ПЛАВАННЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ СПІВВІДНОШЕННЯ З ФІЗИЧНОЮ ПІДГОТОВЛЕНІСТЮ ВОЇНІВ
DOI:
https://doi.org/10.31891/pcs.2024.1.76Ключові слова:
здоров'я, тест з плавання, фізична підготовленість, військовослужбовець, фізична культураАнотація
Проблемою дослідження, яка розглядається в даній роботі, є фізична підготовленість військовослужбовців, які займаються плаванням. Умови військової служби як професії, що вимагає фізичної підготовки, реалії якої вимагають фізичної підготовки окремого військовослужбовця та взаємодії з колективом. Ця робота намагається вивчити відмінності між солдатами, які плавають, і тими, хто не плаває. Методом дослідження буде емпіричне дослідження та дані, зібрані під час щорічного іспиту з фізичного виховання. У даній роботі розглядається проблема фізичної підготовленості військовослужбовців, наприклад командного батальйону Інспекції забезпечення ЗСУ. Основним елементом боєздатності солдатів і командирів є фізична підготовленість. У широкому розумінні фізична культура, яка є елементом виховання солдатів, також у широкому розумінні відноситься до санітарної освіти як базової навички догляду за власним тілом. Реалії бою перевіряють фізичну підготовку воїнів. У сучасну епоху постійних змін у військовій техніці та технологіях потреба та важливість фізичної підготовки як першого елементу підготовки солдата до дій також змінюється. Солдат, який є фахівцем у своєму спорядженні та має низьку фізичну підготовку, не буде хорошим на полі бою, наприклад, через відсутність здатності захистити своє місце дислокації.
Посилання
Blomstrand E., Radegran G., Saltin B. 1997. Maximum rate of oxygen uptake by human skeletal muscle in relation to maximal activities of enzymes in the Krebs cycle. Journal of Physiology, 501(2):455-460.
Bolanowski M., Zadrożna-Śliwka B., Zatońska K. 2005. Badanie składu ciała — metody i możliwości zastosowania w zaburzeniach hormonalnych. Body composition studies — methods and possible application in hormonal disorders. Endokr, Otyłość I Zab Przem Mat, 1(1):20-25.
Catalani F., Fraire J., Pérez N., Mazzola M., Martínez AM., Mayer MA. 2016. Underweight, overweight and obesity prevalence among adolescent schoolchildren in the Province of La Pamp Argentina. Apr 1;114(1):154-158.
Cedric X. Bryant, Ph.D., FACSM. Daniel J. Green. 2003. ACE Personal Trainer Manual. The Ultimate Resource for Fitness Professionals. Fourth Edition. ACE, United States. s. 34-42
Czarkowska – Pączek B., Przybylski J. (red) 2006. Zarys fizjologii wysiłku fizycznego. Wyd. Med. Urban&Partner, Wrocław. s. 86-92.
Czerwiński J., Przybylski W. Problem indywidualnego kierowania procesem treningowym sportowców, [w:] Trening sportowy na przełomie wieków, t. 17, AWF, Warszawa. s. 61-66
Derbyshire E, 2012. An Intervention to Improve Cognition and Hydration in UK School Children using Bottled Water. Complete Nutrition May; 12(2): s.18-20.
Escobar-Cardozo GD., Correa-Bautista JE., González-Jiménez E., Schmidt-RioValle J., Ramírez-Vélez R. 2020 Percentiles of body fat measured by bioelectrical impedance in children and adolescents from Bogotá (Colombia): the FUPRECOL study. Arch Argent Pediatr; 114(2): s.135-142.
Górski J.(red.) 2011. Fizjologia wysiłku i treningu fizycznego. PZWL, Warszawa, wyd. I.
Gruszka J., Malczyk E. 2012. Sposób żywienia pacjentów zgłaszających
się do gabinetu dietetycznego. Bromat. Chem. Toksykol. 45(3): s. 619-627.
Hagner-Derengowska M., Hagner W., Zubrzycki I., Krakowiak H., Słomko W., Dzierżanowski M., Rakowski A., Wiącek-Zubrzycka M. 2014. Body structure and composition of canoeists and kayakers: analysis of junior and teenage polish national canoeing team. Biol Sport. Dec; 31(4): s.323-326.
Moska W., Skalski D., Makar P., Kowalski D., Trening zdolności motorycznych w pływaniu, PSW w Starogradzie Gdańskim, Satrogard Gdański 2018, s. 132-135.
Lieberman HR. 2007. Hydration and cognition: a critical review
& recommendations for future research. J Am Coll Nutr. Oct; 26(5): s.555-561.
Makar P., Pęczak-Graczyk A.,Waade B., Maksim H. 2015. Wpływ objętości treningowej na wyniki uzyskane podczas Mistrzostw Polski Juniorów na przykładzie wybranych klubów pływackich. W: Moska W. Przybylski S., Skalski D. (red.). Ratownictwo wodne, sport pływacki i kultura fizyczna w teorii i praktyce. T. 2 . AWF, Gdańsk. s. 78-90.
Mederos RM., da Silva Alves E., de Aquino Lemos V., Schwingel PA., da Silva A.,Vital R., Vieira AS., Barreto MM., da Rocha EA., Tufik S., de Mello MT. 2015. Assessment of Body Composition and Sport Performance of Brazilian Paralympic Swimming Team Athletes. J Sport Rehabil. Sep 9. s. 34-37.
Moony R., Corley G., Godfrey A., Quinlan LR., ÓLaighin G. 2015. Inertial Sensor Technology for Elite Swimming Performance Analysis: A Systematic Review. Sensors, 16(1): s. 18.
Moska W., Skalski D., Kowalski D., Obciążenia treningowe zawodników reprezentacji kadry narodowej juniorów w pływaniu, Gdańsk 2021, s. 12-17.
Noradilah MJ, Ang YN, Kamaruddin NA, Deurenberg P, Ismail MN, Poh BK. 2016. Assessing Body Fat of Children by Skinfold Thickness, Bioelectrical Impedance Analysis, and Dual-Energy X-Ray Absorptiometry: A Validation Study Among Malay Children Aged 7 to 11 Years. Asia-pac J public he, Apr 12. s. 149 – 151.
Petri C, Mascherini G, Bini V, Anania G, CALà P, Toncelli L, Galanti G. 2016. Integrated total body composition versus Body Mass Index in young athletes. Minerva Pediatr. Apr 8. s. 6-9.
São RomãoPreto L., Nogueiro Santos AL., Mendes ME., Pinto Novo A., Pimentel MH. 2015. Functional impairment, fear of falling and body composition in institutionalized elderly. Enferm Clin. Mar-Apr; 25(2): s. 81-86.
Skalski D., Kowalski D., Ostrowski A., Makar P., Stanula A., Dewiacje w sporcie wyczynowym a ich wpływ na edukacje zdrowotną, W: Medycyna i zdrowie: wybrane aspekty ratownictwa. T. 4 / red. nauk. D. Skalski, B. Duda-Biernacka, D. Kowalski, R. Zwara 2021 r. s. 74–80.
Skalski D., Zarządzanie kryzysowe i bezpieczeństwo wodne. Wybrane aspekty ratownictwa wodnego, Pomorska Szkoła Wyższa w Starogardzie Gdańskim przy udziale Akademii Wychowania Fizycznego i Sportu im. Jędrzeja Śniadeckiego w Gdańsku i Towarzystwa Naukowego w Grudziądzu, Gdańsk – Starogard Gdański 2018. s.78-81.
Zabolotna O., Skalski D. (2020) Edukacja: Profil osobowościowy ratownika wodnego - Badania naukowe. Warszawa: Wyższa Szkoła Edukacji w Sporcie [prezentacja multimedialna] s. 4.
