierstra, B. A., Vervest, A. M., & Walenkamp, G. H. (2011). Dutch guideline on total hip prosthesis. Acta Orthop. 2011. Vol. 82. P. 567–576.
Wu, J. Q, Mao, L. B, & Wu, J. (2019). Efficacy of balance training for hip fracture patients: a meta-analysis of randomized controlled trials. Journal of orthopaedic surgery and research, Vol. 14(1), рр. 1–11.
