ФІЗИЧНА АКТИВНІСТЬ ТА ВІДЧУТТЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ У ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.31891/pcs.2023.2.24Ключові слова:
здоров'я, спосіб життя, фізична підготовленість, геронтологіяАнотація
Серед найважливіших факторів, які суттєво впливають на здоров'я та тривалість життя, слід назвати фізичну підготовленість (ФП). Фізична підготовка є однією з основних складових здорового способу життя. Існує поширена думка, що фізична підготовленість є однією з найважливіших категорій, що визначають правильне функціонування організму людини. Після п'ятого десятиліття його життя відчуваються його труднощі. Знижується фізична працездатність і психічний стан. Труднощі з концентрацією та засвоєнням нової інформації викликають занепокоєння. Тому слід подбати про свій фізичний і психічний стан, адже це подовжує період тренування. Ведення активного способу життя має багато переваг. Переваги фізичної активності очевидні. Систематична фізична активність є дуже сильним біологічним стимулятором і є однією з головних детермінант фізичного та психічного здоров'я людини. Його оптимальний рівень стимулює розвиток, забезпечує потреби в русі, посилює ефективність серця, покращує гнучкість м'язів і суглобів, зміцнює м'язи і кістки. Природно, що фізична активність пов'язана з дуже різноманітними витратами енергії в залежності від інтенсивності руху / фізичного зусилля, його тривалості, температури навколишнього середовища або маси тіла людини, що виконує фізичне зусилля. Фізична підготовленість людини похилого віку визначає моторику всього тіла, а також його самостійність у виконанні різних видів діяльності. Доведено, що фізично підготовлені люди, порівняно з людьми, які не дуже активні, мають краще самопочуття, рідше страждають від психічних або фізичних захворювань, таких як депресивний настрій або головний біль. Враховуючи вищезазначені умови, була зроблена спроба діагностувати це явище, зосереджуючись головним чином на літніх людей. Вони хотіли з’ясувати, який рівень знань щодо фізичної підготовки та її впливу на здоров’я мають літні люди, який спосіб життя вони ведуть. Отже, фізична підготовка є важливим фактором формування здоров’я, здорових звичок, а також цінного проведення вільного часу.
Посилання
Denisiuk L., Milceroova H. (1962). Rozwój sprawności motorycznej dzieci i młodzieży w wieku szkolnym. Warszawa Państwowe Zakłady Wydawnictw Szkolnych.
Drabik J. (1995). Aktywność fizyczna w edukacji zdrowotnej społeczeństwa cz. I. Wydawnictwo Uczelniane Gdańsk.
Gorbaniuk J., Chuchra M. (2018) Aktywność fizyczna kobiet i mężczyzn w czasie wolnym od pracy, roczniki teologiczne, Lublin.
Howley E T, Franks B D.(1997). Health Fitness Instructors. Handbook: Champaign, III, Human Kinetics.
Kubińska Z., Pańczuk A. (2018). Potrzeby zdrowotne realizowane przez aktywność fizyczną osób starszych, Rozprawy Społeczne, 12(1).
Kuński H.(1999). Profil wydolności (sprawności) prozdrowotnej w indywidualizacji treningu zdrowotnego osób dorosłych. ZG TKKF, Warszawa.
Migasiewicz J.(2006).Wybrane przejawy sprawności motorycznej dziewcząt i chłopców w wieku 7-18 lat na tle ich rozwoju morfologicznego. Praca habilitacyjna AWF we Wrocławiu, Wrocław.
Mucha B., Mucha M. (2021) Aktywność fizyczna w dobie pandemii Covid-19 [w:] W. Nowak, K. Szalonka, Zdrowie i styl życia. Ekonomiczne i społeczne i zdrowotne skutki pandemii, Wrocław.
Niedostateczny poziom aktywności fizycznej w Polsce jako zagrożenie i wyzwanie dla zdrowia publicznego, Raport Komitetu Zdrowia Publicznego Polskiej Akademii Nauk pod red., W. Drygas M. Gajewska T. Zdrojewski (2021), Narodowy Instytut Zdrowia Publicznego – Państwowy Zakład Higieny Warszawa.
Osiński W. (2011). Teoria wychowania fizycznego. Wydawnictwo AWF, Poznań.
Skripko A., Biczykso G. (2017) Aktywność fizyczna oraz formy spędzania czasu wolnego dzieci i młodzieży, Gorzów-Kalisz.
Szopa J., Mleczko E., Żak S. (2000). Podstawy Antropomotoryki, Wydawnictwo Naukowe PWN Warszawa – Kraków.
