PHYSICAL CULTURE AND SPORT: SCIENTIFIC PERSPECTIVE

ПРОФЕСІЙНА МОБІЛЬНІСТЬ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Олена СОГОКОНЬ — 2024-12-26

Реалії сьогодення налаштовують заклади вищої освіти фізкультурного профілю на підготовку конкурентоспроможніх фахівців, які зможуть адаптуватись до змінних умов праці, здатних до професійної мобільності, що оволоділи високим рівнем теоретичних знань і практичних умінь та відповідають рівню висококваліфікованих фахівців європейського зразка. У статті обґрунтовано важливість професійної мобільності, яка вимагає модернізації вищої фізкультурної освіти і направлення її на підготовку високопрофесійних фахівців галузі фізичної культури і спорту. Формування професійної мобільності майбутніх фахівців фізичної культури – це сукупність принципів, методів і засобів, які використовуються в процесі навчання для розвитку в майбутніх фахівців здатності до постійного професійного зростання, адаптації до змін та готовності до нових викликів у сфері фізичної культури і спорту. У поданому дослідженні ми з’ясували, що формування професійної мобільності фахівців – це складний і багатогранний процес, який вимагає системного підходу та залучення різних засобів і методів навчання.

Практико-орієнтоване навчання є невід’ємною частиною підготовки фахівців фізичної культури, сприяє формуванню висококваліфікованих спеціалістів, готових до роботи в динамічному спортивному середовищі, завдяки практичному досвіду випускники мають більше шансів на успішну кар’єру та професійне зростання. Цей вид навчання тісно пов'язаний з професійною мобільністю, формує творчого фахівця, який самостійно приймає рішення, вміє аналізувати ситуації, застосовувати отримані знання на практиці, здатний до нових викликів у сфері фізичної культури і спорті. У даному дослідженні ми визначили та охарактеризували компоненти професійної мобільності (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивний) та подали чітке обґрунтовування необхідності їх застосування.

Ми розробили педагогічні умови, їх реалізація дозволить підготувати фахівців, які будуть здатні успішно працювати в динамічному середовищі сучасного спорту. Нами обґрунтовано, що при реалізації методичних засад необхідно у навчальні програми включити дисципліни, спрямовані на розвиток професійної мобільності (наприклад, "Інноваційні технології в спорті", "Психологія спорту", "Менеджмент у спорті"). У практичній підготовці рекомендуємо організовувати виробничі педагогічні практики, стажування, воркшопи, що дозволяють студентам отримати досвід роботи в різних умовах. Обов’язковим елементом при підготовці фахівців фізичної культури є науково-дослідна діяльність, яка включає залучення студентів до проведення наукових досліджень, написання статей, участі у конференціях, виступів на круглих столах. Створення системи менторства дозволить молодим фахівцям отримати підтримку досвідчених колег та організувати активну професійну спільноту фахівців (тренерів) для обміну досвідом, підтримки, обміном ідеями та новими методиками навчально-тренерської діяльності.

ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ: ПРАКТИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ

Роман КОВАЛЬЧУК — 2024-12-26

Нині існує потреба докорінної реорганізації фізичного виховання, зміни поглядів на фізичну культуру і спорт і фізичне виховання загалом, та навіть перегляд методики фізичного навчання у закладах вищої освіти. Проблеми організації фізичного виховання потребують комплексного підходу. У сучасному світі фізична культура та спорт відіграють важливу роль у формуванні гармонійно розвиненої особистості, сприяючи не лише фізичному, а й соціальному, моральному та психологічному становленню людини. Проте питання інтеграції гендерного підходу в цю сферу залишаються надзвичайно актуальними, адже традиційні стереотипи та нерівні можливості все ще значною мірою впливають на доступ до спортивних ресурсів, методів викладання і вибору дисциплін.

При організації навчально-практичних занять з фізичної культури заняття обов'язково повинні будуватися з урахуванням гендерних особливостей. Гендерний підхід у фізичному вихованні та спорті покликаний враховувати біологічні, соціальні та культурні особливості представників різних статей, створюючи умови для рівного розвитку їхнього потенціалу. Водночас він стикається з низкою викликів, таких як стійкість стереотипів, недостатнє розуміння гендерних аспектів серед педагогів і тренерів, а також потреба в адаптації освітніх програм до сучасних реалій.

Ця стаття присвячена аналізу основних проблем, досвіду впровадження гендерного підходу та перспектив його розвитку у сфері спорту й фізичного виховання, з метою підкреслити важливість рівності й інклюзивності для сучасного суспільства.

ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК КЛЮЧОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ

Людмила МІХЕЄВА — 2024-12-26

Статтю присвячено здоров’язбережувальній компетентності, яка є важливою складовою професійної підготовки майбутніх психологів, оскільки забезпечує здатність не лише зберігати та підтримувати власне фізичне, психічне та емоційне здоров’я, але й ефективно допомагати іншим у питаннях психічного благополуччя. Ця компетентність стає особливо актуальною в умовах сучасних викликів, пов’язаних зі зростанням рівня стресу, емоційного вигорання та психологічних проблем серед населення. Розглянуто сутність поняття «здоров’язбережувальна компетентність» і визначено її показники. Встановлено, що здоров’язберігаюча компетентність майбутніх психологів є інтегративною якістю особистості, що включає в себе сукупність знань, умінь та навичок, необхідних для підтримки, збереження та зміцнення як власного здоров’я, так і здоров’я інших.

СПОРТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ДЖЕРЕЛО СТРЕСУ ДЛЯ ГРУПОВИХ ТА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ТРЕНУВАНЬ

Наталія ЦИГАНОВСЬКА — 2024-12-26

Ця робота була зосереджена на вивченні джерел стресу, що виникають у плавців під час старту через відмінності в методиці підготовки – індивідуальної та командної. Дослідження проводилося на групі з 35 діючих і колишніх гравців. У дослідженні взяли участь 18 жінок і 17 чоловіків. Інструментом, використаним для проведення дослідження, є анкета, що розрізняє джерела та стратегії боротьби зі стресом у спорті, створена доктором Мареком Аншелем. Анкета складається з 98 питань - 16 стосуються ідентифікації стресорів, а решта 82 вказують на прийняті стратегії боротьби з ними. Результати дослідження показали схожість і відмінності як у джерелах, так і в способах вирішення складних ситуацій через тип тренінгу, що використовується, і гендерний поділ. Подібність була відмічена в основному джерелі стресу, яким визначено суперника та/або умови під час зльоту. Такі результати мали місце як за типом підготовки, так і за статтю гравців. Найбільш часто прийняті стратегії подолання стресу серед індивідуально підготовлених спортсменів були визначені як AP-B, тобто стиль, задіяний на когнітивному рівні. Це означає, що згадані гравці вирішують складну ситуацію шляхом пошуку активних шляхів вирішення ситуації. Гравці, які тренуються в команді, переважно обирають стиль AV-C, тобто стиль уникнення на когнітивному рівні. Цей стиль характеризується знаходженням стресора в зовнішніх факторах, наприклад, звинувачення рефері в дискваліфікації.

ПРОБЛЕМА ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ДІТЕЙ З НАСЛІДКАМИ ДИСПЛАЗІЇ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБУ

Юлія ВОЛКОВА — 2024-12-26

На сьогоднішній день дисплазія кульшового суглоба є досить поширеною патологією, яка зустрічається у новонароджених. Дисплазія кульшового суглобу є вродженою патологією формування суглобу, що зумовлює подальший можливий підвивих або вивих голівки стегна, це вада розвитку, яка захоплює всі компоненти суглобу (зв’язки, капсули, головку стегнової кістки, вертлюг, тощо). Мета дослідження: теоретично обґрунтувати особливості застосування фізичної терапії дітей з наслідками дисплазії кульшового суглоба. Методи дослідження. В роботі були застосовані методи теоретичного рівня дослідження: аналіз, порівняння, індукція, дедукція, систематизація та узагальнення науково-методичної літератури. Результати роботи. Застосування засобів фізичної терапії позитивно впливають на дітей першого року життя при дисплазії кульшового суглобу, проаналізовані дослідження показали, що у дітей спостерігається зміцнення м’язів нижніх кінцівок, збільшення рухливості та амплітуди активного руху у гомілково-стопних суглобах, покращення рівноваги. Дослідження підтвердили, що необхідний періодичний контроль із метою своєчасної діагностики неповної корекції і профілактики рецидиву. Терапевтичні вправи відіграють важливу роль в наданні нижнім кінцівкам лікувального положення, збільшення амплітуди руху в кульшовому суглобі, відновленні рухових функцій у дітей. Оптимізація фізичної терапії спрямована нормалізацію рухових функцій, оволодіння руховими навичками. Висновки. Таким чином, дисплазія кульшового суглоба може призвести до серйозних порушень у розвитку та функціонуванні суглоба, а без належного лікування викликати хронічні болі та обмеження рухливості в подальшому житті. Рання діагностика та застосування ефективних методів фізичної терапії допомагають запобігти прогресуванню захворювання, знижують необхідність хірургічного втручання та сприяють нормалізації функцій суглоба.

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ ПРОФЕСІЙНОЮ КОМПЕТЕНТНІСТЮ МАЙБУТНЬОГО ОФІЦЕРА ЗВ’ЯЗКУ І СФОРМОВАНІСТЮ ЙОГО КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ

Володимир ЗЕЛЕНИЙ — 2024-12-26

В умовах повномасштабної російсько-української війни актуалізується проблема оптимальної консолідації сил структурних підрозділів Збройних Сил України з метою ефективного виконання поставлених завдань. Ефективність виконання поставлених завдань можлива лише на основі єдиної системи прийняття корпоративних цілей, цінностей і відносин. Безпосереднім носієм цілей, цінностей і відносин є у структурі Збройних Сил України є офіцер. У сучасних умовах від офіцера потрібні не лише знання та вміння військової справи, а й корпоративна культура, яка з урахуванням традицій, цінностей та патріотизму дають змогу прийняти правильне рішення з урахуванням військово-бойової або військово-службової обстановки. Метою статті є розгляд корпоративної культури як складової професійної компетентності майбутніх офіцерів зв’язку та встановлення взаємозв’язку і взаємозумовленості між ними.

Корпоративну культуру майбутніх офіцерів розглянуто як інтегральну, професійно значущу якість особистості курсантів, що формується на основі структурних компонентів військово-освітнього середовища, сукупності професійно-педагогічних, статутних вимог та взаємовідносинами учасників освітнього процесу з урахуванням ціннісно-цільової домінанти. Встановлено, що основними ознаками вияву корпоративної культури майбутніх офіцерів зв’язку є високий рівень соціальної згуртованості та солідарності суб’єктів (індивідуальних, колективних); необхідний рівень розвитку професійної, громадської та особистісної свідомості; зорієнтованість на розв’язання організаційно-професійних завдань. Узагальнено, що у бойовій обстановці корпоративна культура майбутніх офіцерів як складова професійної компетентності дає змогу в повному обсязі здійснити заходи з підготовки до виконання службових (службово-бойових, оперативно-службових) завдань на основі всебічного і об’єктивного з’ясування поставлених завдань, оцінки обстановки, вироблення задуму і ухвалення рішення, доведення завдань до підлеглих, організації взаємодії, всебічного забезпечення та управління.

ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ В РЯТУВАЛЬНІЙ СПРАВІ НА ВОДІ

Даріуш В. СКАЛЬСЬКІ — 2024-12-26

Дана робота складається з двох частин, перша з яких містить теоретичні відомості з управління та рятування на воді, а друга – методичні. У першій частині автори описали рятування на воді, подають історію рятування, також можна прочитати, як розвивалося рятування протягом багатьох років, а також заглибитися в концепцію порятунку потопаючих. Наступний елемент починається з розширення концепції управління та розбивається на управління рятуванням на воді, команду рятувальників, а також дуже важливий розподіл обладнання, збирається інформація про функціонування в прибережній смузі, описується Західнопоморська та Поморська WOPR, яка безпосередньо стосується прибережної смуги.
У передостанньому розділі розповідається про специфікацію роботи та управління командою у внутрішній країні та представляє діяльність Хойницького та Косцежинського WOPR. Останній елемент, який містить теорія, представляє опис випадків утоплення.
Друга частина роботи є методологічним, у ньому представлена мета та висунуті гіпотези дослідження. Він також містить результати досліджень, аналіз і зроблені з них висновки.
Метою дослідження, яке проводилося під час створення цієї роботи, було перевірити, що люди думають про рятування на воді, її управління та які рішення вони приймають для забезпечення безпеки себе та своїх близьких. Дослідження мало на меті поінформувати респондентів про те, в якому напрямку рухається їхня поведінка та думки щодо водойм. Опитування було анонімним, його заповнювали випадкові люди, які висловили таке бажання. У дослідженні взяли участь 80 осіб, 40 жінок і 40 чоловіків. Респонденти були різними за статтю та віком. Завдяки отриманим результатам можна покращити рятувальні роботи на воді в Польщі та поширити базові знання про безпеку води та загрози.

АНАЛІЗ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ РОЗВИТКУ ОЛІМПІЙСЬКОГО ТА ПРОФЕСІЙНОГО СПОРТУ

Євген ПАВЛЮК — 2024-12-26

Актуальність теми зумовлена значимістю дослідження тенденцій та особливостей функціонування сфери спорту в сучасному світі. Спорт змінює ключову роль у соціальному, культурному та економічному розвитку суспільства, сприяння популяризації здорового способу життя, об'єднанню націй і встановленню міжнародного діалогу. Недостатня теоретична та емпірична розробленість питань про закономірності розвитку олімпійського та професійного спорту обмежує можливість прогнозування їх подальшого прогресу, формування ефективних управлінських рішень та стратегій на глобальному й національному рівнях. Виникає потреба в комплексному аналізі, який враховує специфіку олімпійського спорту як соціокультурного феномену та професійного спорту як економічного і розважального сектору. Метою статті є дослідження основних тенденцій та факторів впливу на спорт у глобальному контексті, аналіз етичних та правових аспектів взаємодії між олімпійським і професійним спортом. Етапи розвитку сучасного олімпійського руху демонструють постійний прогрес у його організаційних, культурних та соціальних аспектах. Кожен етап відображає відповідь на глобальні виклики свого часу, зокрема політичні, економічні та соціальні трансформації, що забезпечує адаптацію олімпізму до змін у світовій спільноті. Серед факторів, які сьогодні негативно впливають на розвиток професійного спорту, слід відзначити корупційні аспекти професійної спортивної діяльності», що в контексті аналізу призводить до такого висновку як розвиток і ефективність професійного спорту залежить від взаємодії зовнішніх і внутрішніх факторів, включаючи глобалізацію, економічні й соціальні тенденції, технологічні трансформації, демографічні особливості та конкурентну динаміку спортивних організацій. Водночас ключовою перешкодою для прогресу є корупція, яка негативно впливає на розвиток професійного спорту. Розвиток олімпійського та професійного спорту значною мірою визначається глобалізацією, економічними та соціальними змінами, технологічними інноваціями, демографічними особливостями й конкурентною динамікою. Водночас боротьба з корупцією та вдосконалення антидопінгових програм, особливо в Україні, залишаються ключовими завданнями для забезпечення прогресу в спортивній сфері.

УДОСКОНАЛЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ДІВЧАТОК 7-9 РОКІВ ЗАСОБАМИ ПЛАВАННЯ

Алла СУЛИМА — 2024-12-26

Згідно статистичних даних в нашій країні нажаль невпинно зростає кількість дітей із низьким рівнем фізичної підготовленості, що більшість вчених пов’язують з малорухливим способом життя, що є причиною того, що діти більшість часу проводять в статичному сидячому положенні під час навчання, підготовки домашніх завдань, майже не відвідують спортивні секції, а надають перевагу іграм на комп’ютері або телефоні, мало перебувають на свіжому повітрі. Отже, головним завданням є підвищення рівня рухової активності, що, у свою чергу, сприятиме підвищенню рівня фізичної підготовленості. Серед таких засобів варто виділити плавання, що забезпечує перерозподіл м’язового напруження, створює міцний м’язовий корсет тощо. Тому мета дослідження полягала у вивченні впливу занять плаванням на фізичну підготовлені дівчаток молодшого шкільного віку. У ході дослідження нами застосовувалися наступні методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури з теми дослідження та вивчення впливу занять плаванням на фізичну підготовленість дівчаток 7-9 років. У ході формувального дослідження встановлено, що 16-тижневі заняття плаванням сприяють вірогідному покращенню динамічної силової витривалості м’язів плечового поясу за результатами тестів «згинання і розгинання рук в упорі лежачи», «підтягування на перекладині у висі лежачи», динамічної силової витривалості м’язів живота і розгиначів тазостегнового суглобу, а також гнучкості в дівчаток 7-9 років. Результати виконання тесту «нахил тулуба вперед з положення сидячи» через 16 тижнів покращився у всіх досліджуваних дівчаток. Проте у дівчаток, незалежно від віку, не зареєстровано вірогідних покращень середніх значень швидкості, спритності, а також вибухової сили. У дівчаток 7-9 років, які брали участь у нашому дослідженні, встановлено вірогідне покращення результату виконання кистьової динамометрії правою рукою.

ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ОСІБ СЕРЕДНЬОГО ВІКУ З КОКСАРТРОЗОМ НА АМБУЛАТОРНОМУ ЕТАПІ РЕАБІЛІТАЦІЇ

Анна ЛІПІНА — 2024-12-26

Фізична терапія відіграє ключову роль у зменшенні симптомів коксартрозу та поліпшенні функціонального стану пацієнтів. Амбулаторний етап реабілітації є критичним, оскільки саме в цей період пацієнти часто залишаються без належного супроводу, що може призводити до неефективного відновлення. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати особливості фізичної терапії осіб середнього віку з коксартрозом на амбулаторному етапі реабілітації. В роботі були застосовані методи теоретичного рівня дослідження: аналіз, порівняння, індукція, дедукція, систематизація та узагальнення науково-методичної літератури. Фізична терапія є важливою складовою частиною реабілітаційного процесу для осіб середнього віку з коксартрозом, оскільки вона сприяє зменшенню болю, покращенню функціональної активності суглобів та підвищенню загальної якості життя пацієнтів. Правильно підібрані фізичні вправи, спрямовані на зміцнення м'язів навколо кульшового суглоба, збільшення амплітуди руху суглоба, дозволяють знижувати навантаження на суглоб та покращувати його функцію. Врахування вікових особливостей та індивідуальних потреб пацієнтів середнього віку є важливим аспектом успішної реабілітації. Індивідуально підібрані програми фізичної терапії, що включають вправи для покращення стабільності суглобів, підвищення гнучкості та зміцнення м'язів, дозволяють ефективно справлятися з симптомами коксартрозу та знижувати ризик прогресування захворювання. Спеціально підібрані програми вправ, що включають низькоінтенсивні навантаження, дозволяють знижувати біль і запобігати виникненню ускладнень, таких як м'язова атрофія та обмеження рухливості суглоба. Таким чином, ефективна реабілітація осіб середнього віку з коксартрозом вимагає глибокого розуміння специфіки порушень, індивідуальних особливостей пацієнтів та використання інноваційних методик для забезпечення повноцінного відновлення фізичного та емоційного здоров'я.

СОМАТИЧНІ ЗАНЯТТЯ ЯК ЗАСІБ ПОКРАЩЕННЯ ПСИХОФІЗИЧНОГО СТАНУ СТУДЕНТІВ: МОНІТОРИНГ ШОСТОГО ДОМЕНУ MAIA-2ukr

Інна ГОЛОВАЧ — 2024-12-26

Матеріали, висвітлені у цій статті є продовженням дослідження психофізичного стану здобувачів вищої освіти 1 курсу. The Multidimensional Assessment of Interoceptive Awareness — це опитувальник з 8 шкал, який використовують провідні фахівці у країнах світу для вивчення інтероцептивного усвідомлення різних груп населення. Американський вчений, доктор філософії Томас Ханна провів перші дослідження соматичного інтероцептивного усвідомлення в США у другій половині 20 століття.

Було визначено, що після проведення серії соматичних уроків, учасники відмічали покращення фізичного та психічного стану, зменшення больових відчутів у м'язах та суглобах, при чому амплітуда рухів була мінімальна. Завдяки постійному усвідомленню змін у тілі напрацьовувалася навичка концентрації уваги та утримання свого емоційного баланса і самоконтролю [ 1,2,3].

У нашій країні більшість людей знаходяться у постійному стресі останні чотири роки. У нашому випадку, розуміння ситуації та утримання емоційного балансу сприяє зменшенню стресу, формує позитивний фон та сприяє відновленню тому, що основним методом оцінювання є самозвіт. Всі ці навички необхідні всім людям, зокрема і нашим студентам - майбутнім вчителям фізичної культури, тренерам, інструкторам [4,5].

У нашому досліджені брали участь 50 людей, це юнаки та дівчата віком 17 - 19 років, здобувачі вищої освіти першого курсу Факультету здоров’я, фізичного виховання і спорту КУБГ. У попередніх наших публікаціях були оприлюднені дані таких шкал: «Noticing» (навичка помічати), «Not-Distracting» (навичка не відволікатися), «Not-Worrying» (навичка не турбуватися), «Attention Regulation» (навичка регулювати увагу), «Emotional Awareness» (навичка усвідомлювати емоції). Отже, наступна шкала називається «Self-Regulation» (навичка саморегулювання), за версією MAIA-2 (2022 р).

Мета дослідження — оцінити «навичку саморегулювання» (шостий домен інтероцептивного усвідомлення Self-Regulation) здобувачів вищої освіти першого курсу Факультету здоров'я, фізичного виховання і спорту.

Матеріали та методи. У статті було використані наступні загальноприйняті методи: аналіз науково-методичної літератури та інтернет-джерел, соціологічний метод (опитування MAIA-2ukr, шостий домен «6 Self-Regulation (навичка саморегулювання): здатність регулювати дистрес шляхом уваги до відчуттів тіла», методи математичної статистики. Рівень інтероцептивного усвідомлення здобувачів вищої освіти було проаналізовано за допомогою адаптованої української версії опитувальника Multidimensional Assessment of Interoceptive Awareness (MAIA-2ukr, https://www.researchgate.net/publication/371450735_MAIA-2_UKR_Original_20220824pdf).

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ З ОСЛАБЛЕНИМ ЗДОРОВ’ЯМ

Тетяна СТЕЦЮК — 2024-12-26

У статті висвітлено проблема ролі фізичного виховання у формуванні культури здоров’я студентів закладів вищої освіти.

Одним із перспективних напрямів оптимізації фізичного виховання зі студентами спеціальних медичних груп є раціональне використання спеціальних засобів та методів спрямованих на набуття знань умінь та навичок до виконання рухових дій та розвитку рухових якостей з метою зміцнення їх здоров’я, підвищення рівня фізичного розвитку та фізичної підготовленості.

Популярність серед молоді та значна ефективність впливу на організм гри бадмінтон визначили занесення цього виду рухової активності в систему фізичного виховання студентів закладів вищої освіти, а можливість варіативного навантаження дозволяє використовувати його як реабілітаційний засіб не тільки в групах загальної фізичної підготовки, але й у спеціальних медичних групах.

Таким чином, результати наукових досліджень, проведене анкетування дозволяють вважати, що освітній і оздоровчий потенціал занять бадмінтоном є вагомим чинником оптимізації системи фізкультурно-оздоровчої роботи зі студентами закладів вищої освіти. Він обумовлюється: по-перше, тим, що саме заняття бадмінтоном сприяють формуванню позитивної мотивації до систематичних занять руховою активністю і спортом, формують навички здорового способу життя та активну життєву позицію. Освітній та фізкультурно- оздоровчий потенціал занять бадмінтоном розглядається в тому, що структура його рухових дій базується на природних рухах людини (біг, стрибки, нахили, зміна напрямків рухів тощо), у прояві психофізичних здібностей, а також доцільності його використання незначними фінансовими витратами у фізкультурно-оздоровчій діяльності зі студентською молоддю.

АКВАТЕРАПІЯ ЯК ЗАСІБ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

Наталія ЦИГАНОВСЬКА — 2024-12-26

Рухова активність є невід'ємною частиною повсякденного життя кожної людини. Правильно підібрана та систематично культивована, вонасприяє розвитку організму і збереженню здоров'я. Рух відповідає за розвиток м'язів, правильний ріст і форму кісток, підтримку і регулювання ваги тіла, а також підвищення фізичної форми і витривалості. Крім того, зміцнює нервову систему і підвищує якість розумової праці, що сприяє активізації соціального розвитку як працездатних, так і неповносправних осіб.
В даний час у світі створюється все більше і більше нових форм фізичної активності, але фізичні навантаження, які відбуваються у водному середовищі, користуються незмінною популярністю. Вони ефективно стимулюють фізичні вправи завдяки відсутності вікових обмежень і ряду переваг для здоров'я. Крім того, рух у воді є менш травматичним порівняно з іншими видами діяльності завдяки знімаючому стресу ефекту плавучості води. Тоді тіло людини розслабляється і дозволяє розслабити навантаження на суглоби протягом 45 хвилин вправ у воді, що еквівалентно 10 хвилинам вправ на суші. Таке заняття підійде всім, незалежно від статури та рівня навичок плавання. Ось чому все більше і більше басейнів також пропонують заняття, присвячені вагітним жінкам і немовлятам (aqua babies). Серед інших популярних видів діяльності – аквазумба та заняття для дорослих.

ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО СТАВЛЕННЯ ШКОЛЯРІВ СТАРШИХ КЛАСІВ ДО ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ

Ірина СОБКО — 2024-12-26

Програма фізичного виховання школярів передбачає різні форми організації занять, спрямовані на компенсацію дефіциту рухової активності, який виникає в умовах інтенсивного загальноосвітнього процесу. Мета дослідження розробити та перевірити ефективність методів і засобів формування позитивного ставлення школярів старших класів до занять фізичною культурою. Учасники: Учасники - учні 11 класу у кількості 26 чоловік (14 дівчат, 12 хлопців) Комунального закладу "Харківський ліцей № 169 Харківської міської ради". Експеримент тривав 9 тижнів з березня по травень 2024. На початку та в кінці експерименту було проведено анкетування в інтерактивній формі за допомогою гугл форми. Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення наукової літератури, метод анкетування, методи математичної статистики: результати анкети були порівняні за допомогою таблиць сполучності. Результати: впроваджено експериментальну програму, що поєднує звичайні уроки з фізичної культури з різними заходами, з метою зацікавлення та залучення школярів до рухової активності. Один з 3 уроків фізичної культури досліджуваної групи приділявся проведенню заходу, а саме челендж «10 тисяч кроків», «TikTok Sport челендж», лекції про здоровий спосіб життя та олімпійську Україну, онлайн Прес-конференція з видатними спортсменами, онлайн-конференції «Мій улюблений спорт», «День самоврядування». Виявлено, що результати позитивних відповідей на питання анкети мають достовірно вищий показник після проведення експерименту (p<0,05; p<0,01). Показано ефективність використання комплексу онлайн та офлайн заходів, що сприяло підвищенню зацікавленості учнів у заняттях, розвитку їхньої мотивації до фізичної активності, розширенню знань про здоровий спосіб життя, формуванню позитивного емоційного ставлення до спорту, а також покращенню фізичної підготовки й соціальних навичок.

СПЕЦИФІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СПОРТИВНОМУ ТАНЦІ

Андрій ДЯЧЕНКО — 2024-12-26

Сучасні вимоги до реалізації змагальної діяльності передбачають формування певних функціональних структур, які забезпечують високий рівень працездатності і умови демонстрації специфічної майстерності спортсменів-танцюристів. Протягом змагальної діяльності показники споживання кисню, виділення вуглекислоти і легеневої вентиляції змінюються відповідно до вимог компонентів функціонального забезпечення спеціальної працездатності. А саме: швидкої кінетики: Т₅₀ (VO₂, СО₂, V_E): партнери – 28,9±2,9; 28,9±2,9; 26,5±3,2 & партнерки – 29,3±4,3; 27,6±4,0; 28,0±4,3: стійкого стану VO₂ max (SF – півфінал), V_E/CO₂, La VO₂ max (період відновлення SF – F); партнери: 52,8±2,1 ml·min^-1·kg^-1; 38,7±0,8 //у. о.; партнерки: 9,9±0,8 mmol·l^-1 & партнерки: 47,9±2,1ml·min^-1·kg^-1; 29,3±0,8 у. о.; партнерки 8,9±0,3 mmol·l^-1; сталого розвитку функцій в умовах компенсації втоми (F – фінал) – VO₂ max F, V_E/CO₂, La max (період відновлення F); партнери: 53,8±2,8 ml·min^-1·kg^-1; 39,7±1,2 у. о.; 13,4±1,2 mmol·l^-1 & партнерки: 49,0±2,3 ml·min^-1·kg^-1; 32,9±0,9 у. о.; 11,8±0,4 mmol·l^-1. У партнерів спостерігається збалансований тип аеробного і анаеробного енергозабезпечення. У партнерок функціональні можливості характеризуються домінуючим впливом анаеробного гліколізу і реакції дихальної компенсації метаболічного ацидозу.

СТРУКТУРА ПІДГОТОВКИ ТРЕНЕРА-ВИКЛАДАЧА З КАНУПОЛО В СИСТЕМІ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ

Олексій ЛОМАКА — 2024-12-26

У статті досліджено структуру підготовки тренерів-викладачів з кануполо в системі неперервної освіти Великої Британії. На основі аналізу діяльності British Canoeing розкрито організаційну побудову навчального процесу, що поєднує технічну, тактичну, фізіологічну та психологічну підготовку тренерів. Досліджено компонентну структуру та зміст програм підготовки на різних кваліфікаційних рівнях, визначено критерії оцінювання професійних компетентностей тренерів. Особливу увагу приділено структурним елементам організації навчання, включаючи співвідношення теоретичної та практичної підготовки, методи оцінювання, та використання сучасних технологій навчання. На основі аналізу результативності структурних компонентів підготовки визначено ключові фактори їх ефективності та сформульовано рекомендації щодо впровадження британського досвіду в структуру підготовки тренерів з кануполо в Україні з урахуванням національних особливостей розвитку цього виду спорту та наявної спортивно-педагогічної інфраструктури.

РОЗВИТОК КООРДИНАЦІЇ У КУРСАНТІВ МЕТОДАМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Роман КОВАЛЬЧУК — 2024-12-26

Фізична підготовка є невід'ємною складовою навчання курсантів, яка забезпечує ефективність їхньої майбутньої професійної діяльності. Серед основних фізичних якостей, необхідних для виконання завдань в умовах підвищеного фізичного та психологічного навантаження, особливе місце посідають координаційні здібності. Вправи, спрямовані на утримання рівноваги, швидкість виконання дій та подолання перешкод, можуть суттєво підвищити здатність прикордонників ефективно реагувати на загрозливі ситуації. Вони відіграють вирішальну роль у швидкому прийнятті рішень, точності дій та ефективному використанні фізичного потенціалу. Відомо, що координаційна підготовка досі залишається слабо розробленим розділом теорії та методики фізичного виховання у зв'язку з багатокомпонентністю та складністю цього напряму.

У статті розглядаються методи розвитку координації у курсантів, а також аналізується їх вплив на професійне становлення майбутніх прикордонників. Досліджується значення розвитку координаційних здібностей у процесі фізичної підготовки курсантів. Визначено роль координації у підвищенні ефективності виконання службових завдань, зокрема в умовах високого навантаження. Описано сучасні підходи та методики, які сприяють вдосконаленню координації. Результати дослідження вказують на тісний зв'язок між рівнем координаційних здібностей курсантів і їхньою готовністю до виконання професійних обов’язків.

РЯТУВАЛЬНИЙ ПІДРОЗДІЛ ЯК ПРИКЛАД УПРАВЛІННЯ СУБ’ЄКТОМ РЯТУВАННЯ НА ВОДІ

Даріуш В. СКАЛЬСЬКІ — 2024-12-26

Керівництво підрозділами, відповідальними за рятування на воді, є надзвичайно важливим у контексті безпеки людей, які перебувають на акваторіях. Метою об’єднань, відповідальних за рятування на воді, є, серед іншого, надання допомоги людям, які перебувають у небезпечному для життя стані, потрапили в аварію або ризикують втратити здоров’я чи життя у водоймах та за їх межами. Крім того, організації, відповідальні за рятування на воді, проводять профілактичні заходи, спрямовані на підвищення обізнаності щодо безпечного відпочинку на воді та обережності під час занять водними видами спорту. Тема роботи заснована на менеджменті в рятуванні на воді на прикладі Мазурської волонтерської рятувальної служби (МВРС). Метою роботи є проаналізувати структуру організації та розглянути спосіб функціонування та управління МВРС та проаналізувати вплив цих факторів на безпеку акваторій, які патрулює Мазурська волонтерська рятувальна служба. МВРС діє на підставі згоди міністра внутрішніх справ та адміністрації, яка також є органом, що контролює діяльність Мазурської волонтерської служби швидкої допомоги, та є спеціалізованим фізкультурним товариством.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОГРАМИ ЗАНЯТЬ З РОЗВИТКУ КООРДИНАЦІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ВОЛЕЙБОЛІСТОК НА ЕТАПІ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Віталій КОВЦУН — 2024-12-26

Напрямок пошуку ефективних засобів тренування пов’язаний з аналізом змагальної діяльності волейболістів, що полягає у вирішенні координаційно складних рухових завдань в умовах, що постійно змінюються при жорсткому дефіциті часу. Широкий діапазон факторів, від яких залежить успішність ігрової діяльності, зумовлює особливу важливість удосконалення механізмів адаптації й перебудови моторики спортсмена відповідно до вимог ігрової ситуації. Мета: встановити ефективність програми занять з розвитку координаційних здібностей волейболісток на етапі спеціалізованої базової підготовки. Методи: теоретичний аналіз та узагальнення даних науково і методичної літератури, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Дослідження проводилися на базі Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського та ВК «Львів'янка-ЛДУФК-СКІФ». Здійснено контроль показників фізичної й координаційної підготовки волейболісток та аналіз змагальної діяльності за розробленими протоколами. В процесі дослідження наявний достовірний приріст здатності до статичної рівноваги на рівні (p<0,05) встановлено як в експериментальній, так і в контрольній групі. На противагу цьому показники здатностей до перебудови й пристосування рухових дій у волейболісток експериментальної групи за час експерименту достовірно зросли (p<0,05), тоді як у контрольній групі суттєвих змін не виявлено (p>0,05). Застосування педагогічної технології координаційної підготовки сприяло вищому темпу приросту рівня розвитку більшості показників спеціальної підготовленості у волейболісток експериментальної групи. Достовірне покращення спеціальної підготовленості (p<0,05) виявлено практично за всіма показниками в обох групах. Побудова тренування волейболісток на етапі спеціалізованої базової підготовки з переважаючою направленістю на розвиток координаційних здібностей дозволяє покращити ряд показників, що досліджувалися, вибраних як критерій координаційної підготовленості. Однак, ступінь реакції на цілеспрямований педагогічний вплив виявилася різною. Найбільш динамічними є наступні показники координаційних здібностей: точність керування просторово-часовими й динамічними параметрами рухів, швидкість складної реакції в умовах вибору, показник спеціальних координаційних здібностей. Дещо менших змін під дією експериментальної тренувальної програми зазнали показники просторової орієнтації, вестибулярної стійкості, загального рухового досвіду.

ВПЛИВ ПРОГРАМ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ НА СПОРТСМЕНІВ В УКРАЇНІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МЕТОДІВ ПІДГОТОВКИ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ

Максим ГУТІКОВ — 2024-12-26

У сучасному світі, що швидко змінюється, ефективність програм професійного навчання та тренувальних методик є критично важливою для забезпечення конкурентоспроможності фахівців на ринку праці та досягнення високих результатів у спорті (Саєнко; Хотінь, Волошин). У статті розглядаються ключові аспекти розвитку професійної підготовки та спортивних тренувань в Україні, аналізуються сучасні тенденції та виклики, а також пропонуються шляхи подальшого вдосконалення цих сфер. Новизна дослідження полягає у комплексному аналізі взаємозв'язку між програмами професійної підготовки, спортивними тренувальними методиками та розвитком спортсменів в Україні, враховуючи її прагнення до європейської інтеграції та виклики, пов'язані з військовою агресією.

Ключові компоненти програм професійної підготовки в Україні є багатогранними та розроблені таким чином, щоб адаптуватися до мінливих потреб її робочої сили та економіки (Волков). Центральне місце в цих програмах займає реалізація державної політики зайнятості, яка спрямована на наповнення ринку праці кваліфікованими та конкурентоспроможними працівниками, забезпечення робочої сили потребам економіки країни (Бетс та ін.). Це досягається шляхом розроблення типових навчальних планів і програм, які не лише встановлюють національний компонент професійно-технічної освіти, а й враховують основні завдання професійної підготовки, тим самим узгоджуючи зміст освіти з соціально-економічними вимогами (Гнидюк). Крім того, ці програми розраховані на широку цільову аудиторію, включно з державними службовцями та посадовими особами місцевого самоврядування, забезпечуючи доступність та актуальність професійного навчання для широкого кола секторів. Зосереджуючись на здобутті та вдосконаленні професійних знань, умінь і навичок, програми професійної підготовки в Україні спрямовані на забезпечення того, щоб люди були добре підготовлені до відповідної професійної діяльності, підкреслюючи важливість добре структурованого та комплексного підходу до професійної освіти.

У статті використано комплексний підхід, що включає аналіз державної політики зайнятості, вивчення традиційних та сучасних методів навчання, порівняльний аналіз різних методик тренувань, а також вивчення кейсів українських спортсменів.

Дослідження виявило, що українські програми професійної підготовки активно адаптуються до міжнародних стандартів та потреб ринку праці (Хотінь). Сучасні тренувальні методики, такі як індивідуальні програми та екстенсивно-інтервальний метод, успішно інтегруються в українську спортивну підготовку, сприяючи підвищенню результативності спортсменів (Наказ МВС № 427). Технологічний прогрес відіграє важливу роль у вдосконаленні методів тренувань та аналізу результатів (Наказ Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту № 4090). Психологічні фактори також мають значний вплив на ефективність тренувальних програм (Ковальчук та ін.; Мельніков та ін.). Військова агресія Росії проти України створює додаткові виклики для спортсменів та системи спортивної підготовки, змушуючи адаптуватися до нових реалій (Хотінь).

Українські програми професійного навчання та тренувальні методики демонструють позитивну динаміку розвитку, адаптуючись до сучасних вимог та тенденцій. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на вивчення довгострокового впливу інтегрованих підходів до навчання та тренувань на спортивні досягнення та професійний розвиток в Україні.

ЖОНГЛЮВАННЯ ЯК ЗАСІБ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Ірина ДЕГТЯРЬОВА — 2024-12-26

Під час дистанційного навчання все частіше стає питання підбору засобів самостійних занять з фізичного виховання для студентів закладів вищої освіти. Жонглювання це найпростіший засіб фізичної активності, не потребуючий спеціального приміщення або великих фінансових витрат на атрибути. Поєднання фізичного розвитку із задоволенням – один з найважливіших принципів мотивації молоді до занять.

Метою роботи було стимулювати студентів до фізичної активності засобами жонглювання. За певний період часу вони мали отримати певні знання, вміння та навички жонглювання м’ячами, за бажанням збільшуючи їх кількість.

Будь які види спорту чи фітнес-активності різною мірою тренують силу м’язів та їхню витривалість, рухливість суглобів і гнучкість, серцево-судинну та дихальну системи. Але є низка здібностей, які за всієї різноманітності підходів розвиваються недостатньо, або не тренуються зовсім. Це такі функції, як чутливість долонь, скоординованість у роботі пальців, концентрація на внутрішніх відчуттях, розфокусування уваги й уміння її швидко перемикати, одночасне сприйняття кількох об’єктів і вміння відчувати навколишній простір.

Для підвищення ефективності навчального процесу з фізичного виховання та формування у студентів цілеспрямованості, культури здорового способу життя, заняття жонглюванням рекомендовано включати у робочі програми викладачами закладів вищої освіти.

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИСТУПІВ ЗБІРНОЇ КОМАНДИ ФРАНЦІЇ НА ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГРАХ 2024 З ДЗЮДО

Наталя БОЙЧЕНКО — 2024-12-26

В статті здійснено аналіз результатів виступів збірної команди Франції з дзюдо Олімпійських іграх 2024. Для досягнення мети у дослідженні використовувалися наступні методи: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури; аналіз протоколів сутичок Олімпійських ігор 2024 з дзюдо. Вихідні дані виступів взяті з офіційного сайту міжнародної федерації дзюдо «International Judo Federation» (https://www.ijf.org/competition/2653). Встановлено, що на Олімпійських іграх з дзюдо прийняли участь спортсмени з 5 континентів та 122 країн, загальна кількість учасників – 378, з них 192 чоловіки та 186 жінки. Аналіз результатів виступів збірної команди Франції на Олімпійських іграх з дзюдо протягом 40 років показав, що представники Франції досить тривалий час входять у трійку лідерів. Результати виступів збірної команди Франції на Олімпійських іграх 2024 з дзюдо показали, що із 7 вагових категорій у чоловіків – 4 дзюдоїсти (57 %) стали призерами змагань: Mkheidze Luka (- 60 кг; 2 м), Gaba Joan-Benjamin (- 73 кг; 2 м), Ngayap Hambou Maxime-Gael (- 90 кг; 3 м) та Riner Teddy (+ 100 кг; 1 м). 1 спортсмен зупинився на 5 місці (- 66 кг; Khyar Walide). У жінок серед 7 вагових категорій – 5 спортсменок (72 %) стали призерками змагань (Boukli Shirine (- 48 кг; 3м), Buchard Amandine (- 52 кг; 3 м), Cysique SarahLeonie (- 57 кг; 3 м), Agbegnenou Clarisse (- 63 кг; 3 м), Dicko Romane (+ 78 кг; 3 м)). 1 дзюдоїстка увійшла у Топ-10 (Gahie Marie Eve (- 78 кг; 7 м)). Результати медального заліку країн-учасниць Олімпійських ігор 2024 з дзюдо показав, що переможцями змагань стала збірна команда Японії та підтвердила своє світове лідерство у дзюдо. Команда Франції увійшла у трійку лідерів, підтверджуючи свою заявку на лідерство в дзюдо. Аналіз результатів виступів збірної команди Франції на Олімпійських іграх 2024 з дзюдо підтвердив, що її представники мають потужний склад та є призерами змагань. При чому, вони також підтверджують свої результати досить тривалий час, що є заявкою на лідерство.

ІНТЕГРАЦІЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТУ ДОРОСЛИХ: ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Тетяна КАЛЮЖНА — 2024-12-26

В оглядовій статті особлива увага приділена розвитку цифрової компетентності науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти для забезпечення успішної інтеграції цифрових технологій в освітній процес. Розглянуто основні тенденції та виклики, які супроводжують впровадження цифрових технологій в освіту дорослих. Наголошено на важливості використання викладачами закладів вищої освіти цифрових технологій, на стрімкому розвитку інформаційних технологій, який впливає на освітній процес закладів вищої освіти, а цифрова компетентність науково-педагогічних працівників є необхідною складовою їх професійної діяльності. Проаналізовано використання цифрових технологій науково-педагогічними працівниками закладів вищої освіти за останні п’ять років. Висвітлено вплив стрімкого розвитку інформаційних технологій на освітній процес, доведено, що цифрова компетентність науково-педагогічних працівників є необхідною складовою їх професійної діяльності, відіграє величезну роль у сучасній освіті та полягає у таких аспектах як забезпечення доступу до інформації, розвиток нових методів навчання, підвищення якості навчання, підготовка до майбутньої кар’єри. Доведено, що сьогодні в освіті дорослих без володіння цифровою компетентністю викладач і слухач не зможуть досягти очікуваної ефективності своєї діяльності, зокрема розуміння сутності завдань і розв’язуваних проблем; набуття досвіду у своїй сфері; вміння обирати засоби й способи діяльності, адекватні конкретним обставинам місця та часу; відчуття відповідальності за отримані результати; здатності вчитися на помилках і вносити корективи в процес досягнення мети; стійкості до стресів та невдач, їх прогнозування й уникнення в роботі та побуті.

РЕАБІЛІТАЦІЯ ЛЮДЕЙ З РОЗУМОВОЮ ВІДСТАЛІСТЮ ШЛЯХОМ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ У ВОДІ

Наталія ЦИГАНОВСЬКА — 2024-12-26

Люди з інтелектуальними вадами сприймаються як одна з найбільш ізольованих соціальних груп. Це пов'язано з тим, що їх зовнішній вигляд і поведінка можуть відрізнятися від загальноприйнятих норм. В основному це залежить від ступеня інвалідності, яка визначає розумові здібності. Одне з найбільш новаторських визначень спеціальної освіти було створено Марією Гжегожевською, яка першою включила динамічне розуміння інвалідності як риси, яка не перешкоджає повністю розвитку в будь-якій сфері життя. Вона побачила в людей з обмеженими можливостями потенціал, який, завдяки відповідним умовам реабілітації, дозволяє максимально реалізувати свій потенціал. Реабілітаційні заняття мають навчально-оздоровчий характер і використовуються в різних формах. Як відомо, будь-яка фізична активність позитивно впливає на здоров’я та якість життя як людей працездатного віку, так і людей з обмеженими можливостями. Тому з роками фізична активність все частіше використовується як один із засобів реабілітації. Безсумнівною перевагою застосування реабілітації у формі фізичних навантажень є їх різноманітність, що дозволяє адаптувати заняття як до ступеня інвалідності, так і до індивідуальних уподобань. Специфічною формою, яка відносно рідко зустрічається у людей з розумовою недостатністю, є фізична активність у воді. Діяльність у водному середовищі може здійснюватися різними способами, завдяки чому терапія, окрім користі для здоров’я, також розвиває самовпевненість, навички міжособистісного спілкування та незалежність. Їх також можна легко модифікувати, що дозволяє найкраще адаптувати їх до вподобань учасників. Рухова активність у воді відкриває багато можливостей для форм і методів роботи з людьми з інтелектуальною недостатністю, тому в даному дослідженні аналізується її використання в реабілітації. Охарактеризовано інтелектуальну недостатність та її класифікацію, а також велике значення реабілітації. Також описано, що таке рухова активність у воді, види терапії та важливі фактори, що впливають на проведення занять. Було враховано переваги для опікунів та учасників водних розваг, а також обговорено результати досліджень, проведених на людях з інтелектуальною недостатністю.

СПОРТИВНІ ІГРИ ЯК ЗАСІБ ВДОСКОНАЛЕННЯ КООРДИНАЦІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ БАДМІНТОНІСТІВ ІЗ ВАДАМИ СЛУХУ

Владислав СТЕРІН — 2024-12-26

Розвиток координаційних здібностей є фундаментальним аспектом у підготовці бадмінтоністів з вадами слуху, що визначає їхню здатність адаптуватися до швидкозмінних ігрових ситуацій та виконувати техніко-тактичні прийоми на високому рівні. Метою дослідження є розробка та експериментальне обґрунтування методики розвитку координаційних здібностей бадмінтоністів з вадами слуху шляхом використання комплексів вправ зі спортивних ігор. Учасники: бадмінтоністи з порушеннями слуху (n=14) віком 19-22 років національної збірної України. Експеримент проходив протягом періоду січень 2024 – березень 2024 року, На початку та в кінці експерименту було проведено тестування координаційних здібностей бадмінтоністів з порушеннями слуху. Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури; методи тестування фізичних здібностей; математико статистичні методи, логічні методи. Результати: розроблено експериментальна методика, для розвитку координаційних здібностей бадмінтоністів за допомогою спортивних ігор таких як баскетбол та футбол, яка включала в себе поєднання 6-ти різноманітних тренувальних комплексів, а також ігрову практику з даних видів спорту. Виявлено в експериментальній групі достовірно підвищились результати 7 тестів: проба Ромберга, стрибки зі скакалкою за 1 хв. та стрибки до помилки, тест на швидкісну реакцію і координацію, тест на швидкість реакцію, відбивання волану від стіни (p<0,05, p<0,01). В контрольній групі підтвердилось статистично значуще покращення показників лише у 3 тестах. Встановлено, що застосування методики виявило значний позитивний вплив на рівень розвитку координаційних здібностей бадмінтоністів з вадами слуху. Завдяки поєднанню вправ з різних видів спорту було досягнуто всебічного розвитку ключових якостей, необхідних у бадмінтоні, таких як спритність та координація.

ЗАСТОСУВАННЯ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ У ВІДНОВЛЕННІ ФУНКЦІЙ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ПІСЛЯ ВОГНЕПАЛЬНИХ ПОРАНЕНЬ ПЛЕЧА

Тетяна ОДИНЕЦЬ — 2024-12-26

Тривалі військові дії в Україні створюють серйозні виклики для медичної системи. Використання сучасних видів озброєння спричиняє значну тяжкість вогнепальних ушкоджень, зокрема кінцівок, що ускладнює процес надання медичної допомоги з метою максимально швидкого відновлення анатомічної цілісності та функціональних можливостей. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати особливості фізичної терапії військовослужбовців у відновленні функцій верхньої кінцівки у військовослужбовців після вогнепальних поранень плеча. В роботі були застосовані методи теоретичного рівня дослідження: аналіз, порівняння, індукція, дедукція, систематизація та узагальнення науково-методичної літератури. Фізична терапія військовослужбовців є важливою складовою процесу відновлення після травм, зокрема вогнепальних поранень, і сприяє не тільки фізичному, але й психологічному відновленню. У ході реабілітації важливо застосовувати індивідуальний підхід до кожного пацієнта, оскільки характер пошкоджень, фізіологічний стан та потреби військовослужбовців можуть значно варіюватися. Використання терапевтичних вправ потребує активної участі пацієнта у процесі фізичної терапії, формуючи свідоме ставлення до виконання вправ і участь у коригуванні свого рухового режиму. Важливо підходити до кожного пацієнта індивідуально, враховуючи не лише тип і ступінь ушкодження, але й інші фактори, такі як вік, функціональні порушення, рівень фізичної підготовленості та психологічний стан. Таким чином, ефективна реабілітація військовослужбовців з вогнепальними травмами плеча вимагає глибокого розуміння специфіки поранень, індивідуальних особливостей постраждалих та використання інноваційних методик для забезпечення повноцінного відновлення фізичного та емоційного здоров'я.

СУЧАСНІ ВИМОГИ ДО ТРЕНЕРА-ВИКЛАДАЧА В ДИТЯЧОМУ ТА ЮНАЦЬКОМУ СПОРТІ

Євген ПАВЛЮК — 2024-12-26

У статті розглянуто сучасні підходи до професійної підготовки тренера-викладача в дитячому та юнацькому спорті в умовах стрімкого розвитку науки, технологій та змін у суспільстві. Автори акцентують увагу на ключових аспектах формування професійних компетенцій, які охоплюють педагогічні, психологічні, медико-біологічні та інноваційні складові. Визначено структуру професійної підготовки, що включає теоретичний, методологічний, практичний і рефлексивний компоненти.

Окремо підкреслено важливість формування професійно значущих якостей, таких як етичні, комунікативні, вольові, інтелектуальні та психомоторні, а також здатність до самовдосконалення і адаптації до інновацій. Наголошено на ролі іміджу фахівця, як чинника, що сприяє успіху професійної діяльності.

Розглянуто міждисциплінарний підхід у підготовці фахівців, вплив новітніх технологій, національних і культурних особливостей на зміст навчання. У статті висвітлено важливість постійного підвищення кваліфікації для забезпечення конкурентоспроможності фахівців на ринку праці.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ РЕГБІСТІВ ЗА ІГРОВИМИ АМПЛУА

Жаннета КОЗІНА — 2024-12-26

У роботі представлений порівняльний аналіз показників рівня фізичної підготовленості нападників збірної команди України U-18 з регбі та збірної команди Харківської області. Зростаюча конкуренція на вітчизняній спортивній арені висуває значні вимоги до рівня фізичної підготовленості як окремих гравців у регбі, так і команд в цілому. На сучасному етапі розвитку спортивних ігор актуальним постає питання відмінностей фізичної підготовки спортсменів залежно від їхнього ігрового амплуа. Так, суттєвим показником ефективності змагальної діяльності нападників у регбі є високий рівень їхньої фізичної підготовленості. Аналіз цих аспектів сприятиме підвищенню рівня фізичної підготовленості окремих гравців, так і команди загалом. Отже, метою статті є порівняння силових показників фізичної підготовленості нападників різної спортивної кваліфікації у регбі. Для досягнення поставленої мети було проведено педагогічне спостереження за рівнем розвитку силових здібностей нападників збірної команди України U-18 з регбі та збірної команди Харківської області. Даними для визначення рівня силової підготовленості кваліфікованих нападників двох команд слугували результати п’яти тестів, що найчастіше використовуються для оцінювання рівня фізичної підготовленості спортсменів у різновидах регбі. Порівняльний аналіз рівня фізичної підготовленості нападників засвідчив, що за усіма показниками спортсмени Слобожанщини переважали нападників збірної команди України U-18. Загалом отримані дані адекватно відображають рівень силової підготовленості нападників зазначених команд, а отже, свідчать, що застосовані силові тести прямо або опосередковано віддзеркалюють ступінь готовності нападників обох команд до змагальної діяльності.

АНАЛІЗ ПЛАВАЛЬНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ДІТЕЙ 8-9 РОКІВ

Валентина ТОДОРОВА — 2024-12-26

Застосування плавання у фізичному вихованні дітей молодшого шкільного віку є потужним оздоровчим чинником, за рахунок якого можна не тільки підвищити рівень фізичного здоров'я дітей, але й досягти бажаного ефекту в покращенні їх плавальної підготовленості за короткий проміжок часу. Мета дослідження – визначити рівень плавальної підготовленості дітей 8-9 років. В роботі були застосовані методи теоретичного рівня дослідження: аналіз, порівняння, індукція, дедукція, систематизація та узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Визначення рівня плавальної підготовленості дітей 7-9 років здійснювалося за допомогою відібраних 15 тестових завдань, які відрізнялися за складністю та послідовно виконувалися дітьми. У разі відмови дитиною або неможливості виконувати тестове завдання нараховували 0 балів; якщо дитина частково виконувала за допомогою тренера чи підтримувального засобу, то нараховувався 1 бал; якщо дитина частково виконувала, але самостійно – 2 бали; якщо дитина могла в повному обсязі самостійно виконати тестове завдання – 3 бали. Максимально можлива кількість балів, яку могла отримати дитина за тестовими завданнями становила 15 балів. За результатами проведеного тестування встановлено, що низький рівень плавальної підготовленості спостерігався у 74% хлопців (кількість набраних балів знаходилася у діапазоні від 0 до 15), середній – 24% (кількість набраних балів знаходилася у діапазоні від 16 до 30), високий – 2% (кількість набраних балів знаходилася у діапазоні від 31 до 45) випробуваних. Середній показник плавальної підготовленості хлопців становив 15,95±1,29 бала. Аналіз результатів дослідження дозволив визначити, що в дівчат середнє значення плавальної підготовленості на констатувальному етапі дорівнювало 15,82±1,22 бала і належало до низького рівня; високого рівня показника плавальної підготовленості не вдалося досягти. Отримані дані про плавальну підготовленість дітей свідчать про необхідність удосконалення та впровадження інноваційних підходів у процес навчання плавання для швидшого опанування навичками плавання, а також з метою покращення здоров’я та фізичної підготовленості дітей.
Ключові слова: плавання, підготовленість, плавці, навчання, діти 8-9 років, засоби.

КОНКРЕТНИЙ ПІДХІД ДО ПЛАВАННЯ ЯК ДО УТИЛІТАРНОЇ НАВИЧКИ

Даріуш В. СКАЛЬСЬКІ — 2024-12-26

З початку свого існування суспільству доводилося якось пристосовуватися до водного середовища, воно займає аж 71% всієї поверхні планети. У першому розділі коротко описується історія плавання від початку до останніх Олімпійських ігор. Завдяки вмінню плавати людство скористалося можливостями полювання. У давнину цінували людей, які вміли плавати. Пізніше здатність пересуватися у воді стала використовуватися для збройного бою. У середні віки плавання було повністю залишено, але період Відродження став поверненням до античності. Плавання також почали практикувати спортсмени, що призвело до конкуренції. Спочатку у відкритих водоймах, а з часом у критих басейнах. Звичайне плавання, яке ми знаємо сьогодні, почалося в другій половині 19 століття. Саме тоді почали створювати басейни та школи плавання. Нині суспільство охоче використовує водойми, будується дедалі більше закритих басейнів чи великих комплексів, так званих «аквапарки». Навчальні програми з плавання відіграють важливу роль у популяризації плавання. У наведеній нижче роботі вони поділяються на: державні програми та програми Добровільної служби порятунку на воді. Важливу роль у навчанні та популяризації плавання відіграла Добровільна служба порятунку на воді, яка запровадила плавальні картки.