ВПЛИВ ТРЕНУВАНЬ РІВНОВАГИ НА РІВЕНЬ ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ ПАЦІЄНТІВ ІЗ РОЗСІЯНИМ СКЛЕРОЗОМ
DOI:
https://doi.org/10.31891/pcs.2025.1(1).111Ключові слова:
розсіяний склероз, фізична терапія, фізична активність, рівновага, реабілітація, нейром’язева активаціяАнотація
Розсіяний склероз — це нейрозапальне захворювання, яке призводить до прогресуючої нейродегенерації та широкого спектру порушень функціональних систем, і є найпоширенішою нетравматичною неврологічною причиною інвалідності у молодих людей. Зниження фізичної активності є одним із розповсюджених наслідків розсіяного склерозу, яке погіршує прогноз щодо вторинних ускладнень та інвалідизації пацієнтів. Порушення рівноваги відносять до чинників, які призводять до зниження рівня фізичної активності при розсіяному склерозі, проте виявлено брак досліджень щодо ефективності різних методів тренувань рівноваги на рівень фізичної активності у цієї популяції. Мета дослідження: оцінити вплив різних методів тренування рівноваги на показники фізичної активності пацієнтів із розсіяним склерозом. Матеріал та методи дослідження: у дослідженні взяли участь 57 пацієнтів із розсіяним склерозом, яких було рандомізовано на дві групи: групу втручання (29 осіб) та групу порівняння (28 осіб). У групі втручання було реалізовано програму фізичної терапії із застосуванням методу нейром’язевої активації, у групі порівняння натомість використовували загальноприйняті вправи для розвитку балансу. Учасників дослідження обстежували два рази: вперше – перед початком застосування заходів фізичної терапії, вдруге – через 21 день від початку втручання. Для оцінки показників результату використовували Міжнародний опитувальник рухової активності. Оцінка ефективності програми фізичної терапії із застосуванням методики нейром’язевої активації продемонструвала статистично значущий більший розмір ефекту для індексу фізичної активності у групі втручання, порівняно з групою, в якій застосовували загальноприйняті вправи для розвитку балансу, а також сприяла більш виразним клінічно значущим змінам індексу фізичної активності пацієнтів із розсіяним склерозом.
Посилання
Dendrou, C. A., Fugger, L., & Friese, M. A. (2015). Immunopathology of multiple sclerosis. Nature reviews. Immunology, 15(9), 545–558. https://doi.org/10.1038/nri3871
Proschinger, S., Kuhwand, P., Rademacher, A., Walzik, D., Warnke, C., Zimmer, P., & Joisten, N. (2022). Fitness, physical activity, and exercise in multiple sclerosis: a systematic review on current evidence for interactions with disease activity and progression. Journal of neurology, 269(6), 2922–2940. https://doi.org/10.1007/s00415-021-10935-6
Alkahtani, R. F., Alhinti, M. F., AlRashid, M. H., Alomar, A. A., Alrumaih, S. S., Alkanhal, A. F., AlHarbi, A. A., & AlAbdulSalam, A. M. (2023). Physical activity assessment among patients with multiple sclerosis in Saudi Arabia. Neurosciences (Riyadh, Saudi Arabia), 28(4), 243–249. https://doi.org/10.17712/nsj.2023.4.20230024
Walton, C., King, R., Rechtman, L., Kaye, W., Leray, E., Marrie, R. A., Robertson, N., La Rocca, N., Uitdehaag, B., van der Mei, I., Wallin, M., Helme, A., Angood Napier, C., Rijke, N., & Baneke, P. (2020). Rising prevalence of multiple sclerosis worldwide: Insights from the Atlas of MS, third edition. Multiple sclerosis (Houndmills, Basingstoke, England), 26(14), 1816–1821. https://doi.org/10.1177/1352458520970841
Kędra, E., & Wilusz, J. (2016). Jakość życia chorych na stwardnienie rozsiane. Higher School’s Pulse, 10, 21–24. 10.5604/20812021.1208708
Torkildsen, Ø., Myhr, K. M., & Bø, L. (2016). Disease-modifying treatments for multiple sclerosis - a review of approved medications. European journal of neurology, 23 Suppl 1(Suppl 1), 18–27. https://doi.org/10.1111/ene.12883
Khan, F., & Amatya, B. (2017). Rehabilitation in Multiple Sclerosis: A Systematic Review of Systematic Reviews. Archives of physical medicine and rehabilitation, 98(2), 353–367. https://doi.org/10.1016/j.apmr.2016.04.016
Goldberg, Y., Fainstein, N., Zaychik, Y., Hamdi, L., Segal, S., Nabat, H., Touloumi, O., Zoidou, S., Grigoriadis, N., Hoffman, J. R., Katz, A., Ben-Hur, T., & Einstein, O. (2021). Continuous and interval training attenuate encephalomyelitis by separate immunomodulatory mechanisms. Annals of clinical and translational neurology, 8(1), 190–200. https://doi.org/10.1002/acn3.51267
Xie, Y., Li, Z., Wang, Y., Xue, X., Ma, W., Zhang, Y., & Wang, J. (2019). Effects of moderate- versus high- intensity swimming training on inflammatory and CD4+ T cell subset profiles in experimental autoimmune encephalomyelitis mice. Journal of neuroimmunology, 328, 60–67. https://doi.org/10.1016/j.jneuroim.2018.12.005
Kalb, R., Brown, T. R., Coote, S., Costello, K., Dalgas, U., Garmon, E., Giesser, B., Halper, J., Karpatkin, H., Keller, J., Ng, A. V., Pilutti, L. A., Rohrig, A., Van Asch, P., Zackowski, K., & Motl, R. W. (2020). Exercise and lifestyle physical activity recommendations for people with multiple sclerosis throughout the disease course. Multiple sclerosis (Houndmills, Basingstoke, England), 26(12), 1459–1469. https://doi.org/10.1177/1352458520915629
Hao, Z., Zhang, X., & Chen, P. (2022). Effects of Different Exercise Therapies on Balance Function and Functional Walking Ability in Multiple Sclerosis Disease Patients-A Network Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. International journal of environmental research and public health, 19(12), 7175. https://doi.org/10.3390/ijerph19127175
Learmonth, Y. C., & Motl, R. W. (2021). Exercise Training for Multiple Sclerosis: A Narrative Review of History, Benefits, Safety, Guidelines, and Promotion. International journal of environmental research and public health, 18(24), 13245. https://doi.org/10.3390/ijerph182413245
Stuifbergen, A. K., Blozis, S. A., Harrison, T. C., & Becker, H. A. (2006). Exercise, functional limitations, and quality of life: A longitudinal study of persons with multiple sclerosis. Archives of physical medicine and rehabilitation, 87(7), 935–943. https://doi.org/10.1016/j.apmr.2006.04.003
Kuspinar, A., Rodriguez, A. M., & Mayo, N. E. (2012). The effects of clinical interventions on health-related quality of life in multiple sclerosis: a meta-analysis. Multiple sclerosis (Houndmills, Basingstoke, England), 18(12), 1686–1704. https://doi.org/10.1177/1352458512445201
Madsen, L. T., Dalgas, U., Hvid, L. G., & Bansi, J. (2019). A cross-sectional study on the relationship between cardiorespiratory fitness, disease severity and walking speed in persons with Multiple Sclerosis. Multiple sclerosis and related disorders, 29, 35–40. https://doi.org/10.1016/j.msard.2019.01.024
Sharif, K., Watad, A., Bragazzi, N. L., Lichtbroun, M., Amital, H., & Shoenfeld, Y. (2018). Physical activity and autoimmune diseases: Get moving and manage the disease. Autoimmunity reviews, 17(1), 53–72. https://doi.org/10.1016/j.autrev.2017.11.010
Latimer-Cheung, A. E., Martin Ginis, K. A., Hicks, A. L., Motl, R. W., Pilutti, L. A., Duggan, M., Wheeler, G., Persad, R., & Smith, K. M. (2013). Development of evidence-informed physical activity guidelines for adults with multiple sclerosis. Archives of physical medicine and rehabilitation, 94(9), 1829–1836.e7. https://doi.org/10.1016/j.apmr.2013.05.015
Kinnett-Hopkins, D., Adamson, B., Rougeau, K., & Motl, R. W. (2017). People with MS are less physically active than healthy controls but as active as those with other chronic diseases: An updated meta-analysis. Multiple sclerosis and related disorders, 13, 38–43. https://doi.org/10.1016/j.msard.2017.01.016
Casey, B., Coote, S., Galvin, R., & Donnelly, A. (2018). Objective physical activity levels in people with multiple sclerosis: Meta-analysis. Scandinavian journal of medicine & science in sports, 28(9), 1960–1969. https://doi.org/10.1111/sms.13214
Corrini, C., Gervasoni, E., Perini, G., Cosentino, C., Putzolu, M., Montesano, A., Pelosin, E., Prosperini, L., & Cattaneo, D. (2023). Mobility and balance rehabilitation in multiple sclerosis: A systematic review and dose-response meta-analysis. Multiple sclerosis and related disorders, 69, 104424. https://doi.org/10.1016/j.msard.2022.104424.
World Medical Association (2013). World Medical Association Declaration of Helsinki: ethical principles for medical research involving human subjects. JAMA, 310(20), 2191-2194. doi: 10.1001/jama.2013.281053.
McCoy C. E. (2017). Understanding the Intention-to-treat Principle in Randomized Controlled Trials. The western journal of emergency medicine, 18(6), 1075–1078. https://doi.org/10.5811/westjem.2017.8.35985
The International Physical Activity Questionnaire (IPAQ). [Electronic resource]. Аvailable at: https://sites.google.com/view/ipaq/home?authuser=0 (date of access: 07.04.2025).
Ainsworth, B. E., Haskell, W. L., Whitt, M. C., Irwin, M. L., Swartz, A. M., Strath, S. J., O'Brien, W. L., Bassett, D. R., Jr, Schmitz, K. H., Emplaincourt, P. O., Jacobs, D. R., Jr, & Leon, A. S. (2000). Compendium of physical activities: an update of activity codes and MET intensities. Medicine and science in sports and exercise, 32(9 Suppl), S498–S504. https://doi.org/10.1097/00005768-200009001-00009
Multiple sclerosis in adults: management NICE guideline (2022). [Electronic resource]. Аvailable at: www.nice.org.uk/guidance/ng220 (date of access: 20.03.2025).
Neurac. Redcord. [Electronic resource]. Аvailable at: https://www.redcord.com/neurac (date of access: 20.03.2025).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Олександр ГОРДАШЕВСЬКИЙ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
