ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З НАСЛІДКАМИ МІННО - ВИБУХОВОЇ ТРАВМИ НИЖНІХ КІНЦІВОК
DOI:
https://doi.org/10.31891/pcs.2024.1.52Ключові слова:
травми, фізична терапія, функціональний стан, військовослужбовціАнотація
Сучасні військові конфлікти супроводжуються використанням значної кількості боєприпасів, які можуть призводити до мінно-вибухових травм різного типу. На сьогодні Україна перебуває в умовах повномасштабної війни, тому травми кінцівок у результаті мінно-вибухових подій є предметом особливого інтересу для медичних фахівців та спеціалістів з реабілітації через чисельні особливості в їхній діагностиці, патогенезу, лікуванні та процесу відновлення. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати особливості фізичної терапії військовослужбовців з наслідками мінно-вибухової травми нижніх кінцівок. Методи дослідження. В роботі були застосовані методи теоретичного рівня дослідження: аналіз, порівняння, індукція, дедукція, систематизація та узагальнення науково-методичної літератури. Результати роботи. Загальнонауковий підхід до фізичної реабілітації військових з мінно-вибуховими травмами базується на впровадженні інноваційних методик, залученні мультидисциплінарних команд фахівців та постійному моніторингу результатів для постійного вдосконалення програм реабілітації. Фізична терапія повинна бути зосереджена на оптимізації процесу загоєння, відновленні біомеханічних зв’язків між нормальною та ушкодженою тканинами, а також на контролі болю та обмеженні життєдіяльності. Висновки. Таким чином, ефективна реабілітація військовослужбовців з мінно-вибуховими травмами вимагає глибокого розуміння специфіки поранень, індивідуальних особливостей постраждалих та використання інноваційних методик для забезпечення повноцінного відновлення фізичного та емоційного здоров'я.
Посилання
Kruk, I. M. & Hryhus, I. M. (2022). Fizychna terapiia viiskovosluzhbovtsiv z naslidkamy vohnepalnykh poranen [Physical therapy of military personnel with the consequences of gunshot wounds]. Rehabilitation and Recreation. № (12), 44–51. [in Ukrainian]
Kuprinenko, O. (2020). Analiz suchasnoho stanu ta problem erhoterapii viiskovosluzhbovtsiv zbroinykh syl Ukrainy postrazhdalykh v rezultati boiovykh dii. [Analysis of the current state and problems of occupational therapy of servicemen of the armed forces of Ukraine injured as a result of hostilities]. Ukrainskyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu, T. 5, № 4, 36-43. [in Ukrainian]
Khasan Dandash (2018). Poliklinichnyi etap reabilitatsii postrazhdalykh iz naslidkamy minno-vybukhovoi travmy nyzhnikh kintsivok [Polyclinic stage of rehabilitation of victims with the consequences of mine-explosive injuries of the lower extremities]. Sport science of Ukraine, № 2 (84), 22-28. [in Ukrainian]
Desmond, D.M. & MacLachlan, M. (2006). Coping strategies as predictors of psychosocial adaptation in a sample of elderly veterans with acquired lower limb amputations. Soc Sci Med, Vol. 62(1), 208–216.
Dillingham, T.R. & Pezzin, L.E. (2008). Rehabilitation setting and associated mortality and medical stability among persons with amputations. Archives of physical medicine and rehabilitation, Vol. 89 (6), 1038–1045.
Esquenazi, A. (2004). Amputation rehabilitation and prosthetic restoration: from surgery to community reintegration. Disability and Rehabilitation, Vol. 26, 831–836.
Horgan, O. & MacLachlan, M. (2004). Psychosocial adjustment to lower-limb amputation: a review. Disability and rehabilitation, Vol. 26 (14-15), 837–850.
McGill, G., Wilson, G., Caddick, N., Forster, N. & Kiernan, M. (2023). Rehabilitation and transition in military veterans after limb-loss. Disability and Rehabilitation, Vol. 23, 3315–3322.
Roberts, E., Burhani, L., Lankester R., Mobbs A., Tigert C. & Vanvelzen T. (2021). A qualitative study examining prosthesis use in everyday life in individuals with lower limb amputations. Prosthet Orthot Int, Vol. 45(4), 296–303.
Ramasamy, А., Hill, А.М. & Masouros, S. (2011). Blast-related fracture patterns: a forensic biomechanical approach. J R Soc Interface, Vol. 8(58), 689–698.
