ОЗДОРОВЧО-РЕКРЕАЦІЙНЕ КОМ’ЮНІТІ ЧЛЕНІВ СІМЕЙ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ: АНАЛІЗ ПОНЯТІЙНОГО ПОЛЯ
DOI:
https://doi.org/10.31891/pcs.2025.1(1).63Ключові слова:
оздоровчо-рекреаційне ком`юніті, сім’ї учасників бойових дій, психоемоційний стан, рухова активність, соціальна інтеграція, якість життяАнотація
У статті проаналізовано понятійне поле формування оздоровчо-рекреаційного ком’юніті для членів сімей учасників бойових дій. Військові конфлікти та їхні наслідки мають комплексний та довгостроковий негативний вплив на фізичне та психічне здоров’я не лише учасників бойових дій, а й членів їхніх родин, які зазнають значного психологічного навантаження, соціальної ізоляції та потребують тривалої адаптації до змінених умов життя. Одним з ефективних механізмів пом’якшення таких наслідків є залучення членів сімей учасників бойових дій до оздоровчо-рекреаційних спільнот, що забезпечують соціальну інтеграцію, психоемоційну підтримку та покращення фізичного стану. Метою дослідження є аналіз основних понять оздоровчо-рекреаційного ком’юніті для членів сімей учасників бойових дій. У роботі застосовано комплекс методів: теоретичний аналіз наукової літератури, інформаційних ресурсів мережі інтернет та документальних матеріалів; системний аналіз; компаративний аналіз. Дослідження проводилося протягом 2024 року, проаналізовано 120 джерел. Результати дослідження демонструють, що між соціальною підтримкою та руховою активністю є зв’язок; оздоровчо-рекреаційні ком’юніті відіграють важливу роль у формуванні здорового суспільства та їх розвиток вимагає комплексного підходу, включаючи соціологічні, психологічні, економічні та екологічні аспекти. Встановлено, що розвиток таких ком’юніті потребує наукового обґрунтування та адаптації до українських реалій, зокрема у контексті соціокультурних особливостей та ресурсних можливостей.
Посилання
Ley C., et al. Exploring flow in sport and exercise therapy with war and torture survivors. Mental Health and Physical Activity. 2017. Vol. 12. P. 83–93. URL: https://doi.org/10.1016/j.mhpa.2017.03.002.
Zeng L., Almquist Z. W., Spiro E. S. Let's workout! Exploring social exercise in an online fitness community. Social Marketing Quarterly.
Byshevets N., Andrieieva O., Dutchak M., Shynkaruk O., Dmytriv R., Zakharina I., Serhiienko K., Hres M. The influence of physical activity on stress-associated conditions in higher education students. Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ. 2024. Vol. 24(2). P. 245-253. URL: https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.2.08.
Byshevets N., Andrieieva O., Goncharova N., Hakman A., Zakharina I., Synihovets I., Zaitsev V. Prediction of stress-related conditions in students and their prevention through health-enhancing recreational physical activity. Journal of Physical Education and Sport. 2023. Vol. 23(4). Art 117. P. 937-943. DOI: 10.7752/jpes.2023.04117.
Schleinzer A., Moosburner A., Anheyer D., Burgahn L., Cramer H. Effects of yoga on stress in stressed adults: a systematic review and meta-analysis. Frontiers in Psychiatry. 2024. Nov 1;15:1437902. DOI: 10.3389/fpsyt.2024.1437902.
Andrieieva O., Dutchak M., Blagii O. Theoretical Foundations of Health-Enhancing Recreational Physical Activity for Different Population Groups. Theory and Methods of Physical Education and Sports. 2020. No. 2. P. 59–66. URL: https://doi.org/10.32652/tmfvs.2020.2.59-66.
Biddle S. J. H., Mutrie N. Psychology of Physical Activity: Determinants, Well-Being and Interventions. 4th ed. Routledge, 2022. DOI:10.4324/9780203019320
Kaplan S. The restorative benefits of nature: toward an integrative framework. Journal of Environmental Psychology. 2021. Vol. 15(3). P. 169–182. DOI:10.1016/0272-4944(95)90001-2.
Putnam D. Robert Bowling alone: the collapse and revival of American community. Choice reviews online. 2000. Vol. 38, no. 04. P. 38–2454–38–2454. URL: https://doi.org/10.5860/choice.38-2454.
Singh B., et al. Effectiveness of physical activity interventions for improving depression, anxiety and distress: an overview of systematic reviews. British Journal of Sports Medicine. 2023. P. bjsports–2022–106195. URL: https://doi.org/10.1136/bjsports-2022-106195.
Heinrich K. M., et al. Incorporating a sense of community in a group exercise intervention facilitates adherence. Health Behavior Research. 2022. Vol. 5, no. 3. URL: https://doi.org/10.4148/2572-1836.1124.
Pickett A. C., Goldsmith A., Damon Z., Walker M. The influence of sense of community on the perceived value of physical activity: a cross-context analysis. Leisure Sciences. 2016. Vol. 38(3). P. 199–214. DOI: https://doi.org/10.1080/01490400.2015.1090360.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Мирослав ДУТЧАК, Ілона ЗАЛОЙЛО

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.