ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ НА УРОКАХ
DOI:
https://doi.org/10.31891/pcs.2022.3-4.3Ключові слова:
цифрові технології, цифровий клас, освіта, учні, викладанняАнотація
У цьому документі обґрунтовано необхідність формування цифрових компетентностей в учнів та розглянуто основні проблеми та виклики в освіті.
Сьогоднішня освіта потребує не традиційних інструкцій при викладанні, а створення гармонійного навчального середовища з більш швидкою оцінкою та більшою залученістю.
Цифрове навчання – це чудовий спосіб скоротити витрати, більш ефективно використовувати ресурси, сприяти стійкості та розширенню охоплення учнів та викладачів.
Технології переплітаються у багатьох аспектах сучасного життя та суспільства. Цифрова революція, що охопила світ, почала проникати у сферу освіти. Способи навчання дітей швидко змінюються і в результаті очікується, що технології покращать вигляд освіти, зробивши її дешевшою і доступнішою.
Одним із основних питань порядку денного ООН у сфері сталого розвитку на період до 2030 року є забезпечення якісною освітою підростаюче покоління. Це спрямовується на забезпечення інклюзивної та справедливої якісної освіти для всіх.
Цифрові технології стали важливим інструментом досягнення цієї мети. Вони вплинули на систему освіти. Нещодавня пандемія COVID–19 ще більша спонукала застосуванню цифрових технологій в освіті. Вони змінили парадигму всієї системи освіти. Сьогодні цифрові технології не лише постачальник знань, а й співавтор інформації, наставник та оцінювач. Технологічні удосконалення у сфері освіти полегшили життя учнів. Замість ручки та паперу учні в даний час використовують різноманітне програмне забезпечення та інструменти для створення презентацій та проектів. В порівнянні з використанням бібліотечних стосів книг, використання iPad є відносно легшим. На відміну від важкої книги, серфінг в електронній книзі простіший.
Стійкий розвиток включає соціальне благополуччя, яке залежить від освіти. Інформаційні технології з'явилися для поширення загальних знань і є основною рушійною силою реформ освіти.
Посилання
Bibik N. V. Kompetentnisnyi pidkhid: refleksyvnyi analiz / N. V. Bibik // Kompetentnisnyi pidkhid u suchasnii osviti: svitovyi dosvid ta ukrainski perspektyvy: Biblioteka z osvitnoi polityky / Za zahalnoiu redaktsiieiu O. V. Ovcharuk. – K.: «K.I.S.», 2004. – S. 45‒50.
His I. Khmarni tekhnolohii yak zasib formuvannia innovatsiinoho osvitnoho
Hurevych R. S. Informatsiini tekhnolohii navchannia: innovatsiinyi pidkhid : navchalnyi posibnyk / R. S. Hurevych, M. Yu. Kademiia, L. S. Shevchenko; za red. Hurevycha R. S. – Vinnytsia : TOV firma «Planer», 2012. – 348 s.
Kostelova O. I., Yarmolovych N. M. Osoblyvosti vprovadzhennia innovatsiinoi osvitnoi tekhnolohii STEM–osvity u navchalno–vykhovnyi protses zahalnoosvitnoho navchalnoho zakladu. Zaporizhzhia, 2017. 32 s.
Kudlai V. O. Tsyfrova hramotnist osobystosti v konteksti rozvytku informatsiinoho suspilstva / V. O. Kudlai // Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: filosofiia, kulturolohiia, sotsiolohiia. – 2015. – Vyp. 10. – S. 97–104.
Lytvynova S. H. Proektuvannia khmaro oriientovanoho navchalnoho seredovyshcha zahalnoosvitnoho navchalnoho zakladu: monohrafiia. Kyiv: TsP «Komprynt», 2016. 354 c.
Myronova O. I. Formuvannia informatsiinoi kompetentnosti studentiv yak umova efektyvnoho zdiisnennia informatsiinoi diialnosti. Visnyk LNU imeni Tarasa Shevchenka, 2010. № 17 (204). S. 165 – 175.
Orhanizatsiia seredovyshcha dystantsiinoho navchannia v serednikh zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladakh : posibnyk / [Bohachkov Yu. M., Bykov V. Yu., Pinchuk O. P., Manako A. F. ta in. ; nauk. red. Bohachkov Yu. M.]. – K. : Pedahohichna dumka, 2012. – 160 s.
Pietukhova L.Ie. Informatsiina kompetentnist maibutnoho fakhivtsia yak pedahohichna problema. Kompiuter u shkoli ta simi. 2000.
PometunO.I. Suchasnyi urok. Interaktyvni tekhnolohii navchannia : nauk. metod. posib. / O.I.Pometun, L.V.Pyrozhenko / za red. O.I.Pometun. – K. : Vyd–vo A.S.K., 2004. – 432 s.
Tsyfrova kompetentnist suchasnoho vchytelia Novoi ukrainskoi shkoly:zb. tez dop. vseukr. nauk. nauk.–prakt. seminaru, m. Kyiv, 28 liutoho 2018/ za zah red. O.E. Konevshchynskoi, O.V. Ovcharuk. – K.: Instytut informatsiinykh tekhnolohiiUkrainy, 2018 – 61 s.
E. Pacheco, M. Lips, P. Yoong, Transition 2.0: Digital technologies, higher education, and vision impairment, The Internet and Higher Education 37 (2018) 1–10.
I.O. Biletska, A.F. Paladieva, H.D. Avchinnikova, Y.Y. Kazak, The use of modern
J.B. Lagrange, M. Artigue, C. Laborde, L. Trouche, A meta–study on IC technologies in education. Towards a multidimensional framework to tackle their integration, in: PME CONFERENCE, 1, 2001, July, pp. 1–111.
Kryukov, V., & Gorin, A. (2017). Digital technologies as education innovation at universities. Australian Educational Computing, 32(1), 1–16.
M. Beardsley, L. Albó, P. Aragón, D. Hernández–Leo, Emergency education effects on teacher abilities and motivation to use digital technologies, British Journal of Educational Technology (2021).
Martin A. & Grudziecki J. DigEuLit: Concepts and tools for digital literacy development / Martin & J. Grudziecki // Innovation in Teaching and Learning in Information and Computer Sciences. ‒ 2006. ‒ Vol. 5(4). ‒ P. 249–267.
P.L. Rogers, Barriers to adopting emerging technologies in education, Journal of
S. Kosaretsky, S. Zair–Bek, Y. Kersha, R. Zvyagintsev, General education in Russia during COVID–19: Readiness, policy response, and lessons learned, in: Primary and Secondary Education During Covid–19, Springer, Cham, 2022, pp. 227–261.
