ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНТЕГРОВАНОЇ ТРЕНУВАЛЬНОЇ МЕТОДИКИ У ПІДГОТОВЦІ ГАНДБОЛІСТІВ
DOI:
https://doi.org/10.31891/pcs.2025.1(1).86Ключові слова:
гандбол, когнітивний тренінг, фізична підготовленість, пліометричне тренування, швидкість реакціїАнотація
Сучасний гандбол вимагає від спортсменів високого рівня фізичної підготовленості, що включає вибухову силу, швидкість, спритність та швидкість реакції. Одним із ключових завдань тренувального процесу є розвиток цих характеристик із застосуванням науково обґрунтованих методик. Традиційні програми тренувань не завжди дозволяють забезпечити комплексний розвиток фізичних якостей, що є критично важливим для успішної змагальної діяльності гандболістів. Дослідження спрямоване на оцінку ефективності експериментальної програми, яка поєднує пліометричні вправи, SAQ-тренування (Speed, Agility, Quickness) та когнітивні методики, спрямовані на покращення швидкості реакції. Мета дослідження – оцінити ефективність експериментальної програми тренувань для гандболісток. Об’єкт дослідження – фізична підготовленість гандболістів у процесі застосування спеціалізованих методик тренування. Предмет дослідження – вплив експериментальної тренувальної програми на показники швидкості, спритності, вибухової сили та швидкості реакції у гандболісток високої кваліфікації. Для досягнення поставлених цілей використано комплекс методів дослідження, що включають емпіричні, теоретичні та статистичні підходи. В дослідженні взяли участь гандболісти, розподілені на експериментальну та контрольну групи. Тривалість тренувального циклу – 8 тижнів. ЕГ виконувала спеціалізовану програму з акцентом на розвиток вибухової сили, спритності та швидкості реакції. КГ тренувалася за стандартною методикою. Вибухова сила у ЕГ зросла на 12,7% (p < 0.001), тоді як у КГ – лише на 4,6%. Час стартового спринту (10–15 м) скоротився у ЕГ на 10,6% (p < 0.001), що у 5 разів перевищує покращення у КГ (2,1%). Спритність за T-test покращилася у ЕГ на 10,8% (p < 0.001) проти 2,9% у КГ. Швидкість реакції підвищилася у ЕГ на 30% (p < 0.001), що в 5 разів більше, ніж у КГ (5,7%). Всі розраховані значення Cohen’s d > 0,8, що вказує на великий ефект впливу програми. Запропонована програма є ефективним інструментом для розвитку ключових фізичних якостей у гандболістів та має потенціал для широкого застосування у професійному спорті. Експериментальна програма забезпечила суттєве покращення всіх фізичних якостей, критично важливих для гандболістів. Найбільший приріст зафіксовано у вибуховій силі та швидкості реакції, що вказує на ефективність поєднання пліометричних тренувань із когнітивними завданнями. Отримані результати мають високу практичну значущість, оскільки запропонована методика може бути впроваджена у тренувальні програми гандболістів різного рівня підготовки.
Посилання
Karaulova, S. I., Omelʹyanenko, H. A., Petrov, V. O., Voronkova, T. V., Bublyk, S. A. (2024). Innovatsiynyy pidkhid do metodyky vdoskonalennya fizychnoyi pidhotovky sport·smeniv u sportyvnykh ihrakh [Innovative approach to the methodology of improving the physical training of athletes in sports games]. Olympicus, (1), 51–58. [in Ukrainian]
Tyshchenko V. O., Lochman V., Mordvynov K., Byelous M. A., Tyshchenko D. H. (2021). Zastosuvannya innovatsiynykh zasobiv u navchalʹno-trenuvalʹnomu protsesi v handboli [Application of innovative tools in the teaching and training process in handball]. Fizychne vykhovannya ta sport, 2, 57-64. [in Ukrainian]
Hammami, M., Gaamouri, N., Ramirez-Campillo, R., Shephard, R. J., Bragazzi, N. L., Chelly, M. S., ... & Gaied, S. (2021). Effects of high-intensity interval training and plyometric exercise on the physical fitness of junior male handball players. European review for medical and pharmacological sciences, 25(23), 7380-7389.
Hüttermann S., Memmert D. (2017). Decision making in sports under time pressure. PLoS ONE, 12(4), e0176201.
Lochman V., Tyshchenko V., Tovstopiatko F., Pyptiuk P., Ivanenko S., Pozmogova N. (2021). Use of innovative technical means to increase the training process effectiveness in handball. Journal of Physical Education and Sport, 21 (4), Art 215, 1695–1704.
Petruzela, J., Papla, M., & Stastny, P. (2023). Conditioning strategies for improving handball throwing velocity: A systematic review and meta-analyses. Journal of human kinetics, 87, 189.
Tyshchenko V., Lisenchuk G., Odynets T., Cherednichenko I., Lytvynenko O., Boretska N., Semeryak Z. (2019). The concept of building control for certain components of the system for training handball players. Journal of Physical Education and Sport, 19(4), Art 200, 1380-1385.
Voss M. W., Kramer A. F., Basak C., Prakash R. S., Roberts B. (2010). Are expert athletes ‘expert’ in the cognitive laboratory? A meta-analytic review of cognition and sport expertise. Applied Cognitive Psychology, 24(6), 812-826.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Юлія КОВАЛЕНКО, Олександр ЛЕЩАК, Сергій БУБЛИК , Оксана КРИЖАНІВСЬКА

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.