ВПЛИВ ПОВТОРНИХ ЛОКАЛЬНИХ СИЛОВИХ НАВАНТАЖЕНЬ НА МЕХАНІЗМИ АДАПТАЦІЇ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.31891/pcs.2024.3.10Ключові слова:
кардіогемодинаміка, функціональні резерви, серце, важкоатлети, силові навантаженняАнотація
Силові здібності є вагомою складовою успіху у досягненні високих результатів не лише у сучасному спорті, але й активно використовуються також у фітнес-програмах для підтримки загального здоров'я. Дослідження адаптаційних процесів у відповідь на силові навантаження має важливе значення для розвитку рекомендацій щодо безпечних та ефективних тренувальних програм. Здатність адаптуватися і виконувати постійно зростаючі фізичні навантаження (ФН) забезпечують усі функціональні системи організму, головною ланкою яких є серцево-судинна система (ССС). У зв’язку з цим, метою даного дослідження було вияснити механізми адаптації ССС до повторних локальних динамічних силових навантажень на основі аналізу змін кардіогемодинаміки у важкоатлетів, які спеціалізуються на тренуванні силової витривалості. Матеріал і методи. У 15 висококваліфікованих важкоатлетів досліджували параметри центральної гемодинаміки (ЦГД), а також показники функціональних резервів серця і вегетативного статусу після виконання трьох підходів локальних силових ФН (25 % від максимальної довільної сили) «до відмови» та у період відновлення (на 5 і 10 хвилинах). Результати. Аналіз зміни кардіогемодинаміки у важкоатлетів у відповідь на повторні локальні динамічні силові навантаження, показав, що навіть для висококваліфікованих спортсменів три підходи силових вправ «до відмови» із відпочинком тривалістю 1 хв були надмірними, оскільки викликали посилену активацію механізмів адаптації ССС і вказували на ознаки перенапруження у роботі серця. Про процеси перенапруження серця сигналізувало суттєве підвищення серцевого викиду, різке зниження пульсового артеріального тиску, значне підвищення потужності лівого шлуночка, а також швидкості вигнання крові та затрат енергії на переміщення літри крові. Ці показники після третього ФН різко змінювалися (р < 0,01). Окрім того, виявлені параметри, які вказували на неадекватність ФН до функціональних можливостей. До них були віднесені показники функціональних резервів ССС, які різко зростали після третього ФН (р < 0,01), такі як: середній артеріальний тиск (АТ сер), який свідчив про втому; коефіцієнт витривалості (КВ), який вказував ослаблення роботи серця; індекс Робінсона (ІР), який свідчив про ослаблення насосної функції серця. Висновки. Вивчення процесів реакції ССС на повторні локальні силові навантаження «до відмови» у тренованих важкоатлетів і виявлення показників ЦГД, які вказують на перенапруження серця, дозволить краще зрозуміти механізми адаптації ССС до силових тренувань, а також допоможе у дозуванні ФН для оптимізації тренувальних програм з метою покращення результатів та збереження здоров'я спортсменів, а також осіб, які використовують силові навантаження у фітнес-програмах.
Посилання
Stephen P. Ashcroft, Ben Stocks, Brendan Egan, Juleen R. Zierath. Exercise induces tissue-specific adaptations to enhance cardiometabolic health. Cell Metabolism. 2024. Vol. 36. no. 2. P. 278–300. https://doi.org/10.1016/j.cmet.2023.12.008.
Pittaras Andreas, Faselis Charles, Doumas Michael, Grassos Charalampos, Kokkinos Peter. Physical Activity and Cardiac Morphologic Adaptations. Rev. Cardiovasc. Med. 2023. Vol. 24. no 5. P. 142. https://doi.org/10.31083/j.rcm2405142.
Tymchyk, S. H., Bryksin, O. O., & Omelianchuk, Ye. P. Vplyv riznykh typiv navantazhen na sertsevo-sudynnu y miazovu systemy v protsesi zaniat fizychnym vykhovanniam na viddilenni atletychnoi himnastyky. Naukovyi chasopys Ukrainskoho derzhavnoho universytetu imeni Mykhaila Drahomanova. 2021. Т.5. №136. S. 128–132. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2021.5(135).30.
Moreira O.C., C.E.P. Oliveira, D.G. Matos, S.F. Silva, R.C. Hickner, F.J. Aidar. Cardiovascular response to strength training is more affected by intensity than volume in healthy subjects. Revista Andaluza de Medicina del Deporte. 2017. P. 1–5. https://doi.org/10.1016/j.ramd.2017.01.002.
Hansen D, Abreu A, Doherty P, Völler H. Dynamic strength training intensity in cardiovascular rehabilitation: is it time to reconsider clinical practice? A systematic review. Eur J Prev Cardiol.2019. Vol. 26. P. 1483–1492.
Ueno K, Kamiya K, Hamazaki N, Nozaki K, Ichikawa T, Yamashita M, et al. Leg strength and incidence of heart failure in patients with acute coronary syndrome. Eur J Prev Cardiol. 2024. Vol. 31. P. 834–842.
Seo, D.Y., Kwak, H.B., Kim, A.H. et al. Cardiac adaptation to exercise training in health and disease. Pflugers Arch - Eur J Physiol 2020. Vol. 472. P. 155–168. https://doi.org/10.1007/s00424-019-02266-3.
Kambič Tim, Dominique Hansen, Thijs M H Eijsvogels, High-load resistance training in cardiac rehabilitation: is it time to debunk old clinical dogmas for a better clinical tomorrow?, European Journal of Preventive Cardiology. 2024. Vol. 31. no. 12. P. e92–e94, https://doi.org/10.1093/eurjpc/zwae079.
Melo, S.F.S., da Silva Júnior, N.D., Barauna, V.G., Oliveira, E.M. Cardiovascular Adaptations Induced by Resistance Training in Animal Models. International Journal of Medical Sciences. 2018. Vol. 15. no. 4. P. 403–410. https://doi.org/10.7150/ijms.23150.
Hurley, B. F., Seals, D. R., Ehsani, A. A., Cartier, L. J., Dalsky, G. P., Hagberg, J. M., & Holloszy, J. O. Effects of high-intensity strength training on cardiovascular function. Medicine and science in sports and exercise. 1984. Vol. 16. no 5. P. 483–488. https://doi.org/10.1249/00005768-198410000-00011.
Hellsten, Y., & Nyberg, M. Cardiovascular Adaptations to Exercise Training. Comprehensive Physiology. 2015. Vol. 6. no. 1. P. 1–32. https://doi.org/10.1002/cphy.c140080.
Hughes, D. C., Ellefsen, S., & Baar, K. Adaptations to Endurance and Strength Training. Cold Spring Harbor perspectives in medicine. 2018. Vol. 8. no. 6.P. 29769. https://doi.org/10.1101/cshperspect.a029769.
Pityn M.P. Navantazhennia ta vidpochynok yak komponenty metodiv sportyvnoho trenuvannia ta fizychnoho vykhovannia. Lviv, 2018. 12 s
Korytko Z .I. Osoblyvosti fiziolohichnykh mekhanizmiv adaptatsii sertsevo-sudynnoi systemy sportsmeniv-bihuniv do hranychnykh fizychnykh navantazhen. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2011. Т.2. №. 1. S.207–211.
Korytko Z. Medyko-biolohichni osnovy rukhovoi aktyvnosti: navch. posib. Lviv : LDUFK im. Ivana Boberskoho, 2020. 223 с. http://repository.ldufk.edu.ua/handle/34606048/27946.
Lapach SN, Chubenko AV, Babych PN. Statystycheskye metodы v medyko-byolohycheskykh yssledovanyiakh s yspolzovanyem Excel. Kyiv: Moryon, 2000. 320 s.
Medychna informatyka : navch. posibnyk dlia studentiv med. un-tiv / V. H. Knihavko, O. V. Zaitseva, M. A. Bondarenko ta in. – Kharkiv : KhNMU, 2020. 64 s.
Oleksenko I. M. Porivnialnyi analiz pokaznykiv tsentralnoi hemodynamiky u sportsmeniv-dziudoistiv vysokoi kvalifikatsii. Medychna informatyka ta inzheneriia. 2011. № 3. S. 63–70.
Korytko, Z., Kulitka, E., Bas, O., Chornenka, H., Zahidnyy, V., & Yakubovskyi, T. Adequacy criteria of physical loadings and their use in sports, physical education, and physical rehabilitation. Physical Education, Sport and Health Culture in Modern Society 2020. Vol. 2, no 50. P. 68–77. https://doi.org/10.29038/2220-7481-2020-02-68-77.
Moreira O.C., V.G. Castro, M.A. Carneiro Junior, B.G. Teodoro, C.E.P. Oliveira. Behavior of heart rate, blood pressure and double product in three types of execution of bench press exercises. Rev Soc Cardiol Estado de São Paulo. 2013. Vol. 23. no. 3. P. 1–5. https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1888754617300278.
Korytko Z. I. Do pytannia pro mekhanizmy adaptatsii sertsevo-sudynnoi systemy do tsyklichnykh navantazhen. Dosiahnennia biolohii ta medytsyny. 2010. № 2. S. 70–74. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/47467/19-Korytko.PDF?sequence=1.
Lavie, C. J., Arena, R., Swift, D. L., Johannsen, N. M., Sui, X., Lee, D. C., Earnest, C. P., Church, T. S., O'Keefe, J. H., Milani, R. V., & Blair, S. N. Exercise and the cardiovascular system: clinical science and cardiovascular outcomes. Circulation research. 2015. Vol. 117. no. 2. P. 207–219. https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.117.305205.
Korytko Z. I. Suchasni uiavlennia pro zahalni mekhanizmy adaptatsii orhanizmu do dii ekstremalnykh vplyviv. Visnyk problem biolohii ta medytsyny. 2013. Vyp. 4. № 104. S. 32–38. https://cyberleninka.ru/article/n/sovremennye-predstavleniya-ob-obschih-mehanizmah-adaptatsii-organizma-k-deystviyu-ekstremalnyh-vozdeystviy-obzor-literatury-i.
Vega, R. B., Konhilas, J. P., Kelly, D. P., & Leinwand, L. A. Molecular Mechanisms Underlying Cardiac Adaptation to Exercise. Cell metabolism. 2017. Vol. 25. no. 5. P. 1012–1026. https://doi.org/10.1016/j.cmet.2017.04.025.
Klasnja, A. V., Jakovljevic, D. G., Barak, O. F., Popadic Gacesa, J. Z., Lukac, D. D., & Grujic, N. G. Cardiac power output and its response to exercise in athletes and non-athletes. Clinical physiology and functional imaging. 2013. Vol. 3. No. 3. P. 201–205. https://doi.org/10.1111/cpf.12013.
