ФІЗИЧНА АКТИВНІСТЬ В ТУРИЗМІ ТА ВІДПОЧИНКУ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.31891/pcs.2023.4.13Ключові слова:
рухова активність, туризм, здоров'я, відпочинокАнотація
Старіння населення Європи та Польщі є, ймовірно, найважливішою проблемою для здоров’я та соціально-політичною проблемою в найближчі роки. Очікується, що в 2050 році люди у віці 60-79 років становитимуть чверть всього населення Європейського Союзу. Старіння суспільства – проблема, яка особливо хвилює європейські країни. Економісти та демографи прогнозують, що в 21 столітті Європа маргіналізується і стане вимираючим континентом, де місце нинішнього населення займуть емігранти. Очікується, що населення Європи, яке становить приблизно 10% населення світу, скоротиться до 5% через 50 років. Збереження здоров'я, самостійності та самостійності людей похилого віку на належному рівні стає великим викликом. Це не лише проблема громадського здоров’я, а й величезна соціально-економічна проблема. Еволюція цивілізації та прогрес медицини сприяли продовженню життя людини. Раніше невідомі методи лікування та сучасна фармацевтика значно розширюють здатність людини підтримувати фізичну форму кровоносної, дихальної та опорно-рухового апарату. Таким чином, фізична активність є важливим фактором формування здоров’я, здорових звичок, а також цінного проведення вільного часу. Рухова активність є однією з основних складових здорового способу життя. Існує поширена думка, що фізична активність є однією з найважливіших категорій, які визначають правильну роботу.
Посилання
Błażejczyk G. (2008) Turystyka jako forma aktywności fizycznej. Walory poznawcze i wychowawcze naszego kraju. „Lider” 2008, nr 10, s. 91.
Gierat T.W. (2013). Organizacja i zalecane formy turystyki dla osób starszych. W: J. Matejek, E. Zdebska (red.), Senior w rodzinie i instytucji społecznej. Kraków: Iris Studio,s. 10.
Kaźmierczak U., Radzimińska A., Dzierżanowski M., Bułatowicz I., Strojek K., Srokowski G., Zukow W. (2015) Korzyści z podejmowania regularnej aktywności fizycznej przez osoby, „Journal of Education, Health and Sport”,s. 76.
Kłossowski M. (1999) Przegląd i charakterystyka metod oceny poziomu aktywności fizycznej oraz jej wpływu na organizm człowieka, [w:] Aktywność fizyczna, Akademia Wychowania Fizycznego im. Józefa Piłsudskiego w Warszawie
Plewa M., Markiewicz A., Aktywność fizyczna w profilaktyce i leczeniu otyłości, „Endokrynologia, Otyłość i Zaburzenia Przemiany Materii”,s. 45.
Psaltopoulou T., Kyrozis A., Stathopoulos P. i wsp.:(2008). Diet, physical activity and cognitive impairment among elders: the EPIC-Greece cohort (European Prospective Investigation into Cancer and Nutrition). Public Health Nutr.
Winiarski R. (2011). Wprowadzenie do zagadnień rekreacji i czasu wolnego. W: R. Winiarski (red.), Rekreacja i czas wolny: Studia humanistyczne. Warszawa: Oficyna Wydawnicza Łośgraf,s 16.
Wojtyła A., Biliński P., i. Bojar, Wojtyła K. (2011) Aktywność fizyczna młodzieży gimnazjalnej w Polsce. „Problemy Higieny i Epidemiologii”.
Wolańska T. (1995) Aktywność fizyczna a zdrowie, Biblioteka Polskiego Towarzystwa Naukowego Kultury Fizycznej - Tom III, Warszawa,.s 167-169.
Wolańska T. (1971) Rekreacja fizyczna, Centralny Ośrodek Metodyki Upowszechniania Kultury, Warszawa,s. 69.
Zdebska E. (2014). Aktywność osób starszych a zdrowie. W: N. Pikuła (red.), Warsztaty edukacyjne seniora. Kraków: Wydawnictwo Scriptum,s. 41-42.
Żukowska Z. (2006). Rekreacja fizyczna. W: T. Pilch (red.), Encyklopedia pedagogiczna XXI wieku, Tom V, R-St. Warszawa: Wydawnictwo Akademickie Żak., s. 175.
Żukowska Z. (2008) Aktywność fizyczna w prozdrowotnym stylu życia współczesnego człowieka, [in:] Kultura fizyczna i zdrowotna współczesnego człowieka, A. Kaźmierczak, A. Maszorek-Szymal, E. Dębowska (red.), WUŁ, Łódź,s. 134.
