ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ СПОРТСМЕНІВ ІГРОВИХ ВИДІВ СПОРТУ ПІСЛЯ АРТРОСКОПІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ТРАВМ КОЛІННОГО СУГЛОБА
DOI:
https://doi.org/10.31891/pcs.2024.3.13Ключові слова:
травми, фізична терапія, баланс-тренінг, футболістиАнотація
Травми колінного суглоба є однією з найпоширеніших проблем серед спортсменів ігрових видів спорту, таких як футбол, баскетбол, гандбол та волейбол. Враховуючи високі навантаження на опорно-руховий апарат під час швидких переміщень, стрибків і раптових змін напрямку руху, спортсмени цих видів часто зазнають пошкоджень структур коліна, включаючи меніски, зв'язки та хрящі. Мета дослідження: розробити програму поліпшення функціонального стану колінного суглоба у спортсменів ігрових видів спорту після артроскопічного лікування та експериментально оцінити її ефективність. Методи дослідження. В роботі були застосовані методи теоретичного рівня дослідження: аналіз, порівняння, індукція, дедукція, систематизація та узагальнення науково-методичної літератури, педагогічний експеримент, медико-біологічні методи, методи математичної статистики. Результати роботи. Наприкінці дослідження показник згинання колінного суглоба у спортсменів основної групи був істотно вищим порівняно з контрольною групою на 25,74 градуса (р<0,001), а розгинання – на 14,30 градусів (р<0,001). У контрольній групі зміни сили згиначів колінного суглоба не були статистично значущими, з покращенням на 0,35 бала (р>0,05), тоді як сила розгиначів зросла на 0,25 бала (р>0,05). В основній групі спостерігалося достовірне поліпшення сили згиначів колінного суглоба на 1,82 бала (р<0,001), а сила розгиначів – на 1,90 бала (р<0,001). Наприкінці дослідження після операції больові відчуття в обох групах стали близькими до нормальних показників, однак в основній групі рівень больового синдрому був достовірно нижчим, ніж у контрольній. Висновки. Таким чином, Результати дослідження свідчать про важливість застосування спеціалізованих програм фізичної реабілітації для досягнення оптимальних результатів у відновленні спортсменів після артроскопічних операцій.
Посилання
Antonio, K., Sven, E. P., Samuel, G., Vikram, K., Takeshi, O., & David, A. P. (2021). Tegner level is predictive for successful return to sport 2 years after anterior cruciate ligament reconstruction. Knee Surgery, Sports Traumatology, Arthroscopy, 29(9), 3010–3016.
Ariel, N. R., Robert, F. L., & Andrew, G. G. (2022). Combined meniscus repair and anterior cruciate ligament reconstruction. Journal of Orthopaedic Surgery and Research, 38(3), 670–672.
Bandy, W. D., & Irion, J. M. (1994). The effect of time on static stretch on the flexibility of the hamstring muscles. Physical Therapy, 74(9), 845–850.
Bronwyn, D., Geoffrey, V., & Iain, R. (2014). Physical principles demonstrate that the biceps femoris muscle relative to the other hamstring muscles exerts the most force: Implications for hamstring muscle strain injuries. Journal of Sports Science & Medicine, 4(3), 371–377.
Chilan, B. G. L., & Marco, K. D. (2019). Biological enhancements for anterior cruciate ligament reconstruction. Current Orthopaedic Practice, 27(6), 325–330.
Chun-De, L., Jau-Yih, T., Shih-Wei, H., Hung-Chou, C., Yen-Shuo, C., & Tsan-Hon, L. (2019). Preoperative range of motion and applications of continuous passive motion predict outcomes after knee arthroplasty in patients with arthritis. Knee Surgery, Sports Traumatology, Arthroscopy, 27(4), 1259–1269.
Clarkson, H., & Gilevich, G. (1989). Musculoskeletal assessment: Joint range of motion and manual muscle strength. Baltimore: Williams & Wilkins.
Clemens, M., Werner, K., Dominik, S., Christian, P., Leopold, H., Borys, F., Peter, A., Volker, A., & Matthias, K. (2022). Current standards of early rehabilitation after anterior cruciate ligament reconstruction in German-speaking countries: Differentiation based on tendon graft and concomitant injuries. Archives of Orthopaedic and Trauma Surgery, 29(7), 40–60.
Dias, J. M., Mazuquin, B. F., & Mostagi, F. Q. (2013). The effectiveness of postoperative physical therapy treatment in patients who have undergone arthroscopic partial meniscectomy: Systematic review with meta-analysis. Journal of Orthopaedic & Sports Physical Therapy, 43(8), 560–576.
George, K., Nikolaos, M., Ricard, P., David, T., Georgios, B., & Nicola, M. (2020). Neuroplasticity and anterior cruciate ligament injury. Journal of the American Academy of Orthopaedic Surgeons, 54(3), 275–280.
