УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНІКО-ТАКТИЧНИХ ДІЙ ХОКЕЇСТІВ 10-11 РОКІВ НА ЕТАПІ ПОПЕРЕДНЬОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ НА ОСНОВІ МОДЕЛЮВАННЯ СИТУАТИВНИХ ЗАВДАНЬ
DOI:
https://doi.org/10.31891/pcs.2023.2.9Ключові слова:
хокей, фізична підготовка, спортивне удосконалення, етап підготовки, тестуванняАнотація
Сучасний хокей вимагає від спортсменів вміння застосовувати широкий спектр технічних та тактичних прийомів у тренувальних та змагальних умовах, обумовлених наявністю знань про способи ведення спортивної боротьби. Постановка ситуативних завдань у процесі тактико-технічної підготовки спортсменів дозволяє більш предметно розглядати ігрову діяльність, екстраполювати структуру дій на структуру гри. Крім цього, вирішується проблема диференційованості змісту ігрової діяльності, що відображається в підручниках зі спортивних ігор розділами техніки та тактики ігри. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність методики навчання індивідуальним тактико-технічним діям хокеїстів 10-11 років на основі конструювання ситуативних завдань. Методи дослідження. В роботі були застосовані методи теоретичного рівня дослідження: аналіз, порівняння, індукція, дедукція, систематизація та узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне тестування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати роботи. Після закінчення формувального етапу педагогічного дослідження середній показник ведення м’яча, обведення стояків, удар по воротах у хокеїстів експериментальної групи був кращим порівняно з контрольною групою на 2,41 с (р<0,05), ведення, передача м’яча в ціль – на 6,60 с (р<0,05), кидка м’яча ключкою на дальність – на 2,98 м (р<0,05), човникового бігу 6x9 м – на 0,95 с (р<0,05), стрибка у довжину – на 23,41 см (р<0,05). Висновки. Емпіричним шляхом доведено, що застосування методики удосконалення індивідуальним тактико-технічним діям хокеїстів 10-11 років на основі конструювання ситуативних завдань сприяла значному підвищенню технічної підготовленості хокеїстів експериментальної групи
Посилання
Lapytskyi, V.O. (2007). Osnovni tendentsii rozvytku suchasnoho khokeiu na travi. Visnyk Chernihivskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni T. H. Shevchenka. Seriia: Pedahohichni nauky. Fizychne vykhovannia ta sport, № 44, 234–236. [in Ukrainian]
Marek, P., Šedivá, B., Ťoupal, T. (2014). Modelling and prediction of ice hockey match results. Journal of Quantitative Analysis in Sports, Vol.10 (3), 357–365.
Robertson, S., Gupta, R., McIntosh, S. (2016). A method to assess the influence of individual player performance distribution on match outcome in team sports. Journal of Sports Sciences, Vol. 34(19), 893−900.
Plotnikov, V.V. (2016). Metodika tehniko-takticheskoy podgotovki hokkeistov na etape nachalnoy spetsializatsii. Vestnik VEGU, № 5 (85), 80-87. [in Russian]
Vinson, D., Peters, D.M. (2016). Position-specific performance indicators that discriminate between successful and unsuccessful teams in elite women’s indoor field hockey: implications for coaching. Journal Of Sports Sciences, Vol. 34 (4). 311−320.
Zyikov, A. V. (2014). Situatsionnyie uprazhneniya v obuchenii tehniko-takticheskim deystviyam yunyih hokkeistov. Fizkulturnoe obrazovanie Sibiri, № 2., 85-88. [in Russian]
Lapytskyi, V., Honcharenko, V. (2006). Tekhniko-taktychna pidhotovka u khokei na travi: navch. posib. Sumy: SumDPU im. A. S. Makarenka; 134 s. [in Ukrainian]
Savin, VP. (2003). Teoriya i metodika hokkeya: uchebnik. Moskva: Akademiya; 400 s. [in Russian]
Fenner, S.J., Jonathan, I.J., Unnithan, V. (2016). The evaluation of small-sided games as a talent identification tool in highly trained prepubertal soccer players. Journal of Sports Sciences, Vol. 34 (20), 983−1990.
