Physical Culture and Sport: Scientific Perspective

СТРУКТУРА ЗМАГАЛЬНОГО РЕЗУЛЬТАТУ В ЛЕГКОАТЛЕТИЧНОМУ БАГАТОБОРСТВІ СЕРЕД ЖІНОК НА ЧЕМПІОНАТІ УКРАЇНИ УПРОДОВЖ 2020–2023 РОКІВ

2024-02-23T09:06:44+00:00

На тлі проведення досліджень у різних видах спорту, пов’язаних із з’ясуванням внеску окремих видів змагань до загального спортивного результату в багатоборства, як комплексних видах спорту, для легкоатлетичного багатоборства серед жінок таких досліджень не проводилося. Мета дослідження: з’ясувати структуру загального змагального результату спортсменок України в легкоатлетичному багатоборстві на прикладі змагань Чемпіонату України упродовж 2020–2023 років. Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення даних, аналізування документальних матеріалів (протоколи Чемпіонату України за 2020–2023 роки), методи математичної статистики. Результати. Досягнення високих результатів у легкоатлетичному багатоборстві вимагає не лише фізичної сили, але й стратегічного мислення та ретельної підготовки, вибору пріоритетних дисциплін, що стає ключовою складовою успіху провідних спортсменок. Особливо це стосується семиборства, де спортсменки повинні володіти різними навичками та здібностями для конкуренції на високому рівні. У переможниці з багатоборства 2023 року високі результати зі штовхання ядра, бігу 200м, стрибку у довжину та метання спису. Зазначені показники вказують на те, що у переможниці кращий рівень підготовленості у швидкості та в силових видах. У них є перевага, а ось відносно «провальний» вид, це біг на 800 м. Можна говорити, що спортсменці не вистачає витривалості та результативності у стрибках у висоту, зокрема спостерігався поганий прохід над планкою та проблеми з розбігом. Варто підкреслити наявність достатньо високої конкуренції з бігу на 100 м з бар’єрами, стрибках у висоту та бігу 800м. Висновок. Вивчення структури змагального результату на змаганнях Чемпіонату України з легкоатлетичного багатоборства упродовж 2020–2023 років вказало, що за останні роки перевага переможниці спостерігається у таких видах як: 100 м з бар’єрами, штовхання ядра та метання спису, біг 200м, стрибки у довжину. В середньому там набирається по 850-1002 очок. Загальний змагальний результат становив 5433 очок у 2020, 5938 очок – 2021, 5838 очок – 2022 році, 6065 очок – 2023 році відповідно. Для інших спортсменок із легкоатлетичного багатоборства рівень результатів є дещо нижчим.

МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ РУХОВИХ ІГР ДЛЯ ДІТЕЙ 8-10 РОКІВ

2024-02-23T09:49:49+00:00

В даний час все більше ставиться під сумнів ефективність та доцільність застосування існуючих методик фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Раціональна організація та застосування різноманітних засобів на уроках фізичної культури з метою зміцнення здоров'я та підвищення фізичних кондицій учнів молодших класів є актуальним завданням для практики фізичного виховання. Великі можливості для вдосконалення фізичних та функціональних можливостей дітей 8-10 річного віку, а також зміцнення їх здоров'я, закладені в уроках фізичної культури з переважним використанням рухливих ігор. У статті досліджуються особливості рухливих ігор у системі фізичного виховання дітей 8-10 річного віку. Сучасний стан фізичного виховання діте цього віку характеризується недостатньою ефективністю. Одним із визначальних завдань, що вирішуються у процесі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку у загальноосвітній школі, є забезпечення на уроках з фізичного виховання інтересу дітей до занять з використанням різноманітних рухливих ігор та вправ різної спрямованості в яких яскраво виражена роль рухів. Результати дослідження полягають в класифікації рухливих ігор на основі обліку реакції ЧСС у дітей 8-10 річного віку під час виконання ігрових дій (за зонами інтенсивності) та відповідної спрямованості на вдосконалення фізичних здібностей дітей, визначено місце та обсяг рухливих ігор і ігрових вправ у структурі уроку фізичної культури та запровадження у практику фізичного виховання школярів молодших класів, що дозволяє моделювати зміст навчальних фізкультурних занять, активізувати рухову діяльність учнів, підвищити їх інтерес до уроків фізичною культурою, а також сприяє вдосконаленню рухової підготовленості та зміцненню здоров'я дітей.

ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ РЕКРЕАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ В СТУДЕНТСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ

2024-02-23T10:12:26+00:00

Ця стаття розглядає підходи до формування рекреаційної культури в студентському середовищі та її переваги. Охарактеризовано роль рекреаційної культури в житті студентської молоді, її вплив на комплексний розвиток та благополуччя студентів. Автори акцентують увагу на важливості створення сприятливих умов для розвитку рекреаційної культури в освітніх інституціях, зокрема через забезпечення відповідної інфраструктури, організацію заходів та мотиваційну підтримку студентів.

Надано авторське визначення «рекреаційна культура» яке розглядається як інтегрована система прийнятих поведінкових моделей, набутого досвіду та форм активності, спрямованих на задоволення фізичних, духовних і соціальних потреб індивідів під час їхнього дозвілля за допомогою заходів та діяльності у сфері оздоровлення та рекреації.

У цьому дослідженні ми провели аналіз соціологічних, культурологічних, психологічних та адаптивних підходів до вивчення рекреаційної культури. Ми виявили, що ці підходи допомагають зрозуміти вплив рекреаційних активностей на благополуччя особистості, соціальні взаємодії та здоров'я, а також оцінити ефективність різних стратегій управління рекреаційними ресурсами. Висвітлено, що комплексний підхід до дослідження, який охоплює різні наукові дисципліни, є ключовим для глибшого розуміння рекреаційної культури.

Зазначено, що ключовими напрямками для формування рекреаційної культури серед студентської молоді, є: інтеграція різноманітних видів фізичної активності для залучення студентів до регулярних фізичних занять; розвиток мотивації та самостійності в виборі видів рухової активності, залучення сучасних технологій, як-от фітнес-додатки, онлайн-тренування, віртуальні спортивні змагання для молоді.

В статті також висвітлюються перспективи подальших розвідок у цьому напрямку, які включають інтеграцію технологій, міждисциплінарні дослідження, соціальну інклюзію, екологічну стійкість, глобалізацію, психологічні аспекти, економічний вплив та розвиток освітніх програм.

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’Я У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ТЕРАПІЇ ТА РЕАБІЛІТАЦІЇ

2024-02-26T11:25:11+00:00

Стаття присвячена актуальній проблемі формування культури здоров’я. В наш час, цій темі присвячено велику кількість досліджень, так як ця тема зараз стала актуальною, як ніколи. Визначено рівень сформованості культури здоров’я у майбутніх фахівців з терапії та реабілітації. На основі аналізу літературних джерел виокремлено підходи до питання здоров’язбереження майбутніми фахівцями з терапії та реабілітації. З’ясовано, що саме ці фахівці допомагають у відновленні втраченого здоров’я, а отже, мають володіти засобами й методами послідовного і безперервного реабілітаційного процесу. Наголошено, що такий процес відбувається за умови накопичення знань медико-біологічного, психолого-педагогічного та спортивно-педагогічного циклу дисциплін, які опановує майбутній фахівець з терапії та реабілітації, навчаючись у закладі вищої освіти. Саме в процесі навчання фахівець з терапії та реабілітації має навчитися не лише застосовувати набуті знання у процесі своєї трудової діяльності, але й використовувати їх у власному повсякденному житті. Обґрунтовано, що постійні стреси, криза в екології, яка набула глобального масштабу, епідемії, і врешті-решт війна стали реаліями, з якими стикається кожен сучасний український студент. Такі умови, беззаперечно, впливають на стан молодого організму. При чому не лише на фізичну складову здоров’я, але й психологічний стан і взаємини молодої людини в соціумі. На основі проведеного анкетування зі студентами, що навчаються за спеціальністю «Терапія та реабілітація», виявлено рівень сформованості культури здоров’я, ведення здорового способу життя, розуміння важливості використання технологій здоров’язбереження у життєдіяльності майбутніми фахівцями. На завершення, дано рекомендації щодо того, на що слід звернути особливу увагу для формування культури здоров’я у майбутніх фахівців з терапії та реабілітації.

ХАРАКТЕРИСТИКА ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ІНВЕНТАРЮ У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

2024-03-08T11:34:28+00:00

Сучасна освіта перебуває в постійному русі вперед, адаптуючись до змін у суспільстві та технологічному прогресі. Однією з важливих галузей, яка не залишається осторонь від цього процесу, є фізичне виховання. Це ключовий компонент розвитку особистості учня, який впливає на фізичне, емоційне та соціальне здоров'я. Сучасне фізичне виховання вимагає актуальних підходів та інноваційних засобів, які сприяють підвищенню якості навчання і розвитку фізичних навичок учнів. Один з ключових аспектів цього процесу - використання інноваційного інвентарю. Уроки фізичної культури в навчальних закладах нарівні з іншими предметами є важливим інструментом для гармонійного розвитку дитини. Через заняття спортом у дітей розвиваються навички співпраці в команді, вміння дотримуватися дисципліни, розвивається лідерський потенціал, формується толерантність та здорова конкуренція.

Дослідження полягало у теоретичному аналізі використання інноваційного обладнання на уроках фізичної культури та визначенні інтересу до його використання.

Проведення початкового анкетування підтвердило наші здогадки, що більшість респондентів мало знайомі з такими видами обладнання, як балансувальна подушка (89,5%), TRX петлі (80,2%) та jumping батут (86%). Це свідчить про те, що це обладнання може бути корисним для поліпшення фізичних здібностей дітей.

Після проведення початкового опитування ми представили інноваційне обладнання і провели майстер-клас з його використання та впливу на організм під час регулярних занять.

Завершенням даного заходу було повторне опитування, спрямоване на визначення інтересу до занять з представленим обладнанням.

Аналізуючи результати опитування, ми визначили, що 74 (86%) респонденти позитивно ставляться до впровадження цього обладнання на уроках фізичної культури, а лише 2 (2%) відповіли негативно. Тому можна зробити висновок, що діти позитивно реагують на впровадження нових інноваційних форм діяльності та обладнання. Під час проведення майстер-класу всі учасники виявили інтерес та зацікавленість до вправ з використанням описаного обладнання. На нашу думку, різноманіття занять з використанням степ-платформ, фітнес резинок, балансувальних подушок, TRX та jumping батутів може мотивувати учнів відвідувати уроки фізичної культури та займатися самостійно, а також відволікти їх від сидячого способу життя та збільшити рухову активність протягом тижня.

ЗАСТОСУВАННЯ ВПРАВ НА ГНУЧКІСТЬ У ПРОЦЕСІ ЗАНЯТЬ ХУДОЖНЬОЮ ГІМНАСТИКОЮ НА ЕТАПІ ПОЧАТКОВОЇ ПІДГОТОВКИ

2024-03-06T09:17:21+00:00

Художня гімнастика відноситься до видів спорту, де рухи оцінюються за якістю їх виконання, а завдання спортсмена - показати здатність керувати своїми рухами, проявляти вміння поєднувати їх в координаційні акти різного ступеня складності, використовуючи статичне і динамічне виконання з максимальним проявом. Юні спортсменки повинні виконувати в змагальних композиціях амплітудні елементи неодмінною умовою виконання цих елементів є наявність значної рухливості в різних суглобах. Саме тому на етапі початкової підготовки зросли вимоги до амплітуди рухів та базових навичок які не можливі без розвитку гнучкості.

В даній роботі доведено зміст вправ на гнучкість та їх спрямоване застосування у структурі навчально-тренувальних занять. Досліджено застосування вправ для розвитку гнучкості, і якісного навчання юних гімнасток на стадії початкової підготовки. Проаналізовано показники фізичної підготовленості гімнасток початкової підготовки та доведено вплив гнучкості на формування найпростіших базових навичок юних гімнастів.В ході дослідження встановлено, що на етапі початкової підготовки розвиток гнучкості для послідовного освоєння необхідно проводити в три етапи: перший етап-суглобова гімнастика для освоєння елементів «школи рухів», другий етап спеціалізована рухливість у суглобах для освоєння базових та профілюючих елементів, третій етап підтримка досягнутого рівня гнучкості для освоєння змагальних композицій.

РОЗВИТОК СПЕЦІАЛЬНОЇ КООРДИНАЦІЇ ВЕЛОСИПЕДИСТІВ ВМХ ПОЧАТКОВОГО РІВНЯ НАВЧАННЯ

2024-03-06T10:45:08+00:00

Програма розвитку спеціальних координаційних здібностей хлопчиків (10-11 років), що займаються ВМХ-гасе, на етапі початкової спортивної підготовки.

Педагогічний експеримент проводився на базі ДЮСШ «Буревісник» м. Чернівці, з спортсменами 10-11 років, які займаються BMX-rece у тренера Мельника Олександра. У експерименті брали участь 20 велосипедистів, які були розподілені рівномірно на дві групи по 10 осіб.

Ігровий метод використовується в процесі фізичного виховання велосипедистів для комплексного вдосконалення рухової діяльності у ускладнених умовах. Цим ми удосконалили навчально-тренувальну програму підготовки велосипедистів ВМХ-гасе.

Застосування ігрового методу на тренувальних заняттях юних спортсменів показало суттєві відмінності у прирості результату за показниками спеціальної координації між експериментальною та контрольною групами. За показниками спеціальної координації велосипедистів BMX контрольної групи, які займалися за традиційною програмою, приріст становив в середньому від 16% до 30 % . Натомість, приріст результату за показниками координаційні здібностей експериментальної групи зріс суттєво і становив від 27% до 93 %.

Мета дослідження: Теоретичне обґрунтування та експериментальне застосування програми розвитку спеціальних координаційних здібностей у ВМХ-гасе на етапі початкової спортивної підготовки ігровим методом.

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ПОНЯТІЙНОЇ КАТЕГОРІЇ «ПРОФЕСІЙНИЙ СПОРТ» У НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТАХ

2024-03-06T11:07:23+00:00

В статті розглянуті актуальні проблеми використання понятійної категорії «професійний спорт» у нормативних документах. Доведено, що чітке закріплення та розуміння основних понять і термінів є запорукою успішної реалізації правових норм у будь-якій сфері правового регулювання та їх застосування у практичній діяльності всіма суб’єктами; вказав, що якість самого документу безпосередньо залежить від несуперечливості й логічної впорядкованості саме правової термінології, її відповідності національним та міжнародним стандартам. Автор, посилаючись на дослідження науковців, визначила характерні особливості спорту як соціального інституту: використання відчуття азарту для мотивації людей до споживання спортивних послуг; нестабільна якість спортивного видовища як товару й надвисока лояльність споживачів до нього; баланс конкуренції між суперниками; взаємозв’язок прибутків та тривалості спортивного сезону. Проаналізовано особливості використання терміну «професійний спорт» задля вдосконалення правового регулювання суспільних відносин, які формуються між суб’єктами професійної спортивної діяльності. До актуальних проблем також віднесено випадки ототожнення дефініцій «професійний спорт» і «спорт вищих досягнень». Крім того спостерігається тенденція активізації своєрідної синтезованої співпраці між олімпійським і професійним спортом: легка атлетика, фехтування, плавання пішли шляхом комерціалізації та професіоналізації. Наголошено, що незважаючи на відмінності та різночитання, головними спільними ознаками дефініції стали комерціалізація професійного спорту – отримання прибутку внаслідок надання послуг щодо виробництва і продажу видовища, участь кожної складової професійного спорту: людських ресурсів, інфраструктури, спортивних споруди тощо.

ПРОГРАМУВАННЯ ВАРІАТИВНОГО МОДУЛЯ ФІТНЕС (ZUMBA STRONG) У СИСТЕМІ УРОЧНОЇ РОБОТИ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТАРШОКЛАСНИЦЬ

2024-03-06T11:21:35+00:00

В умовах сьогодення від початку впровадження реформ Нової української школи відмічаються позитивні та якісні зміни. Одним із нововведень НУШ є модельна навчальна програма, що має на меті розвивати фізичні якості школярів за допомогою включення до її складу варіативних модулів з різних видів спорту.

У науковій статті обґрунтовано концептуальний підхід щодо організації навчального процесу з використанням елементів «Zumba strong», як варіативного модуля для учнів старших класів. Експериментально доведено, що цілеспрямоване використання засобів «Zumba strong» на уроках фізичної культури забезпечує вірогідне покращення компонентів фізичного стану старшокласниць. Наукове дослідження присвячене розробці варіативного модуля фітнес з елементами «Zumba strong» та використанням методики інтервального функціонального тренінгу для дівчат старшокласниць на уроках фізичної культури. З можливістю в подальшому розроблений варіативний модуль використовувати для формування сучасних методик компетентнісного навчання та нових освітніх технологій в умовах Нової української школи. Практичні розробки було впроваджено у навчальний процес закладу загальної середньої освіти, а також на курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Отримані нами результати педагогічного експерименту по впровадженню варіативного модуля «Zumba Strong» переконливо свідчать про його ефективність та дозволяють констатувати, що запропоновані засоби позитивно вплинули, як на корекцію маси тіла дівчат старшокласниць так і на формування гармонійної тілобудови. Засоби «Zumba Strong» забезпечили значний приріст результатів кардіореспіраторної системи у учасниць експерименту і тим самим сприяли покращенню їх резервних можливостей.

ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАЦІЇ У ПІДГОТОВЦІ СУЧАСНОГО ФУТБОЛЬНОГО АРБІТРА

2024-03-06T11:32:21+00:00

В статті розглянуто основи формування комунікації у підготовці сучасного футбольного арбітра, доведено що розширення функцій судді в сучасному спорті, ускладнення завдань суддівства, урізноманітнення змісту спортивної діяльності обумовлюють підвищення вимог до особистості спортивного судді. Теоретичний аналіз літератури на тему дослідження дозволив виділити кілька аспектів професійної діяльності футбольного арбітра:. індивідуальний аспект суддівства – систематичне формування знань, умінь й навичок, а також здібностей футбольного арбітра за допомогою теоретичного та практичного навчання суддівству, зокрема в обраному виді спорту. Обґрунтовано компоненти ефективного організованого процесу підготовки футбольних арбітрів, а саме: основ теорії і методики суддівства (філософія, механіка, правила гри); психолого-педагогічних характеристик персони футбольного арбітра, його мотивації; фізичної підготовленості людей до суддівства; чинники забезпечення успішності такої діяльності; система контролю і самоконтролю підготовленості арбітрів. Крім того, важливим визначені засоби, методи і методичні прийоми, що забезпечують фізичну, теоретичну і психологічну підготовленість арбітра, оперативність його мислення, і, що важливо, уміння спілкуватися, знання рідної і іноземної мов. У рамках «Communication Skills» – мистецтві передавати та отримувати інформацію, нами виділено чотири основні вектори: управління ситуаціями (рішення щодо ситуацій), що відбуваються як би «всередині» матчу безпосередньо на футбольному полі; управління ситуаціями (рішення щодо ситуацій) навколо матчу (у тому числі біля футбольного поля); управління бригадою арбітрів (асистентами арбітра, резервним арбітром, відео асистентами арбітра), рішення щодо інформації партнерів; управління аудиторією глядачів (зокрема реакція вплив і тиск трибун, залежно від прийнятих рішень). Визначені найбільш важливі «вузькі» проблемні області арбітражу у футболі: контроль і управління грою; послідовність прийнятих рішень; єдиний підхід до трактовки правил гри; визначення місця порушення тощо.

ВИКОРИСТАННЯ ФІТНЕС-ТЕХНОЛОГІЙ У ТРЕНУВАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ СПОРТСМЕНІВ З ЄДИНОБОРСТВ

2024-03-06T11:43:31+00:00

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування використання фітнес-технологій у тренувальному процесі спортсменів з єдиноборств. для досягнення мети використовувалися теоретичні взаємодоповнюючі методи дослідження: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, щодо особливостей навчально-тренувального процесу у єдиноборствах, зокрема, використання фітнес технологій у досліджуваному процесі. Робота базується на аналізі наукової літератури, присвяченої удосконаленню спеціальної витривалості бійців змішаних єдиноборств у віці 18-21 років. Виявлено відсутність єдиної точки зору на застосування інноваційних методів фітнес-тренінгу в цьому контексті. Роблено порівняльний аналіз, вказуючи на переваги бійців, які використовують інноваційні методи, і рекомендації їх впровадження в інші клуби. Досліджено структуру та характеристики змагальних поєдинків у єдиноборствах, визначено техніко-тактичні дії та їх вплив на координаційні здібності. Проведено експерименти, що підтвердили ефективність методів розвитку координаційних здібностей. В інших дослідженнях встановлено важливість планування передзмагальної підготовки та оптимізацію тренувань для поліпшення аеробної витривалості. Розглянуто методику силової підготовки юних спортсменів у рукопашному бою, а також виявлено варіації швидкісно-силових вправ для розвитку фізичних якостей. Досліджено фактори вибору спортивної спеціалізації та визначено важливість індивідуальних термінів досягнення рівня кваліфікації у бойових мистецтвах. Вказано на значення тренування за філософією бойових мистецтв, спрямованого на удосконалення людини в духовній, інтелектуальній та тілесній цілеспрямованості. Висновки. Отже, досліджено різноманітні методи вдосконалення спеціальної витривалості бійців змішаних єдиноборств. Експерименти підтверджують переваги інноваційного фітнес-тренінгу у тренувальному процесі єдиноборств. Отримані дані створюють основу для розвитку фітнес-технологій. Подальші дослідження будуть спрямовані на розробку ігрової фітнес-технології для пінкратіоністів.

ВИКОРИСТАННЯ ФУТБОЛУ ЯК ЗАСОБУ У ВИРІШЕННІ СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ: ДОСВІД МІЖНАРОДНИХ ПРОЄКТІВ

2024-03-06T12:09:31+00:00

Автори статті проаналізували потенційні можливості та реальну реалізацію футболу як засобу вирішення соціальних проблем на прикладі міжнародних соціальних проєктів. Обґрунтовано, що саме масовість зацікавлених у розвитку даного виду спорту, його популярність, медійність відомих гравців, а також простота організації призвели того, що саме футбол вибрано у якості інструментарію у таких проєктах. Так, спрацьовує концепція «знаходимо соціально-гуманітарну проблему в окремо взятій країні, формуємо стратегію дій і вирішуємо її засобами, зокрема футболу». На прикладі проєкту «Активні та по-футбольному спортивні» (Гана) наведені можливі результати: а) знання, уміння та навички, сформовані протягом нього ( створення мікропідприємств); б) реальна можливість для креативної молоді розвивати власні бізнес ідеї; в) нові робочі місця; г) популяризація футболу через продаж футбольної атрибутики «Активні та по-футбольному спортивні»; д) створення унікального продукту – футбольного м’яча для складних ігрових умов. Проаналізовані дотичні проєкти в Грузії та Колумбії, виокремлені мети та завдання їх впровадження. Доведено, що саме спортивні заходи що «дружні» до дітей та програм захисту їхніх прав. Тобто об’єктом уваги залишаються діти та представники молоді. Проілюстровано діяльність Асоціації крос-культурних проєктів «Cross Cultures» (Данія), яка наразі виступає основним донором проєкту «Відкриті уроки футболу» («Open Fun Football Schools»), який реалізується в Україні. Визначено, що проєкт відкритий для всіх і націлений не на досягнення спортивного результату за будь-яку ціну, а на отримання радості від гри незалежно від рівня здібностей дитини, впровадження цінностей здорового способу життя молоді, профілактику та подолання дитячої злочинності і конфліктів, забезпечення рівного доступу до футболу дівчат, сиріт, дітей з особливими потребами. активних громадян.

АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА І СПОРТ»

2024-03-08T11:45:53+00:00

У статті проведено аналіз обізнаності здобувачів вищої освіти спеціальності 017 «Фізична культура і спорт» освітніх ступенів «бакалавр» та «магістр» щодо правил академічної доброчесності за допомогою опитування в Google Forms. Мета дослідження полягає у моніторингу результатів анкетування здобувачів вищої освіти рівня «бакалавр» та «магістр» спеціальності 017 «Фізична культура і спорт» щодо усвідомлення поняття «академічної доброчесності». Результати дослідження. В анкетуванні прийняли участь 76 студентів спеціальності 017 Фізична культура і спорт: 1 курсу – 40,8%, 3 курсу- 32,9 %, 4 курсу – 15,8%, 6 курсу – 10,5%. Серед респондентів 86,8% знайомі з поняттям "академічна доброчесність" 6,6% - «не знайомі», «важко відповісти» – 6,6%. Науково-педагогічні працівники (НПП) інформують про процедуру дотримання академічної доброчесності-96,1%; 3,3% - не володіють цією інформацією. Поняття «плагіат» знайоме та можливі ризики порушення - 94,7%, «важко відповісти» - 3,9% , не знайомі з цим поняттям- 1,3% студентів. 76,3% респондентам відомо про використання в університеті програмного забезпечення для автоматичного виявлення плагіату у самостійних, індивідуальних, курсових, кваліфікаційних роботах; «не відомо»-11,8 %; «важко відповісти»- 11,8%. Доводити випадки до НПП про порушення академічної недоброчесності «ТАК»- 50%, «НІ»- 14,5%, «важко відповісти»- 35,5%. Про нормативно-правові документи в ЗВО щодо зазначеного питання знають - 67,1% здобувачів; 17,1 % – «НІ»; 15,8 % важко відповісти. Висновки: відмічаємо високий показник обізнаності про поняття «академічна доброчесність» здобувачів - 98,8%. Загалом опитані добре розуміють усі наслідки порушень та процедуру дотримання академічної доброчесності під час навчання в університеті. Певна частка здобувачів - 17,1% неознайомлені з нормативними документами, які діють в ЗВО щодо принципів академічної доброчесності. Зазначені недоліки будуть предметом розгляду під час планових та методичних засідань кафедри теорії та методики фізичного виховання і спорту.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФІТНЕС ПРОГРАМ ДЛЯ ОСІБ ЗРІЛОГО ВІКУ

2024-03-08T11:55:43+00:00

Метою нашого дослідження є теоретичне обґрунтування основних напрямків та принципів реалізації фітнес програм для осіб зрілого віку. Для досягнення цілей дослідження використовуються теоретичні методи, що включають аналіз наукової літератури, систематизацію даних та концептуальний аналіз. Вивчаються наукові публікації з області фітнесу для зрілого віку, а також аналізуються результати попередніх досліджень. Застосовується компаративний аналіз різних програм фітнесу для зрілого віку для визначення найефективніших підходів та принципів. Такі методи дозволяють обґрунтувати основні напрямки та принципи реалізації фітнес програм для цільової аудиторії. Сучасна рухова активність для жінок першого зрілого віку включає різноманітні напрямки, такі як танцювальний фітнес, силовий фітнес та бодібілдинг, які не лише поліпшують функціональний стан організму, але й коригують масу тіла. У літературі виокремлено понад 100 сучасних фітнес-програм, класифікованих за категоріями, такими як аеробна витривалість, силова витривалість, корекція фігури та координаційні здатності. Дослідники визначають важливість індивідуальності, безпеки, поступовості, різноманітності, адаптації та підтримки в розробці та впровадженні фітнес програм для цільової аудиторії. Принципи індивідуалізації, безпеки, поступовості, різноманітності, адаптації та підтримки визначаються як ключові для досягнення фізичного та психологічного благополуччя в зрілому віці. Висновки: На сьогодні, здоров'я та активний спосіб життя є пріоритетом, теоретичні засади фітнес-програм для зрілого віку актуальні та значущі. Індивідуалізація, безпека та поступовість тренувань, сприяння здоров'ю, соціальній інтеграції та психологічному комфорту – ключові аспекти. Різноманітні програми, враховуючи індивідуальні потреби, свідчать про актуальність фітнесу для зрілого віку. Теоретичні підходи сприяють створенню гнучких та ефективних стратегій для підтримки здоров'я та якості життя.

АНАЛІЗ ВПЛИВУ КОМПЛЕКСУ РУХЛИВИХ ІГОР НА РІВЕНЬ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ СЕРЕДНЬОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ У ЗЗСО

2024-03-11T12:35:01+00:00

Метою статті є вивчення впливу комплексу рухливих ігор на рівень рухової активності учнів середнього шкільного віку у ЗЗСО. Методи. аналіз науково-методичної літератури, педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний), психолого-педагогічне спостереження; тестування; методи статистичної обробки даних. В статті проаналізовано значення оздоровчо-рекреаційної рухової активності при формуванні рухової активності учнів середніх класів та проведено аналіз педагогічних умов, що дозволяють проводити педагогічний процес при формуванні рухової активності учнів середніх класів використовуючи комплекс рухливих ігор. Проведене дослідження показало, що в сучасному освітньому просторі модернізація освіти є одним з пріоритетних завдань держави. Перехід від загальноприйнятого викладання фізичної культури до впровадження профільної фізичної культури у школі визнається одним із ключових напрямків оновлення освітнього процесу. Ефективність профільності фізичної культури в школі залежить від наявності відповідної матеріально-технічної бази, розвитку спортивних традицій у регіоні та наявності кваліфікованих кадрів. Реалізація профільної фізичної культури в школі створює передумови для досягнення високих спортивних результатів та ефективного формування рухової активності учнів. Ця ініціатива сприяє особистісно-орієнтованому підходу до учнів і дозволяє більш гнучко адаптувати навчальну програму. Зміни, пов'язані із впровадженням профільної фізичної культури в школах, допомагають вчителям виявити та розвинути особисті здібності учнів, сприяючи формуванню компетентної особистості на їх основі. Комплекс рухливих ігор, спрямований на розвиток фізичних якостей та покращення рухової активності, позитивно впливає на покращення показників рухової активності школярів середнього шкільного віку та сприяє підвищенню їхньої мотивації та інтересу до занять фізичної культури.

ДІЯ ЛАЗНЕВИХ ПРОЦЕДУР НА ОРГАНІЗМ СПОРТСМЕНІВ, ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ І ВІДНОВЛЕННЯ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

2024-03-08T12:14:42+00:00

Метою статті є вивчення впливу лазневих процедур на організм спортсменів, як засобу відновлення та підвищення працездатності. Методи. Аналіз, узагальнення, систематизація даних наукових досліджень та літературних джерел. Результати. В статті розглядаються проблемні питання впливу лазневих процедур на організм спортсменів, як засобу відновлення та підвищення працездатності, вивчено та проаналізовано дію лазневих процедур на терморегуляцію, центральну нервову систему, серцево-судинну систему, функцію зовнішнього дихання, нервово-м’язевий апарат, шкіру та масу тіла, енергетичний обмін та на обмін речовин, зокрема висвітлено вплив різних видів лазневих процедур на індивідуальні особливості та реакції спортсмена. Відпочинок і відновлення дозволяють організму адаптуватися до навантажень, що сприяє покращенню фізичної форми та ефективності тренувань в майбутньому. Слід пам’ятати, що відновлення працездатності в тренувальному процесі спортсменів є не менш важливим етапом, ніж самі тренування, і вимагає комплексного підходу, включаючи відпочинок, правильне харчування, регулярний сон, масаж, лазневі процедури та інші методи відновлення. Висновки. Проведене дослідження показало, що важливо враховувати індивідуальні особливості та потреби кожного спортсмена при розробці програми відновлення. Координування з тренерами, фізіотерапевтами та іншими фахівцями може допомогти забезпечити ефективне відновлення працездатності спортсменів. Однак важливо враховувати, що використання лазневих процедур повинно бути обережним і враховувати індивідуальні особливості спортсмена, його фізичний стан та загальний рівень навантажень.

ВИКОРИСТАННЯ КЕЙС-МЕТОДУ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ВІКОВА ФІЗІОЛОГІЯ ТА ШКІЛЬНА ГІГІЄНА»

2024-03-08T12:32:04+00:00

У статті розглядається один із популярних інтерактивних методів у сучасній системі навчання – кейс-стаді. Педагоги використовують різноманітні методи та інструменти для проведення навчального процесу. Засвоєння нової інформації через практичні інструменти дозволяє здобувачам вищої освіти ефективніше і швидше засвоювати матеріал, ніж при монотонних заняттях. Кейс-стаді – це один з методів, спрямований на розвиток критичного мислення здобувачів та їхню здатність самостійно оцінювати інформацію, формулювати висновки на основі здобутих знань.

Стаття висвітлює походження, використання та застосування методу кейс-стаді у викладанні дисципліни «Вікова фізіологія та шкільна гігієна » для здобувачів вищої освіти за освітньою програмою Середня освіта (Фізична культура). Проведено аналіз цієї освітньої технології в контексті формування загальних та фахових компетентностей здобувачів, а також обговорено доцільність використання цього методу під час практичних занять з дисципліни «Вікова фізіологія та шкільна гігієна». За своєю сутністю, метод кейс-стаді об'єднав такі форми організації навчальної діяльності, як лекції-диспути, імітаційні ігри за сценаріям «конференція» та «розслідування», що дозволяють зосередитися на основних принципах функціонування людського організму.

У статті наводяться приклади успішного використання методу кейс-стаді на заняттях з дисципліни «Вікова фізіологія та шкільна гігієна», де окреслено його продуктивність та результативність. Проведено аналіз ефективності формування та розвитку різних компетентностей здобувачів вищої освіти, таких як комунікативні, інформаційні, логічні, аксіологічні, та емоційного контакту, що присутні в інтерактивному середовищі. Зроблено висновок про те, що метод кейс-стаді є ефективним та має переваги порівняно з традиційними методами навчання в системі підготовки здобувачів вищої освіти. Він сприяє глибшому розкриттю суті фізіологічних явищ та біохімічних процесів, які відбуваються в організмі людини.

ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ ПСИХОФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ МАЙБУТНІХ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ

2024-03-08T12:51:55+00:00

У статті представлені результати власних досліджень взаємодії показників які притаманні майбутнім поліцейським. Мета статті. Визначення ефективності вибраних показників які найбільш притаманні професії поліцейського та їх взаємозв’язок між собою. У статті були використані наступні методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури, методи математичної статистики (метод факторного аналізу з навантаженням не нижче 0,40. У результаті використання факторного аналізу були виявлені чотири фактори з вагою щодо загальної дисперсії від 6,514% до 14,480%, що пояснює 42,606% загальної дисперсії. До першого фактору увійшли показники фізичного розвитку, до другого фізичної підготовленості і третій фактор зібрав у собі показники, що характеризують психофункціональну підготовку.

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

2024-03-08T13:03:01+00:00

У статті розглядаються дані присвячені проектуванню змісту безперервними заняттями фізичними вправами, від яких залежить загальне самопочуття, фізична форма, працездатність, розумова активність, психологічний та емоційний стан та жага до кращих результатів у різних сферах діяльності.

Проблема вдосконалення підготовки фахівців у сфері фізичного виховання та спорту з кожним роком стає все актуальнішою. Основною метою занять фізичною культурою є зміцнення здоров’я, забезпечення та поліпшення загальної фізичної підготовки, усунення функціональних відхилень, виховання та покращення фізичних якостей, формування професійно-прикладних навичок та умінь необхідних для майбутньої професійної діяльності.

Система фізичного виховання пов’язана не лише зі здобуттям знань, та являє собою упорядковану щодо мети діяльності сукупність елементів фізичної культури. У наш складний воєнний час, інтенсивно йде пошук шляхів підвищення навчального процесу до максимального наближення ефективності фізичного виховання для становлення здоров’язбережувального середовища та відновлення фізичного та психологічного стану.

Освітня діяльність полягає в забезпеченні двох основних процесів - накопичення власного досвіду та передача його в доступній формі молодому поколінню. Особливу увагу потрібно надати особистісному підходу, що забезпечує розуміння, пізнання, розвиток та самореалізацію для удосконалення цілісності та гармонійності особистості.

Зміст професійної підготовки дає визначення технологіям тренування, які розглядаються як частина тренувального процесу, що забезпечує функціонування системи відповідно до заданих цілей здобувачів освіти, які займаються фізичною культурою.

Для підвищення ефективності занять фізичними вправами потрібно вміло поєднувати тренувальну та педагогічну діяльність, тим самим підвищувати мотивацію до фізичної культури та власних успіхів і досягнень.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ІНОВАЦІЙНИХ ПІДХОДІВ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ВЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

2024-03-15T15:18:08+00:00

У даній статті розкриваються теоретичні та методичні аспекти інноваційних підходів у професійній освіті вчителів фізичної культури. Ці підходи включають в себе новітні технології, методики навчання та методи оцінювання, які разом формують сучасну освітню парадигму. Вони відкривають нові можливості для розвитку та самореалізації студентів, а також сприяють підвищенню ефективності навчального процесу. Інноваційні підходи це шлях до створення адаптивної та інклюзивної освітньої системи, здатної задовольнити потреби сучасного суспільства та сприяти формуванню здорового способу життя. Інновації дозволяють вчителям фізичної культури бути більш готовими до викликів сучасності, ефективно впроваджувати зміни в освітній процес та формувати навчальне середовище, яке сприятиме розвитку критичного мислення й творчості. Були проаналізовані різні види інноваційних підходів, їх сутності та специфіки, а також запропонований комплекс інноваційних методик та технологій навчання, спрямованих на формування ключових компетентностей майбутніх вчителів фізичної культури. Виділено значення інноваційних підходів для підвищення якості освітніх послуг, адаптації до вимог ринку праці та інтеграції до світового освітнього простору. Особлива увага приділяється компетентнісному підходу, який спрямований на формування необхідних умінь та навичок, що відповідають сучасним вимогам ринку праці. Також розроблені рекомендації щодо подальшого наукового дослідження ефективності та впливу інноваційних підходів у професійній освіті вчителів фізичної культури на різних рівнях освіти та в різних соціально-культурних контекстах. Це дослідження може включати аналіз впровадження інноваційних технологій, таких як віртуальна реальність та інтерактивні платформи, які можуть забезпечити більш глибоке занурення у навчальний матеріал та підвищити мотивацію студентів. Крім того, важливим аспектом є вивчення впливу інновацій на формування міжкультурної компетентності та глобального мислення серед вчителів фізичної культури, що є необхідним для ефективної роботи в міжнародному освітньому просторі.

ЗМІСТ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ НА ОСНОВІ ЗАЛУЧЕННЯ ДО ЦІННІСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

2024-03-12T10:42:48+00:00

У статті розглядаються особливості залучення студентів до потенційних цінностей фізичного виховання і спорту у професійній підготовці майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту. Основним напрямом залучення до цінностей фізичного виховання і спорту є системний підхід, який передбачає залучення студентів до практичної діяльності з оволодіння цінностями фізичного виховання і спорту, що формує в них усвідомлення цінностей і якостей, які дозволяють їм жити і розвиватися в гармонії з цінностями особистої культури і суспільства. Найвищим рівнем засвоєння студентами потенційних цінностей фізичного виховання і спорту є участь у фізкультурно-спортивній діяльності, яка виступає щоденним орієнтиром і сприяє формуванню потреби у щоденній руховій активності.

Теоретичне значення дослідження полягає в науковій демонстрації культурологічного підходу до фізичного виховання у вищій школі. Цей підхід доповнює теоретико-методичне фізичне виховання студентів знаннями про ефективне використання засобів і методів фізичного виховання та педагогічні умови, необхідні для цілеспрямованого залучення студентів до цінностей фізичної культури і спорту. Теоретично та експериментально встановлено необхідність систематичних занять фізичною культурою і спортом для здорового і гармонійного розвитку людини та важливість залучення студентів до цінностей фізичної культури і спорту як чинника, що гарантує участь у них.

Практичне значення полягає в тому, що освітні технології, які залучають студентів до сформованих цінностей фізичної культури і спорту, дають цілісне уявлення про ефективні шляхи вирішення завдань виховання, освіти, розвитку і зміцнення здоров'я. Впроваджено навчальні програми, орієнтовані на залучення студентів до цінностей фізичної культури і спорту, що забезпечують новий підхід до процесу фізичного виховання у вищих навчальних закладах. У період реформування української системи освіти розроблено практичні рекомендації для використання в практичній діяльності викладачів спортивних дисциплін та як науково-методичні ресурси для студентів і викладачів фізичного виховання.

ВПЛИВ ЗАСОБІВ МЕДІА НА ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДІ

2024-03-08T13:38:02+00:00

Стаття спрямована на вивчення впливу засобів масової інформації, зокрема медіа, на фізичне виховання молоді. Висвітлено ключові компоненти досліджуваного поняття та їх взаємозв’язок крізь призму вивчення праць провідних дидактів. Розкрито роль засобів медіа у формуванні інтересу до фізичної активності та спорту серед молодого покоління. Аналізуються різні види медіа, такі як телебачення, радіо, Інтернет, а також їхні можливості в контексті популяризації здорового способу життя та фізичної культури. Досліджуються методичний інструментарій організації впливу медіа на фізичне виховання, а також визначаються перспективи для його оптимізації з метою підвищення активності та інтересу молоді до здорового способу життя. Акцентується увага на виховному потенціалі використання засобів масової інформації, зокрема медіа, у фізичному вихованні молоді, що відкриває широкі перспективи для привертання уваги та залучення молодого покоління до здорового способу життя. Проаналізовано способи впливу медіа на свідомість молоді з метою популяризації фізичного виховання та здорового способу життя.

ЗАКОНОМІРНОСТІ ВІКОВОГО РОЗВИТКУ СПОРТСМЕНОК ЯК ОСНОВА РАЦІОНАЛЬНОЇ БАГАТОРІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ У ХОКЕЇ НА ТРАВІ

2024-03-11T09:25:32+00:00

У статті розглядається процес багаторічної спортивної підготовки юних спортсменок підпорядкованими загальним закономірностям навчання і виховання, і в цьому закономірно находять свої відображення загальні педагогічні принципи. На підготовку спортивного резерву розповсюджуються і загальні принципи спортивної підготовки: поглиблена спеціалізація та індивідуалізація, єдність загальної та спеціальної підготовки, поступовості, циклічність тренувального процесу, хвилеподібність динаміки навантажень. В той же час застосовані до юних спортсменок ці принципи мають свої характерні риси які обумовлюються особливостями вікового розвитку дітей та підлітків.

Мета дослідження – розробити модель вікового розвитку спортсменів багаторічної підготовки у хокеї на траві

Реалізація мети дослідження здійснювалась в процесі розв’язання таких завдань: аналіз науково-методичної літератури та робочої документації тренерів, програм ДЮСШ, СДЮШОР з хокею на траві, та аналізу морфо функціональних показників.

Методи дослідження: теоретичний аналіз літературних джерел і узагальнення досвіду передової спортивно–педагогічної практики; аналіз документальних матеріалів; педагогічне спостереження.

Розглядаючи проблему дослідження було проаналізовано моделі багаторічної підготовки спортсменок, які використовують у стратегії, нормування тренувальних та змагальних навантажень на окремих етапах підготовки, необхідно враховувати вікові закономірності розвитку окремих функціональних систем і організму в цілому, таких як: гетерехроність розвитку, сенситивних періодів, розвитку фізичних якостей, вплив індивідуальних темпів біологічного дозрівання, та динаміку розвитку основних якостей і спортивних досягнень. Узагальнені результати представлені у вигляді таблиці.

ВИКОРИСТАННЯ СЮЖЕТНО-РОЛЬОВИХ ІГОР НА ЗАНЯТТЯХ З ПЛАВАННЯ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

2024-03-11T09:35:47+00:00

У статті доведено ефективність методики використання сюжетно-рольових ігор на заняттях з плавання з дітьми дошкільного віку. Методика була застосована в процесі початкового навчання плавання дітей 5-6 років, які не мали попереднього досвіду відвідування організованих занять. Заняття проводились у басейні «Дельфін» м. Чернівці. 2 рази на тиждень тривалістю по 45 хв. Всього було проведено 28 занять.

Сюжет казок був адаптований до змісту занять з плавання та вирішення основних задач початкового етапу навчання: вивчення контрастних вправ для освоєння з водою; вивчення правильного дихання; оволодіння вмінням занурення під воду, спливання, утримання на поверхні води у горизонтальному положенні; вивчення ковзання; вивчити поперемінної роботи ніг на грудях і на спині у безопорному положенні.

За результатами контрольних випробувань плавальної підготовленості виявлено статистично достовірні відмінності за 10 показниками (з 13) на користь дітей, що навчались за експериментальною методикою використання сюжетно-рольових ігор у порівнянні з дітьми, які навчались за програмою «Казкове плавання»_. Це: пробігання 6-метрового відрізка у воді з опорою на дно басейну; піднімання предметів з дна басейну за 30 с; «Поплавець»; максимальна кількість видихів у воду; затримка дихання на вдиху; затримка дихання на видиху; «Зірка» на грудях; «Зірка» на спині; поперемінна робота ніг кролем на грудях біля нерухомої опори без затримки дихання; поперемінна робота ніг кролем із рухливою опорою без затримки дихання.

Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної літератури; аналіз методик навчання плавання дітей дошкільного віку; педагогічне тестування; педагогічний експеримент; методи математичної статистики.

ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ СПОРТСМЕНІВ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ВІДНОВЛЕННЯ

2024-03-11T09:52:26+00:00

У світовій медичній практиці одне з провідних місць займає фізична реабілітація. Основне завдання фізичної реабілітації - відновити не тільки фізичне здоров'я, але й соціальний, психологічний статус і головне - працездатність пацієнта. На сьогодні фізична реабілітація має потужний арсенал засобів лікувальної фізичної культури, фізіотерапії, лікувального масажу та ін., які сприяють відновленню та зміцненню здоров’я.

Значні обсяги навантажень під час тренувань і змагань створюють додаткові труднощі при відновленні спортивної форми. Це не дозволяє своєчасно повернутися у стан, коли адаптаційна здатність організму спортсмена є максимальною, тобто подальші тренування сприяє досягненню ефективніших спортивних результатів.

Відновлення – біологічне “зрівноважування” організму, його окремих функцій і компонентів (органів, клітин) після інтенсивної м’язової та інтелектуальної роботи; це важливий чинник підвищення працездатності спортсменів. Щоб її відновити й уникнути перевтоми, необхідно використовувати спеціальні методи та засоби, що активізують відновні процеси в організмі. Із педагогічних засобів відновлення важливо правильно поєднувати навантаження і відпочинок на різних етапах багаторічної підготовки спортсменів, правильно будувати кожне окреме тренувальне заняття, використовувати спеціальні фізичні вправи для пришвидшення відновлення.

Розуміння причин утоми та фізіологічних механізмів відновлення, контроль за відповідними процесами, раціональне використання сучасних методів і засобів відновлення є важливим для оцінювання впливу фізичного навантаження на організм, ефективності тренувальних програм, виявлення перетренованості, визначення оптимального часу відпочинку після фізичних вправ, а отже, є необхідними для поліпшення підготовки спортсмена та досягнення високого результату.

АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ЗМІН У СПОРТИВНІЙ ГРІ ФУТЗАЛ

2024-03-11T10:50:24+00:00

У статті проаналізовано найсучасніші зміни у правилах популярної та масової спортивної гри - футзалу. Спортивна гра футзал є дієвим засобом фізичного виховання для усіх вікових категорій і сприяє фізичному розвитку та зміцненню здоров’я дітей, молоді, людей середнього та старшого віку. Футзал займає значне місце у системі фізичного виховання школярів і студентської молоді, має велике оздоровче, освітнє та виховне значення.

Матеріали дослідження можуть бути використані в освітньому процесі закладів освіти при викладанні дисципліни спортивні ігри для професійної підготовки бакалаврів фізичної культури і спорту, для підготовки майбутніх фахівців до фізкультурно-оздоровчої діяльності, на курсах підвищення кваліфікації тренерів з футзалу, для семінарів з підготовки арбітрів та спостерігачів арбітражу футзалу усіх рівнів.

Футзал повинен бути привабливим та викликати задоволення у гравців, офіційних осіб матчу, тренерів, а також у глядачів і вболівальників. Правила повинні допомогти зробити гру більш привабливою та такою, яка приносить задоволення людям незалежно від їх віку, раси, віросповідання, культури, етносу, статі, сексуальної орієнтації, фізичних обмежень тощо, викликати у них бажання брати участь і отримувати задоволення від своєї участі у спортивній грі футзал.

Водночас для виконання цих потреб Міжнародній федерації футбольних асоціацій доводиться вносити зміни у Правила гри відповідно до вимог сьогодення. В основу багатьох змін були покладені пропозиції від звичайних людей, колективів та національних футзальних асоціацій. За останні десять років відбулося чотири офіційних перевидання Правил гри, останнє з яких набуло чинності у листопаді 2023 року. Актуальним є аналіз змін, які впливають на технічну, тактичну та безпекову складові проведення спортивної гри – футзал.

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ОСОБИСТОСТІ

2024-03-11T11:10:16+00:00

Заняття фізичною культурою та спортом мають велике значення у формуванні здорового способу життя, духовного та фізичного розвитку студентської молоді. Заняття фізичними вправами зміцнюють здоров'я, підвищують нервово-психічну активність до емоційних стресів, підтримують фізичну і розумову працездатність.

В останні роки з'явилися певні праці, пов'язані з вивченням проблем здоров'я й здоровий спосіб життя в рамках утворювального процесу професійної школи: обговорюються загальні питання здоров'я студентської молоді; ведеться аналіз поширення алкоголізму й наркоманії в молодіжному середовищі; досліджується вплив різних факторів на формування здорового способу життя студентів; вивчається характер і рівень валеологічних знань студентів; ведеться пошук умов і засобів формування здорового способу життя молоді.

Студентський вік характеризується інтенсивною роботою над формуванням своєї особистості, вивченням стилю поведінки.

Молоді люди в цей період володіють величезними можливостями для навчання, громадської діяльності. Тому фізична культура і спорт стає дійсно найважливішим засобом зміцнення здоров'я, природною біологічною основою для формування особистості, ефективного навчання, успішної суспільної діяльності. Формування здоров'я успішно може проходити в умовах організації здорового способу життя.

Корисні звички допомагають у формуванні гармонійного розвитку особистості, шкідливі - навпаки, гальмують її становлення. Звички дуже стійкі.

Здоровий спосіб життя не можна придбати раз і назавжди на якомусь етапі виховання і розвитку особистості, як це відбувається із засвоєнням таблиці множення. Спосіб життя може бути здоровим лише тоді, коли він розвивається, доповнюється різними новими корисними для здоров'я елементами, звичками і тим самим вдосконалюється. Тому здоровому способу життя треба постійно вчитися, а значить йому треба постійно вчити, виховувати потребу в здоровому способі життя. В це поняття складовою частиною входить і фізична культура.

ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ЗДОРОВ’Я ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

2024-03-11T11:25:38+00:00

Головну роль у процесі формування ціннісного ставлення до власного здоров’я серед студентської молоді належить саме вищим навчальним закладам, оскільки безпосередньо в студентські роки відбувається процес свідомого формування основи фізичного і психічного здоров’я, роз`яснюються і обираються їх потреби та мотиви щодо використання фізичних вправ для підтримки власного здоров’я і засвоюються цінності здорового способу життя.

Завдяки засобам фізичної культури, які відіграють критичну роль у формуванні здорового способу життя серед молоді можна стверджувати, що фізична активність покращує фізичне здоров'я. Адже регулярні фізичні вправи та тренування сприяють зміцненню м'язів, покращенню витривалості та серцево-судинної системи. Також це допомагає зменшити ризик розвитку хвороб серця, ожиріння та інших захворювань. Заняття фізичною культурою сприяють зниженню рівня стресу та тривоги, покращенню настрою та збільшенню енергії. Це допомагає молоді впоратися з викликами навчання та підтримувати позитивне психічне становище.

Участь у спортивних командах та групових заняттях сприяє розвитку комунікаційних та співпраці. Через заняття фізичною культурою, молодь отримує знання про важливість здорового харчування, відмову від шкідливих звичок та регулярної фізичної активності. Ці звички стають невід'ємною частиною їхнього повсякденного життя. Через досягнення нових спортивних цілей та покращення фізичних показників, молодь розвиває впевненість у собі, самодисципліну та самоконтроль. Це допомагає їм рости як особистості та досягати успіхів у різних сферах життя. Отже, засоби фізичної культури є невід'ємною складовою здорового способу життя молоді. Шляхом поєднання різних видів фізичної активності та спортивних заходів, молодь може розвивати не лише фізичне, але й психічне, соціальне та емоційне благополуччя, що створює підґрунтя для їхнього успішного та щасливого майбутнього.

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНСЬКОЇ МОЛОДІ НА ЗАНЯТТЯХ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

2024-03-11T11:53:10+00:00

Ця стаття присвячена дослідженню ролі інноваційних технологій у формуванні здорового способу життя серед студентів на уроках фізичної культури. Інноваційні технології, такі як віртуальна реальність, мобільні додатки, носимі пристрої та інтерактивні системи, надають унікальні можливості для покращення навчального процесу та збільшення інтересу студентів до занять фізичною культурою.

Стаття аналізує переваги інформаційних технологій у навчанні фізичних вправ, спортивних іграх та тренуваннях, а також їхній вплив на мотивацію та ефективність занять. Крім того, досліджуються можливості інформаційних технологій у веденні статистики, моніторингу фізичного здоров'я та розвитку індивідуальних тренувальних програм, включаючи використання мобільних додатків, веб-ресурсів, відеоматеріалів, інтерактивних ігор та віртуальної реальності.

У статті висвітлюється перспективи подальшого розвитку інформаційних технологій у фізичній культурі та їхній вплив на здоровий спосіб життя сучасного суспільства.

Ці технології дозволяють створювати потужне інтерактивне, захоплююче та персоналізоване середовище навчання, яке сприяє активнішому залученню студентів до фізичної активності та формуванню здорового способу життя. В статті розглядаються різноманітні аспекти застосування інноваційних технологій на уроках фізичної культури та їхній вплив на мотивацію студентів до занять спортом, покращення фізичного здоров'я та загального благополуччя.

Крім того, висвітлюються можливості інформаційних технологій у веденні обліку та аналізі результатів фізичних вправ, розробці індивідуальних тренувальних програм та взаємодії між викладачем та студентами.

На основі аналізу актуальних досліджень і практичного досвіду викладачів та тренерів у сфері фізичної культури, у статті висвітлюються перспективи подальшого розвитку використання інформаційних технологій у цій області та їхній вплив на здоровий спосіб життя студентів.

ПОДОЛАННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ СТРЕСУ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

2024-03-11T11:40:12+00:00

У статті охарактеризовано особливості негативних наслідків стресу в умовах воєнного стану в Україні. Розглянуто основні наслідки негативного впливу стресу на ментальне та фізичне здоров’я студенів.

Теоретичний аналіз наукових досліджень свідчить, що проблема подолання негативних наслідків стресу не достатньо досліджена в педагогічній теорії, а тому не знайшла належного відображення в практичній діяльності навчальних закладів.

Стрес є невід’ємною частиною життя будь-якого прошарку суспільства, представників будь-яких професій, усіх вікових груп. Реалії воєнного конфлікту на території України накладають обмеження щодо організації освітнього процесу, є викликом забезпечення навчання з використанням не тільки оздоровчих та тренувальних засобів, а й інформаційних для використання під час самостійних занять фізичними вправами для подолання негативних наслідків стресу, покращення стану нервової, дихальної, серцево-судинної системи.

Матеріали дослідження можуть бути використані у освітньому процесі закладів освіти при викладанні фізичної культури. На викладачів фізичної культури покладається підбір методів та засобів, що можуть використовуватися під час навчання, занять онлайн та самостійного виконання студентами.

РІВЕНЬ ЗАДОВОЛЕНОСТІ ТА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ГРАВЦІВ У КІБЕРСПОРТІ

2024-03-12T11:19:38+00:00

Кіберспорт – індивідуальний або командний вид спорту з регламентованими правилами, заснований на взаємодії спортсмена з повністю або частково штучним середовищем та його елементами через використання інноваційних та або цифрових технологій і технічних засобів у якому досягнення, майстерність і підготовленість спортсменів виявляються та уніфіковано порівнюються шляхом проведення навчально-тренувального процесу і змагань у різних дисциплін [1].

Основними напрямками спортивної підготовки є: технічна, тактична, психологічна, фізична, теоретична, інтегральна (ігрова) [1].

Кожна складова тренувального процесу є обов’язковою і підлягає ретельній підготовці. Враховуючи той факт, що кіберспорт в Україні буде розвиватися дуже швидкими темпами, особливо як показує досвід, в умовах пандемії та воєнного стану, тренери кібер команд повинні дбати, як про високий професійний рівень, так і про стан здоров’я гравців та запобігати можливим їхнім фізичним та психологічним проблемам.

У статті розглянуті питання встановлення якості життя кіберспорсменів України. За основу брались три методики: Шкала задоволеності життям SWSL (Е. Дінер); Індекс задоволеності життям (адаптація Н.В. Паніна) Методика визначення якості життя SF-36.

В умовах воєнного стану в нашій країні показних психологічного здоров’я зазнав змін. У статті показано дослідження впливу умов сьогодення на якість життя та задоволеність життям кіберспортсменів та представлені варіанти вирішення проблеми низького рівня якості життя кіберспортсменів.

УДОСКОНАЛЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ КОМБІНОВАНИХ СПОРТИВНИХ ІГОР

2024-03-13T08:26:19+00:00

Стаття присвячена пошуку ефективних шляхів удосконалення фізичної підготовленості студентів. Виявлено ставлення студентів до запровадження комбінованих спортивних ігор в процесі академічних занять з фізичного виховання як засобу для розвитку фізичних якостей та здійснено моніторинг їх розвитку. На основі опитування 50 студентів основної медичної групи (25 юнаків та 25 дівчат) установлено позитивний вплив занять фізичними вправами на формування професійно важливих фізичних якостей (68,4% – юнаки та 84,0% – дівчата). Про важливість розвитку усіх фізичних якостей у студентському віці стверджують 72,0% – юнаків та 58,0% – дівчат. Однак, 53,2 % юнаків та 76,3 % дівчат зазначили, що мають задовільний рівень фізичної підготовленості, що підтверджує наше припущення щодо потреби удосконалення фізичного виховання студентської молоді шляхом упровадження інноваційних підходів, а саме комбінованих спортивних ігор. На основі педагогічного експерименту, в якому взяло участь 83 студенти І-ІІ курсів, з них 42 студента І курсу (21 юнак та 21 дівчина) та 41 студент ІІ курсу (20 юнаків та 21 дівчина) здійснено моніторинг фізичної підготовленості з використанням комбінованих спортивних ігор. До змісту кожного заняття включено комбіновані спортивні ігри: волейбол-теніс (фістбол), корфбол-футбол, гандбол-футбол та відстежено розвиток швидкісних, швидкісно-силових якостей, гнучкості та спритності. Виявлено, що найвищий інтерес серед студентів І-ІІ курсів викликають спортивні ігри: 58,8% юнаків та 53,2% дівчат. Серед юнаків волейболом хочуть займатися 33,7%, корфболом – 49,4%, гандболом 44,1% та футболом – 68,7% юнаків. Серед дівчат встановлено, що волейболом прагнуть займатися 56,0%, футболом 24,0%, корфболом 38,5%, гандболом 22,4% респонденток. Встановлено, що упровадження комбінованих спортивних ігор у більшій степені позитивно впливає на розвиток фізичних якостей юнаків, ніж дівчат. Однак, варто зазначити, що засоби комбінованих спортивних ігор мало ефективні для розвитку гнучкості юнаків, як для першого так і для другого курсу. Достовірне поліпшення показників фізичної підготовленості виявлено в юнаків І курсу: швидкісних якостей на 3,95%; швидкісно-силових – 5,06%; спритності – 0,28%; ІІ курсу: швидкісно-силових якостей – 12,35%; спритності – 0,49%. У дівчат достовірне зростання показників виявлено лише на ІІ курсі: гнучкості на 3,1%; спритності – 0,36%.

ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНО-МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В УМОВАХ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ

2024-03-13T08:44:44+00:00

Стаття присвячена аналізу теоретичних аспектів формування предметно-методичної компетентності у майбутніх учителів фізичної культури в контексті сучасної освітньої парадигми. Актуальність теми дослідження визначається кількома ключовими факторами: по-перше, сучасний розвиток освітніх та соціокультурних тенденцій створює нові вимоги до професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури, освітній процес стає більш інтегрованим та зорієнтованим на розвиток компетентностей, що вимагає від майбутніх вчителів широкого спектру знань та навичок; по-друге, зростання інтересу до фізичної активності та здорового способу життя ставить перед фахівцями у галузі фізичної культури нові завдання щодо якісної організації навчального процесу, відповідно, потреба у висококваліфікованих вчителях, які володіють сучасними методами та технологіями навчання, постійно зростає; по-третє, дослідження предметно-методичної компетентності майбутніх учителів фізичної культури відкриває перспективи для впровадження інновацій у навчальний процес, що сприяє підвищенню якості педагогічної підготовки та виховання молодого покоління. Розглянуто сутність понять «предметна компетентність» та «методична компетентність» з точки зору їх важливості для професійної діяльності вчителя фізичної культури. Проаналізовано основні підходи до формування цих компетентностей, включаючи інноваційні методи та технології навчання. Акцентується увага на необхідності інтеграції теоретичних знань з практичними навичками для успішної педагогічної діяльності учителя фізичної культури в сучасних умовах освіти. Розглянуто необхідність постійного оновлення методик навчання та використання інноваційних підходів в навчальному процесі для підготовки вчителів, здатних відповідати вимогам сучасного суспільства та освіти, а також важливість стажування та практичної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури в закладах освіти, що дозволяє їм отримати практичний досвід та відпрацювати свої професійні навички під керівництвом досвідчених наставників.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КООРДИНАЦІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ЮНИХ ФУТБОЛІСТІВ

2024-03-13T09:09:38+00:00

У статті проаналізовано особливості розвитку координаційних здібностей юних футболістів у навчально-тренувальному процесі. Визначено, що у змагальній діяльності футболістам необхідно ефективно вирішувати постійно виникаючі рухові завдання, які відбуваються у непередбачуваних і мінливих ситуаціях. Вирішення цих завдань пов’язують із координаційними здібностями, а їх розвиток може визначити перспективність юних футболістів щодо подальшого спортивного удосконалення. Проведений аналіз науково-методичної літератури показав, що в основі, як спритності, так і координації лежить сукупність відносно самостійних видів координаційних здібностей, які досить різноманітні й специфічні. Також їх можна диференціювати на окремі групи за особливостями прояву, критеріями оцінки й чинниками, що їх обумовлюють. Вирішення рухових завдань у футболі, безпосередньо залежить від уміння координувати окремі рухи, які виконуються одночасно або послідовно в руховій дії. Успішне виконання таких рухів дозволяє вигравати у часі, зберігати сили, вести гру в швидкому темпі, комбінаційно і результативно.

З’ясовано, що рівень розвитку координаційних здібностей залежить від поєднання різних психофізіологічних функцій: сенсомоторних, пропріоцептивних, перцептивних та інтелектуальних. Найуспішніше на змаганнях виступають футболісти, що мають високий рівень сенсорно-перцептивних можливостей. Визначено чинники, що зумовлюють прояв та визначають рівень розвитку координаційних здібностей юних футболістів. Запропоновано вправи на рівновагу та відчуття ритму для юних футболістів. Критеріями розвитку координаційних здібностей можуть бути чотири ознаки, на підставі яких оцінюються здібності: правильність, швидкість, раціональність і винахідливість, які мають якісні і кількісні характеристики. Тестування юних футболістів варто проводити раз у два місяці, що дозволить прослідкувати тренеру динаміку результатів та ефективність тренувальних програм.

ОСОБЛИВОСТІ ТАКТИЧНИХ ДІЙ ЖІНОЧИХ КОМАНД ВИСОКОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ У ПЛЯЖНОМУ ГАНДБОЛІ НА ЗАВЕРШАЛЬНОМУ ЕТАПІ АТАКИ

2024-03-13T09:24:55+00:00

В статті представлені результати дослідження показник змагальної діяльності жіночих команд високої кваліфікації у пляжному гандболі на завершальному етапі атакувальних дій із застосуванням взаємодій «спеціаліст-гравець» та «гравець-гравець». Мета дослідження полягає у визначенні показників реалізації тактичних дій на завершальному етапі атаки жіночих команд високої кваліфікації у пляжному гандболі. Завдання дослідження. Визначити кількісні показники атакувальних дій жіночих командами високої кваліфікації у пляжному гандболі із використання різних способів взаємодій на завершальному етапі атаки. Проаналізувати кількісні та якісні показники використання різних технічних прийомів при завершення атакувальних дій із різними способами взаємодій на завершальному етапі атаки у жіночих команд високої кваліфікації в пляжному гандболі. Результати дослідження. Встановлено, що жіночі команди високої кваліфікації в пляжному гандболі на завершальному етапі атакувальних дій, при завершенні їх польовими гравцями, використовують два види взаємодій – «спеціаліст-гравець» та «гравець-гравець». За результатами спостереження виявлено достовірно більші показники застосування кидків після піруетів, їх більшу результативність та ефективність. Висновки. За результатами спостереження встановлено, що гравці жіночих команд високої кваліфікації у пляжному гандболі на завершальному етапі атакувальних дій використовують взаємодії «спеціаліст-гравець» та «гравець-гравець». При цьому кількість використання взаємодій «гравець-гравець» є достовірно більшою (р<0,001). Показники ефективності зазначених взаємодій між собою не відрізняються. Жіночі команди високої кваліфікації в пляжному гандболі надають перевагу, при завершенні атакувальних дій, кидкам після застосування піруетів, кидкам в польоті та прямим кидкам. Достовірно більші показники застосування, результативності та ефективності встановлено у кидків після піруетів, найменші у прямих кидків.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ГІДРОТЕРАПІЇ РІЗНИХ ТЕМПЕРАТУР ЗАДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ СПОРТСМЕНІВ

2024-03-13T11:06:17+00:00

В статті розглянуті особливості використання гідротерапії різних температур задля відновлення професійних спортсменів. Визнано, що в сучасній спортивній медицині та реабілітації спортсменів використовується цілий комплекс методик кріо та термотерапії – крижані компреси, гідромасажі, ванни, теплові пакети, інфрачервоні лампи, парафіновий віск і льодовий масаж. Крім того, контрастні ванни, теплі та холодні компреси також довели власну ефективність у лікуванні травм, але на даний час все активніше використовуються для відновлення після тренувань. Доведено, що з середини ХХ ст. сформувалась загальна думка, що застосування холодного льоду або занурення у воду знижує температуру шкіри, підшкірної тканини та м’язів. Показано, що термотерапія підвищує температуру тканини, еластичність м’язів, посилює місцевий кровоток, збільшує вироблення метаболітів і зменшують спазм м’язів. Ще одним напрямом використання даної терапії стало відновлення нервової системи. За даними МкАрді, В. Кетч, Ф. Кетч під час фізичних вправ відбувається зниження парасимпатичної та збільшення симпатичної активності. Яке, в свою чергу, викликає вивільнення норадреналіну та адреналіну (симпатичне збудження), збільшує скорочення міокарда та прискорює частоту серцевих скорочень. Крім того, відбувається розширення судин у скелетних та серцевому м’язах та збільшення кровообігу. Після фізичного навантаження симпатична активність залишається високою, проте організоване адекватне відновленням спричиняє відповідне повернення у стан спокою. Однак, високо інтенсивні, із значним навантаженням, обсягом тренування без необхідного відпочинку є системою, висока симпатична активність буде постійною. Що приведе до перетренованості, навіть при відсутності ознак та симптомів. Зроблені висновки, що використання терапії контрастним впливом гарячою і холодною водою при гострих травмах основана на передбачуваних фізіологічних ефектах для відновлення організму після фізичних навантажень. Незважаючи на популярність занурення у гарячу та холодну воду як способу відновлення спортсменів, зафіксовано малу кількість досліджень цієї теми. Знаходимо різноманітні вказівки щодо тривалості проведення процедур в кожному температурному режимі води, системи їх повторення, власне температури, використання підводних струменів, часу адаптації до контрастної терапії тощо. Отже, перспективи подальших розвідок на дану тему досить актуальні. Потрібні подальші дослідження співвідношення тривалості гарячої та холодної процедури. Необхідно перевірити відповідний режим контрастного лікування, тривалість і оптимальну температуру води, щоб перевірити його ефективність як методу відновлення.

СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ ЗМІЦНЕННЯ ПСИХОФІЗИЧНОГО СТАНУ ШКОЛЯРІВ ЧЕРЕЗ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНИХ ЗМІН ТА ВОЄННОГО СТАНУ

2024-03-13T13:44:39+00:00

Стаття присвячена проблемі забезпечення мінімального рівня рухової активності серед школярів у сучасних умовах суспільних викликів, зокрема в період відновлення після пандемії COVID-19 та під час воєнного стану в Україні. У статті проаналізовано основні чинники, що впливають на зниження рухової активності серед школярів. Крім того, підкреслено, що наявні програми з фізичного виховання лише частково вирішують ці проблеми, що потребує розробки нових методів, засобів та підходів до цього процесу.

Основною метою статті є визначення ефективних засобів і методів, які сприятимуть покращенню фізичного стану школярів та їхньому психологічному благополуччі у нинішніх умовах. Виділено завдання дослідження, серед яких пошук та обґрунтування методів підвищення інтеграції рухової активності в освітній процес закладів загальної середньої освіти.

Для підвищення рівня фізичної активності учнів у школах необхідно впроваджувати інноваційні методи навчання. Рекомендації включають зміну програм фізичного виховання, врахування психологічного стану учнів і впровадження в освітню підготовку майбутніх учителів до роботи в сучасному світі.

В рамках дослідження ми виокремили стратегічні напрямки для підвищення рухової активності в освітньому середовищі школярів. Ці стратегічні напрямки включають зміну освітніх програм, впровадження кращої підготовки вчителів, створення більш інклюзивних спортивних програм і багато іншого. Ці напрями представляють комплексний підхід до залучення школярів до активного способу життя. Це включає співпрацю з місцевими спортивними клубами та використання цифрових технологій, щоб покращити доступ до фізичних вправ.

У висновку наведена рекомендація щодо зміни підходу до процесу фізичного виховання, враховуючи постконфліктний період та воєнний стан в Україні. Автори наголошують на необхідності розробки комплексних програм і стратегій, які би відповідали сучасним умовам навчання і сприяли формуванню здорового способу життя серед школярів. Подальші дослідження у цьому напрямку повинні бути спрямовані на оцінку ефективності впроваджених інновацій та їхню адаптацію у час війни.

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВИКЛАДАЧА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПРИ ВИВЧЕННІ ОСВІТНЬОЇ КОМПОНЕНТИ «ПРОФЕСІЙНА РИТОРИКА»

2024-03-13T13:59:00+00:00

У сучасному розумінні поняття «компетентність» розглядається як здатність або готовність до застосування набутих знань, умінь і навичок у реальній діяльності. Ключовими компонентами компетентності є предметні та оперативні знання, вміння та навички, а також впевненість у діяльності й відповідальність за її результати.

У світовій освітній практиці поняття компетентності виступає ж як центральне поняття, яке поєднує в собі інтелектуальну та практичну складову освіти.

Серед знань та практичного досвіду, що формуються в процесі досягнення особистістю певного рівня компетентності, можна виділити навички самоосвіти, критичного мислення, самостійної роботи, самоорганізації та самоконтролю, роботи в команді, уміння прогнозувати результати та можливі наслідки різних варіантів вирішення, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, знаходити, формулювати та вирішувати проблеми.

Даний текст описує важливі аспекти формування професійної компетентності викладачів у вищій освіті, зокрема в контексті вивчення освітньої компоненти «Професійна риторика». Компетентність розглядається як центральне поняття, що включає в себе інтелектуальну та практичну складову освіти, а також визначає зміст освіти, який формується у результаті. Цей підхід до формування компетентності викладачів допомагає підготувати їх до ефективного виконання своїх професійних обов'язків у різноманітних умовах, зокрема в контексті вивчення освітньої компоненти «Професійна риторика», де потрібні спеціальні комунікативні навички, адже комунікативні запити демократичного суспільства та розвивальні цілі освіти вимагають відповідної уваги до розвитку комунікативних навичок студентів. Педагогічна риторика, яка зосереджена на формуванні здатності мислити, впливати на інших та аргументувати власні думки, є ключовою в цьому процесі.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ЯК СКЛАДОВИХ ОСВІТНЬОЇ МОДЕЛІ ПРОФЕСІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС ЗВО

2024-03-13T14:34:57+00:00

Теоретичний аналіз та узагальнення педагогічного досвіду дали можливість з’ясувати, що проблема професійної підготовки майбутніх учителів фізкультури розглядається в контексті оновлення навчально-виховного процесу у вищій школі, формування потреби у професійному саморозвитку фахівця в галузі спорту і неперервному вдосконаленні педагогічної майстерності.

Результати педагогічного експерименту свідчать, що ціннісно-смислова і діяльнісно-рефлексивна спрямованість саморозвитку вчителя забезпечує його професійне зростання, що відображено в конкретних показниках: затверджуються професійні цінності саморозвитку; реалізується потреба педагога у власному професійному розвитку і саморозвитку; відбувається оволодіння способами самопізнання і самоаналізу педагогічного досвіду; розвивається здатність до рефлексії, яка є необхідним атрибутом вчителя-професіонала; розвивається готовність і здатність до педагогічної творчості.

На основі проведеного педагогічного експерименту, з урахуванням бесід (анкетування, опитування) викладачів ЗВО і учителів шкіл доцільним є рекомендувати введення спецкурсу професійного саморозвитку учителів фізичної культури у педагогічні ЗВО, плану самоосвіти учителів з урахуванням загальних рекомендацій підвищення мотивації до власного професійно-педагогічного саморозвитку

Для студентів, викладачів і науковців, що працюють у сфері фізичного виховання.

ФОРМУВАННЯ ПОТРЕБИ У ПРОФЕСІЙНОМУ САМОРОЗВИТКУ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ В ГАЛУЗІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ і СПОРТУ

2024-03-14T10:49:25+00:00

У науковій статті уточнюються показники рівнів професійного розвитку майбутніх вчителів фізичної культури. Теоретичний аналіз та узагальнення педагогічного досвіду дали можливість з’ясувати, що проблема професійної підготовки майбутніх учителів фізкультури розглядається в контексті оновлення навчально-виховного процесу у вищій школі, формування потреби у професійному саморозвитку фахівця в галузі спорту і неперервному вдосконаленні педагогічної майстерності.

Мета роботи: полягає у розгляді структури професійного саморозвитку майбутніх учителів фізкультури як сукупність трьох взаємопов’язаних компонентів: мотиваційно-емоційного, змістово-операційного і рефлексивного.

Сукупність виділених аргументів дозволяє говорити про позитивний вплив виділеного критерію навчально-методичного (педагогічного) забезпечення на гуманізацію вищої фізкультурно-педагогічної освіти, оскільки підвищення рівня самоорганізації у підготовці та здійсненні особистісно-значущої педагогічної діяльності розширює вільний пошук і освоєння нових знань, умінь і навичок, прилучення до цінностей освіти, довірчого спілкування, рівноправних відносин, а, отже, розкриває в процесі саморозвитку потенційні можливості студентів, стимулюючи їх професійний саморозвиток. Саморозвиток майбутнього вчителя фізкультури розглядається як відносно самостійна діяльність студента із внесення змін у власну освітню траєкторію удосконалення професійних якостей, розширення знаннієвого потенціалу, підвищення рівня педагогічної та спортивної кваліфікації, спрямована на освоєння сучасних педагогічних ідей і технологій, що забезпечує професійне зростання педагога, підвищення якості освіти і виховання учнів.

ІНТЕРВАЛЬНЕ ТРЕНУВАННЯ У ФІЗИЧНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПРИ ХРОНІЧНИХ УРАЖЕННЯХ БРОНХІВ І ЛЕГЕНЬ

2024-03-14T10:26:37+00:00

Проблема захворювань органів дихання – одна з найбільш актуальних у сучасній клінічній медицині. Досліджено причини зростання хронічних уражень бронхів і легень (зниження працездатності, забруднення повітря і масштаби застосування хімічних продуктів на виробництві, пандемія, війна). Розкрито шляхи збільшення захворюваності та смертності внаслідок хронічних обструктивних захворювань легень (ХОЗЛ) та хронічного бронхіту (ХБ), що суттєво впливає на соціально-економічні показники . Показано, що захворювання з переважним ураженням повітряно-провідних шляхів, пов’язане з запаленням або тривалим подразненням слизової оболонки бронхів різноманітними агентами, яке характеризується прогресуючим і рецидивуючим перебігом; що протікає довгостроково, при якому вражається спочатку слизова оболонка, потім більш глибокі прошарки стінок бронхів і перибронхіальна сполучна тканина. Складено програму фізичної реабілітації хворих з хронічним ураженням бронхів і легень з використанням повторного тренування: масаж за класичною методикою, виконання поверхневого дихання за методикою О.В. Пєшкової, а також інтервального методу тренування бігу та ходьби. Доведено, що застосовування розробленої програми фізичної реабілітації з інтервальним тренуванням на клінічній практиці показує переваги розробленої методики при хронічних ураженнях бронхів і легень.

СУТНІСТЬ І СТРУКТУРА ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

2024-03-15T07:52:18+00:00

В статті запропоновано шляхи залучення майбутніх учителів фізичної культури до різних видів освітньої діяльності з метою розвитку в них готовності до професійного самовдосконалення; результати дослідження можуть бути використані для розробки навчально-методичного забезпечення з метою вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури.

Необхідність нашого дослідження зумовлена: потребою у висококваліфікованому педагогові, який постійно самовдосконалюється; станом практики педагогічної освіти, в основному орієнтованої на професійну підготовку майбутніх фахівців і що недостатньо акцентує увагу на формування в них потреби у самовдосконаленні; значущістю використання усього потенціалу навчальної діяльності у виші з метою активізації самовдосконалення особистості майбутнього вчителя.

Актуальність і доцільність наукового вивчення зазначеної проблеми посилюються необхідністю усунення виявлених суперечностей, що об’єктивно мають місце в сучасній теорії й практиці формування готовності до самовдосконалення майбутніх учителів фізичної культури: усвідомленням необхідності створення у вищому навчальному закладі умов для професійного самовдосконалення майбутніх учителів фізичної культури й недостатньою розробленістю педагогічного забезпечення цього процесу; потребою в модернізації структури навчальної діяльності вишу у відповідності з вимогами до фахівця у галузі освіти, що змінилися й переважанням традиційних методів навчання і виховання майбутніх учителів; вимогами сьогоднішнього дня до фахівця у галузі фізичної культури, з одного боку, і недостатньою мірою готовності до професійного самовдосконалення майбутніх учителів фізичної культури, з іншого.