ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ДІТЕЙ З М’ЯЗОВОЮ КРИВОШИЄЮ

Автор(и)

  • ІРИНА ХОДОС Комунальний заклад вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради https://orcid.org/0009-0002-8705-9031
  • ТЕТЯНА ОДИНЕЦЬ Комунальний заклад вищої освіти «Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія» Запорізької обласної ради https://orcid.org/0000-0001-8613-8470

DOI:

https://doi.org/10.31891/pcs.2025.1(1).87

Ключові слова:

м’язова кривошия, лікування, фізична терапія, раннє втручання, діти

Анотація

Кривошия у дітей раннього віку є одним із найпоширеніших м'язових порушень, що потребує негайного втручання, адже своєчасна корекція цієї проблеми дозволяє запобігти деформації черепа, обмеженням рухів шийного відділу хребта, порушенням розвитку рухових навичок та асиметрії постави. Частота розповсюдженості кривошиї по відношенню до інших захворювань опорно-рухового апарату  коливається в межах 5-12 % та посідає третє місце після дисплазії кульшового суглоба і клишоногості. Консервативне лікування кривошиї дітей раннього віку включає ряд заходів, спрямованих на оптимізацію м'язового тонусу, розсмоктування гематоми на грудинно-ключично-соскоподібному м’язі, нормалізацію положення голови дитини та усунення наявних ознак асиметрії. Аналіз сучасних рандомізованих досліджень, зокрема закордонних, показує, що фізична терапія є основним методом лікування кривошиї у новонароджених та дітей раннього віку. Рядом досліджень проведено оцінку ефективності пасивних і активних методів розтягування м'язів шиї, що призводило до значного покращення мобільності та вирівнювання положення голови. Провідними методами фізичної терапії у ранньому віці є пасивне розтягування м’язів, активне розтягування м’язів,  розвиток активних симетричних рухів, адаптація навколишнього середовища, навчання батьків або опікунів дитини навичкам позиціонування та особливостям догляду за дитиною у повсякденному житті сім’ї . Індивідуальний підхід і якісний підбір засобів фізичної терапії є запорукою отримання гарних результатів, зведення до мінімуму можливості виникнення негативних наслідків захворювання, скорочення тривалості лікування. Регулярна оцінка прогресу терапії є необхідною для корекції підходів лікування відповідно до індивідуальних потреб пацієнта. Успішність терапії залежить від своєчасного початку лікування, грамотного підбору терапевтичних методів та активної участі батьків у процесі реабілітації.

Посилання

Cheng, J. C., Tang, S. P., & Chen, T. M. (2000). The clinical presentation and outcome of treatment of congenital muscular torticollis in infants - A study of 1,086 cases. Journal of Pediatric Surgery, 35, 1091–1096.

Hussein, S. A., Farag, H. S., & Soliman, A. R. (2019). Efficacy of combined manual therapy and therapeutic exercise in the treatment of congenital torticollis: A randomized clinical trial. Physiotherapy Research International, 24(1), e1761.

Kahraman, A., Yalcin, S., & Savas, S. (2020). Early physical therapy intervention and outcomes in congenital muscular torticollis: A prospective randomized trial. European Journal of Physical and Rehabilitation Medicine, 56(4), 515–521.

Kapandji, I. A., Shapiro, D. E., & Kou, J. K. (2017). Manual therapy and stretching exercises for congenital muscular torticollis: A randomized controlled trial. Journal of Pediatric Orthopedics, 37(6), 461–466.

Korab, J., Laux, J., & David Sponseller, P. (2017). Physical therapy management of pediatric torticollis and subsequent idiopathic scoliosis and toe-walking. Journal of Pediatric Orthopedics, 92–93.

Lin, P. Y., Chang, W. N., & Lee, C. L. (2023). Mobilization techniques in infants with congenital muscular torticollis: Effects on flexibility and motor function. Physical Therapy, 103(7), 975–982.

Lin, Z. Y., Chen, W. L., & Lee, M. C. (2011). The role of kinesiotaping in infants with congenital muscular torticollis. Journal of Clinical Rehabilitation, 18(7), 531–538.

Loo, Y. T., Ho, T. C., & Ong, K. C. (2012). Impact of physical therapy duration on recovery from congenital muscular torticollis. Pediatric Rehabilitation, 15(6), 489–496.

Sato, N., Yamamoto, H., & Suzuki, H. (2019). Cranial asymmetry and functional recovery in torticollis patients treated with physiotherapy. Developmental Medicine & Child Neurology, 61(10), 1214–1221.

Shin, H. S., Kang, S. Y., & Kim, S. H. (2016). Evaluation of physical therapy techniques in infants with congenital torticollis: A randomized controlled trial. BMC Pediatrics, 16(8), 233–240.

Smith, K., & Yamaguchi, T. (2018). Spinal development complications in untreated torticollis cases. Journal of Pediatric Orthopedics, 37(10), 909–917.

Smith, R. J., Zhang, Y., & Chen, H. H. (2021). Long-term outcomes of stretching techniques for congenital torticollis in early infancy. Journal of Orthopedic Therapy, 89(3), 302–309.

Suzuki, H., Nakamura, H., & Kimura, Y. (2021). Long-term impact of cranial asymmetry in congenital muscular torticollis. Journal of Craniofacial Surgery, 32(3), 672–678.

##submission.downloads##

Опубліковано

27.03.2025

Як цитувати

ХОДОС, . І. ., & ОДИНЕЦЬ, Т. . (2025). ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ДІТЕЙ З М’ЯЗОВОЮ КРИВОШИЄЮ. PHYSICAL CULTURE AND SPORT: SCIENTIFIC PERSPECTIVE, 2(1), 177–181. https://doi.org/10.31891/pcs.2025.1(1).87