ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБУ
DOI:
https://doi.org/10.31891/pcs.2025.4.8Ключові слова:
ендопротезування кульшового суглоба, фізична реабілітація, фізична терапія, постізометрична релаксація, тренування балансу, кінезіотерапія, відновлення рухових функційАнотація
Фізична реабілітація пацієнтів після ендопротезування кульшового суглоба є одним із ключових етапів відновного лікування, що визначає функціональний результат операції та якість подальшого життя пацієнта. Вона базується на системному підході, який включає поетапне відновлення рухових функцій, профілактику ускладнень і формування правильних моторних навичок. У структурі реабілітаційного процесу виділяють три основні етапи: ранній післяопераційний, підгострий і віддалений. На кожному з них реалізуються специфічні завдання — від зменшення больового синдрому й набряків до відновлення сили, координації та стабільності рухів. У ранньому періоді застосовуються ізометричні вправи, пасивна розробка суглоба та дихальна гімнастика. Підгострий етап характеризується впровадженням тренажерних вправ, роботи з еспандером і методики постізометричної релаксації. Віддалений період спрямований на вдосконалення ходи, рівноваги й симетрії рухів за допомогою функціональних тренувань і балансувальних вправ. Ефективність фізичної реабілітації забезпечується дотриманням принципів поступовості, індивідуалізації та безпечного навантаження, що дозволяє уникнути післяопераційних ускладнень і скоротити період відновлення. Узагальнення сучасних наукових досліджень свідчить, що регулярні фізіотерапевтичні заняття під наглядом фахівця сприяють підвищенню м’язової сили, поліпшенню функціональної незалежності та відновленню психоемоційного стану пацієнтів. Таким чином, фізична реабілітація після ендопротезування кульшового суглоба є комплексним процесом, який поєднує медичні, фізіотерапевтичні та освітні підходи для досягнення максимальної ефективності відновлення.
Посилання
Madara K. C, Marmon A., Aljehani M., ZeniJ Jr., Raisis L. Progressive rehabilitation after total hip arthroplasty: a pilot and feasibility study. Int J Sports Phys Ther. 2019 Jul; 14(4). P. 564-851. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31440408/
Kovalova A. A., Tsyba S. V. Kompleks zaniat fizychnoiu terapiieiu dlia patsiientiv pislia endoprotezuvannia kulshovoho suhlobu na viddalenomu pisliaoperatsiinomu periodi reabilitatsii. «Suchasni tekhnolohii v ozdorovchii diialnosti» materialy III Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii zdobuvachiv vyshchoi osvity ta molodykh uchenykh 07 liutoho 2025 roku. S. 17-20. URL: https://salo.li/dd57593
Lauren K. S., Cara L. L. Rehabilitation Phases, Precautions, and Mobility Goals Following Total Hip Arthroplasty. 2023. Aug 15; № 19(4). P. 494-500. URL: 10.1177/15563316231192980
Konnyu K. J., Pinto D., Cao W., Aaron R. K., Panagiotou O. A., Bhuma M. R., Adam G. P., Balk E. M., Thoma L. M. Rehabilitation for Total Hip Arthroplasty: A Systematic Review. Am J Phys Med Rehabil. 2022 Mar 12; № 102 (1). P. 11-18. URL: 10.1097/PHM.0000000000002007
Park S.-J., Kim B.-G. Effects of exercise therapy on the balance and gait after total hip arthroplasty: a systematic review and meta-analysis. Journal of Exercise Rehabilitation 2023. № 19 (4). P. 190-197. URL: https://doi.org/10.12965/jer.2346290.145
Minns Lowe C. J., Barker K. L., Dewey M. E., Sackley C. M. Effectiveness of physiotherapy exercise following hip arthroplasty for osteoarthritis: a systematic review of clinical trials. BMC Musculoskelet Disord. 2009 Aug 4;. № 10. 98 p. URL: 10.1186/1471-2474-10-98
Dipl-Vw T. S., PhD P. J. O., Jochen Zebisch M. A. Evaluation of Exercise Interventions and Outcomes After Hip ArthroplastyA Systematic Review and Meta-analysis. 2021. № 4 (2). URL: 10.1001/jamanetworkopen.2021.0254
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Оксана ГРИГОР

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.



