"СІРА ЗОНА" ФАРМАКОЛОГІЇ: ОГЛЯД ПЕПТИДНИХ БІОРЕГУЛЯТОРІВ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ПІСЛЯ СПОРТИВНИХ ТРАВМ (BPC-157, TB-500)
DOI:
https://doi.org/10.31891/pcs.2025.4.2Ключові слова:
пептидні біорегулятори, BPC-157, TB-500, Тимозин Бета-4, спортивна травма, регенерація, загоєння сухожиль, , WADA, доклінічні дослідженняАнотація
Лікування спортивних травм опорно-рухового апарату залишається складним завданням. Це стимулює спортсменів до використання "сірої зони" ринку - нерегульованих речовин, таких як пептидні біорегулятори BPC-157 та TB-500. Їхнє широке анекдотичне використання різко контрастує з їхнім офіційним статусом: обидві субстанції заборонені Всесвітнім антидопінговим агентством (WADA) за класом S0 "Несхвалені субстанції".
Мета. Проведення систематичного критичного аналізу наявної наукової літератури та регуляторних документів для оцінки доказової бази, фармакологічних механізмів та ризиків безпеки, пов'язаних із застосуванням BPC-157 та TB-500 у спортивній медицині..
Результати. Аналіз демонструє фундаментальну прірву між доклінічними даними та клінічною реальністю. BPC-157 (фрагмент білка шлункового соку) у дослідженнях на тваринах (напр., на моделях ахіллового сухожилля у щурів) показує потужні регенеративні властивості, пов'язані зі стимуляцією ангіогенезу (VEGF) та міграцією фібробластів. Проте, не існує жодного опублікованого рандомізованого контрольованого дослідження (РКД) на людях, яке б підтверджувало його ефективність чи безпеку при травмах. TB-500 (синтетична версія Тимозину Бета-4) стимулює міграцію клітин та модулює запалення. Попри деякі випробування при інших станах (напр., хронічні рани), його ефективність при спортивних травмах не доведена. Існують теоретичні онкогенні ризики (через стимуляцію ангіогенезу) та ризики "сірого ринку" (забруднення, невідповідність дозування).
Висновок. Застосування BPC-157 та TB-500 для лікування спортивних травм у людей є формою нерегульованого експерименту на собі. Існує критична прірва між обнадійливими доклінічними даними та відсутністю доказової бази у людей. Необхідні термінові РКД, щоб вивести ці речовини з "сірої зони" до арсеналу доказової медицини або до категорії науково неспроможних засобів.
Посилання
Sampson, S., Gerhardt, M., & Mandelbaum, B. (2008). Platelet-rich plasma injection grafts for musculoskeletal injuries: A review. Current Reviews in Musculoskeletal Medicine, 1(3-4), 165–174. https://doi.org/10.1007/s12178-008-9032-5
Sharma, P., & Maffulli, N. (2006). Biology of tendon injury: Healing, modeling and remodeling. Journal of Musculoskeletal & Neuronal Interactions, 6(2), 181–190.
Cook, J. L., & Purdam, C. R. (2009). Is tendinopathy a continuum? A pathology model to explain the clinical presentation of load-induced tendinopathy. British Journal of Sports Medicine, 43(6), 409–416. https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1136/bjsm.2008.051193
Valetskyi, Yu. M. (2016). Profilaktyka povtornykh travm u sportsmeniv [Prevention of repeated injuries in athletes]. Physical Education, Sport and Health Culture in Modern Society, 3(23), 86–89. [in Ukrainian]
Docheva, D., et al. (2015). Biologics for tendon repair. Advanced Drug Delivery Reviews, 84, 222–239. https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1016/j.addr.2014.11.003
Vavken, P., & Murray, M. M. (2011). The effect of NSAIDs on tendon and ligament healing. Der Orthopäde, 40(10), 914–920. https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1007/s00132-011-1829-8
Zhang, Y., et al. (2021). Efficacy of platelet-rich plasma versus placebo in the treatment of tendinopathy: A meta-analysis of randomized controlled trials. Orthopaedic Journal of Sports Medicine, 9(10), 23259671211041933. https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1177/23259671211041933
Lippi, G., & Sanchis-Gomar, F. (2018). The "grey zone" of doping: "Research chemicals" and the challenge of doping control. British Journal of Sports Medicine, 52(7), 416–417. https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1136/bjsports-2017-098529
Goud, R., Van de Walle, M., & Van Eenoo, P. (2021). Quality control of black-market peptides: A case study. Journal of Pharmaceutical and Biomedical Analysis, 194, 113798. https://doi.org/10.1016/j.jpba.2020.113798
Hildebrandt, T., Langenbucher, J., & Thel, S. (2014). Use of performance-enhancing drugs and the Internet: Criminological reflections on a culture of communication in sport. Kriminologisches Journal, 46(2), 115–131.
Natsionalnyi antydopinhovyi tsentr Ukrainy. (n.d.). Kharchovi (diietychni) dobavky [Dietary supplements]. https://nadc.gov.ua/sportsmenu/supplements [in Ukrainian]
World Anti-Doping Agency (WADA). (2025). The prohibited list 2025. https://www.wada-ama.org/en/resources/world-anti-doping-program/prohibited-list
German Anti-Doping Agency (NADA). (2024). Prohibited list - S0. Non-approved substances. https://www.nada.de
Hsieh, M. J., et al. (2017). Therapeutic potential of pro-angiogenic BPC157 is associated with VEGFR2 activation and signaling pathway. Journal of Clinical Medicine, 6(6), 60. https://doi.org/10.3390/jcm6060060
Ressl, D., Krishnan, R., & Kump, K. (2014). Structural basis of thymosin-β4/profilin exchange leading to actin filament polymerization. Proceedings of the National Academy of Sciences, 111(44), 15689–15694. https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1073/pnas.1414432111
Seikagaku, K. (2019). Pharmacological actions of BPC 157: A mini-review. Journal of Pharmacological Reports, 1(1), 1–9.
Krivic, A., et al. (2006). Modulation of early functional recovery of achilles tendon to bone unit after transection by BPC 157 and L-arginine. Inflammation Research, 55(Suppl 1), S19–S20. https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1007/s00011-006-0043-y
Beedie, C. J., & Foad, A. J. (2009). The placebo effect in sports performance: A brief review. Sports Medicine, 39(4), 313–329. https://doi.org/10.2165/00007256-200939040-00004
Hanahan, D., & Weinberg, R. A. (2011). Hallmarks of cancer: The next generation. Cell, 144(5), 646–674. https://doi.org/10.1016/j.cell.2011.02.013
Cox, H. D., & Eichner, D. (2018). Analysis of "research chemical" peptides in dietary supplements. Drug Testing and Analysis, 10(2), 327–334. https://doi.org/10.1002/dta.2290
Handelsman, D. J. (2018). Performance enhancing hormone doping in sport. Current Opinion in Endocrinology, Diabetes, and Obesity, 25(3), 200–206. https://doi.org/10.1097/MED.0000000000000403
Sikiric, P., et al. (1997). Stable gastric pentadecapeptide BPC 157: Novel therapy in gastrointestinal tract. Current Pharmaceutical Design, 3(2), 109–122.
Tkalčević, V. I., et al. (2021). BPC 157, a promising pro-angiogenic peptide. Current Medicinal Chemistry, 28(27), 5489–5503. https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.2174/0929867328666210208221800
Sikiric, P., et al. (2010). Stable gastric pentadecapeptide BPC 157, NO-system and angiogenesis. Vascular Pharmacology, 53(3–4), 105–115. https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1016/j.vph.2010.06.007
Chang, C. H., et al. (2011). The promoting effect of pentadecapeptide BPC 157 on tendon healing involves tendon outgrowth, cell survival, and cell migration. Journal of Applied Physiology, 110(3), 774–780. https://doi.org/10.1152/japplphysiol.00945.2010
Staresinic, M., et al. (2006). Effective therapy of transected quadriceps muscle in rat: BPC 157. Journal of Orthopaedic Research, 24(5), 1109–1117. https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1002/jor.20108
Sebecic, B., et al. (1999). Osteogenic effect of a gastric pentadecapeptide, BPC 157, on the healing of segmental bone defect in rabbits. Bone, 24(3), 195–202. https://doi.org/10.1016/s8756-3282(98)00180-x
Veljaca, M., et al. (2016). BPC 157, a therapy for inflammatory bowel disease. Current Pharmaceutical Design, 22(30), 4655–4665. https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.2174/1381612822666160609071239
Goldstein, A. L., Hannappel, E., & Kleinman, H. K. (2005). Thymosin β4: A multi-functional regenerative peptide. Expert Opinion on Biological Therapy, 5(10), 1385–1393. https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1517/14712598.5.10.1385
Huff, T., et al. (2001). β-Thymosins, small acidic proteins with multiple functions. The International Journal of Biochemistry & Cell Biology, 33(3), 205–220. https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1016/s1357-2725(00)00084-2
Hannappel, E. (2007). Thymosin β4. Annals of the New York Academy of Sciences, 1112, 332–337. https://doi.org/10.1196/annals.1415.011
Bjørklund, G., et al. (2020). Thymosin β4: A multi-faceted tissue repairing peptide. Current Medicinal Chemistry, 27(36), 6125–6140. https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.2174/0929867327666200224115152
Sosne, G., et al. (2010). The effect of thymosin beta 4 on corneal epithelial healing. Annals of the New York Academy of Sciences, 1194, 190–198. https://doi.org/10.1111/j.1749-6632.2010.05471.x
Peng, H., et al. (2014). Thymosin β4 attenuates angiotensin II-induced cardiac fibrosis in mice. Hypertension, 63(3), 511–518. https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.113.01899
Goldstein, A. L., & Kleinman, H. K. (2015). Thymosin β4 (Tβ4) is a multi-functional regenerative peptide with wound healing and anti-inflammatory properties. Journal of Peptide Science, 21(9), 659–663. https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1002/psc.2798
Goldstein, A. L., et al. (2012). Thymosin β4: Biological activities, clinical applications, and direct comparison with BPC 157. Biomedical Research, 33(4), 209–218. https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.2220/biomedres.33.209
Wang, W. S., et al. (2003). Overexpression of thymosin β-4 in patients with stage III colorectal cancer. New England Journal of Medicine, 349(24), 2307–2315. https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1056/NEJMoa031266
Cavasin, M. A., et al. (2015). The cardioprotective peptide Ac-SDKP is a substrate for meprin-α. Journal of Biological Chemistry, 290(11), 7114–7123. https://www.google.com/search?q=https://doi.org/10.1074/jbc.M114.629339
Sandle, T. (2016). Endotoxin and pyrogen testing. In T. Sandle (Ed.), Pharmaceutical microbiology: Essentials for quality assurance and quality control (pp. 145–160). Woodhead Publishing.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Андрій ЧОРНОМИДЗ, Микола КЛАНЦА
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
